ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/13391/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
прокуратури - Ющенко М. А.,
позивача - Плаксін М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРІНТЕРБУД"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 (судді: Хрипун О. О. - головуючий, Мальченко А. О., Агрикова О. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 (суддя Гумега О. В. ) у справі
за позовом прокурора Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону України) в інтересах держави в особі позивача Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРІНТЕРБУД"
про стягнення 3 772 823, 72 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У вересні 2020 року військовий прокурор Криворізького гарнізону Південного регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "УКРІНТЕРБУД" (далі - ТОВ "БК "Укрінтербуд") 3 772 823,72 грн за договором підряду від 27.12.2018 № 455/2018/455.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду від 27.12.2018, укладеним між ТОВ "БК "Укрінтербуд" та Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, оскільки за договором підряду відповідачеві сплачено кошти у сумі 3 772 823,72 грн, однак фактично роботи відповідачем не виконані, що підтверджується висновками комплексних судової будівельно-технічної та економічної експертиз (висновки експертів від 19.06.2020 № 19/104-10/4/47 та від 26.06.2020 № 19/104-10/3-37), призначених в межах кримінального провадження № 42019041750000050, що завдало шкоди економічним інтересам держави та призвело до звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.
1.3. Господарський суд міста Києва у підготовчому засіданні 22.03.2021 відповідно до інформації з реєстру встановив, що юридичну особу - Східне територіальне квартирно-експлуатаційного управління (ідентифікаційний код 26614946) припинено 27.01.2021 на підставі рішення щодо реорганізації, і правонаступником Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління є Міністерство оборони України, який є єдиним позивачем у справі.
1.4. У відзиві на позовну заяву ТОВ "БК "Укрінтербуд", заперечуючи проти її задоволення, просило відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора, вказуючи на те, що товариством належним чином виконані зобов`язання за договором, а висновки судових експертиз, на які посилався прокурор, є неналежними доказами і не повинні братися судом до уваги.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022, позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з ТОВ "БК "Укрінтербуд" на користь Міністерства оборони України 3 772 823,72 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що висновками експертів від 19.06.2020 № 19/104-10/4/47 та від 26.06.2020 № 19/104-10/3/37, які суд першої інстанції визнав належними, допустимими і достовірними доказами у справі, підтверджено безпідставне перерахування Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, правонаступником якого станом на час розгляду справи по суті є Міністерство оборони України, грошових коштів у розмірі 3 772 823,72 грн ТОВ "БК "Укрінтербуд" на фінансування будівельних робіт за договором підряду від 27.12.2018 № 455/2018/455 за будівельні роботи з капітального ремонту будівлі, які фактично проведені не були.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2021, ТОВ "Укрінтербуд" у касаційній скарзі просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.1.1. Так, скаржник зазначає, що оскільки між позивачем та відповідачем існують договірні правовідносин, а кошти, які позивач просить стягнути як безпідставно перераховані (кошти за фактично невиконані відповідачем роботи), набуті відповідачем за наявності правової підстави, тому їх не може бути стягнуто (витребувано) на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції установив, що договір підряду було розірвано на підставі положень частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, встановивши розірвання договору підряду на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, суд зазначив, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком (авансом). Однак з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. З посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України апеляційний суд дійшов висновку, що особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій майно було набуто, згодом відпала.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість застосування у цьому випадку положень статті 849 Цивільного кодексу України у сукупності з положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України.
Однак ТОВ "Укрінтербуд" вважає, що зазначені норми застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19, що є підставою для касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.1.2. Заявник касаційної скарги зазначає, що у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на частину 2 статті 849 Цивільного кодексу України, обов`язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови щодо порушення з боку підрядника умов договору. Законність відмови замовника від договору на підставі зазначеної норми у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України.
Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 922/3961/20, від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 18.11.2021 у справі № 915/212/20, однак не були враховані судами під час розгляду справи.
3.1.3. ТОВ "Укрінтербуд" наполягає на тому, що правовідносини сторін у цій справі регулюються нормами зобов`язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19, який не враховано судами під час розгляду справи.
3.1.4. Обґрунтовуючи касаційну скаргу посиланням на оскарження судових рішень у справі з підстави, передбаченої у пункті 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Укрінтербуд" вважає, що оскільки існує різний підхід до застосування приписів частини 2 статті 849 та статті 1212 Цивільного кодексу України, то наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.
3.1.5. ТОВ "Укрінтербуд", обґрунтовуючи касаційну скаргу посиланням на оскарження судових рішень у справі з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у сукупності норм частини 2 статті 849 та статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки існує різний підхід стосовно застосування цих норм.
3.1.6. Посилаючись як на підставу для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Укрінтербуд" акцентує увагу на ухвалення судових рішень з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 73, 74, 76, 77, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягають скасуванню на підставі пункту 1 частини 3 статті 310 зазначеного Кодексу.
Так, скаржник вважає, що суди надали перевагу доводам позивача, а в судових рішеннях не наведено відмови (неприйняття) доводів та доказів відповідача, оскільки суди не надали оцінки аргументам відповідача щодо належного виконання ним підрядних робіт, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а також суди не взяли до уваги той факт, що замовником прийнято без зауважень виконані відповідачем роботи на суму 6 172 103,24 грн, жодних зауважень з боку замовника не надходило. Тобто ТОВ "Укрінтербуд" стверджувало, що на виконання укладеного договору підряду товариство в повному обсязі та належним чином виконало роботи, які, в свою чергу, замовником були прийняті без зауважень та повністю оплачені.
Заявник касаційної скарги також зауважує, що суди попередніх інстанцій безпідставно і необґрунтовано відхилили клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельної експертизи, та, відхиляючи таке клопотання товариства (заявлялося як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції), суди обох інстанцій не врахували, що висновки експертиз від 19.06.2020 № 19/104-10/4/47 та від 26.06.2020 № 19/104-10/3/37 не відображають реальний стан об`єкта.
ТОВ "Укрінтербуд" у касаційні скарзі до подання уточненої редакції касаційної скарги також вказувало на неналежне повідомлення судом апеляційної інстанції скаржника про розгляд справи 10.05.2022.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить поновити строк на подання відзиву, пропущений у зв`язку із значним навантаженням військової прокуратури для виконання конституційних функцій у районі бойових дій, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, акцентуючи увагу на встановлені судами всіх обставин справи щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, що підтверджується також висновками судових експертиз, проведених у межах кримінального провадження.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
4.2. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що 27.12.2018 між Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (правонаступником якого станом на час розгляду справи по суті є Міністерство оборони України) (замовник) та ТОВ "БК "Укрінтербуд" (генпідрядник) укладено договір підряду № 455/2018/455, на умовах якого генпідрядник зобов`язався у строк до 31.12.2019 виконати роботи з реконструкції об`єкта та передати їх замовнику, а замовник прийняти і оплатити виконані роботи (об`єкт).
У договорі сторонами передбачено, зокрема, такі умови:
- відповідно до пункту 1.3 договору кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт викладено у додатку 1 до договору;
- генпідрядник зобов`язаний у строки, встановлені договором, виконати передбачені цим договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів, якими регламентовано відносини у сфері будівництва, проектній документації та умовам договору (пункт 2.1, підпункт 6.3.2 договору);
- договірна ціна становить 24 206 000,01 грн, є твердою, складається генпідрядником на підставі наданої ним цінової пропозиції згідно з вимогами нормативних документів у сфері ціноутворення в будівництві (пункти 3.1, 3.2 договору);
- термін завершення робіт на об`єкті - не пізніше 31.12.2019 (пункт 5.1 договору). У подальшому на підставі пункту 1.4 додаткової угоди від 14.03.2019 № 2 до договору термін завершення робіт на об`єкті був визначений не пізніше 30.09.2020 року.
Додатком 3 до договору є календарний графік виконання робіт на 2018- 2019 роки, в якому зазначені усі роботи, які необхідно виконати на об`єкті протягом відповідного етапу, та строки їх виконання.
Суди установили, що у пункті 5.2 договору сторони погодили порядок приймання-передачі виконаних робіт.
Так, за змістом підпунктів 5.2.1, 5.2.2 договору приймання-передача виконаних робіт на об`єкті здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів, якими регламентовано прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію. Якщо при здійсненні будівництва об`єкта, при введенні його в експлуатацію чи передачі замовнику виникнуть зауваження до стану (якості) робіт на об`єкті, сторони зобов`язані скласти акт виявлених недоліків та дефектів з переліком і кількісним визначенням виявлених недоліків (недоробок і порушень) та строків щодо їх усунення.
Передача виконаних робіт по об`єкту генпідрядником та їх приймання замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість будівельних робіт та витрат (форма № КБ-2В, № КБ-3) з обов`язковим попереднім оформленням виконавчої технічної документації, актів на приховані роботи, виконавчих схем тощо (підпункт 5.2.4 договору).
Згідно з підпунктами 5.2.5 та 5.2.6 договору недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі їх приймання-передачі та при введенні об`єкта в експлуатацію, які виникли з вини генпідрядника, повинні бути усунуті генпідрядником протягом строків, визначених комісією, яка приймає об`єкт. У разі відмови генпідрядника усунути такі недоліки, замовник може усунути їх самостійно або із залученням третіх осіб. При цьому витрати, пов`язані з усуненням недоліків, компенсуються генпідрядником протягом 5-ти календарних днів з дня пред`явлення замовником письмової вимоги до генпідрядника. Якщо виявлені недоліки не можуть бути усунені генпідрядником, замовником або третьою особою, замовник має право відмовитися від приймання об`єкта та вимагати компенсації збитків.
У пункті 4.1 договору сторони погодили порядок здійснення оплати за виконані роботи та передбачили, що розрахунки за виконані роботи на об`єкті проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (п. 4.1.1). Після виконання генпідрядником робіт на об`єкті (повністю або частково) та надання замовнику документів, зазначених в підпункті 4.1.1 договору, замовник встановленим порядком приймає ці роботи, якщо вони повністю відповідають визначеним умовам договору щодо якості та об`єму, в іншому випадку акти повертаються генпідряднику для усунення зауважень та коригування (підпункт 4.1.2). Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються генпідрядником, погоджуються інженером з технічного нагляду та передаються замовнику, який зобов`язаний протягом 3-х (трьох) календарних днів після отримання цих документів приступити до їх перевірки та приймання виконаних робіт (підпункт 4.1.3). У разі виявлення невідповідності пред`явлених до оплати робіт встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право скоригувати суму, що підлягає сплаті, про що генпідрядник повідомляється письмово (підпункт 4.1.4). У разі виявлення у розрахунках за виконані роботи (форма № КБ-2в Акт приймання виконаних будівельних робіт та форма № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), які були оплачені за попередні періоди, безперечних помилок та порушень норм визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню замовником, про що генпідрядник повідомляється письмово (підпункт 4.1.5). Замовник має право відмовитись від приймання робіт та їх оплати за умови, якщо вони не відповідають вимогам затвердженої проектної документації на об`єкт, чинному законодавству (Державні будівельні норми, правила, стандарти тощо), а також умовам договору (п. 4.1.6). Проміжні платежі за фактично виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95% їх загальної вартості. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг (підпункт 4.1.7).
Відповідно до підпунктів 5.6.2, 6.3.16, 6.2.4 договору генпідрядник зобов`язаний інформувати замовника, зокрема, про виконання робіт, наявність обставин, що перешкоджають їх виконанню, сприяють погіршенню якості робіт, а також про заходи, необхідні для їх усунення. Замовник, зі свого боку, має право вимагати від генпідрядника своєчасного та якісного виконання робіт на об`єкті, передачі об`єкта відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно з підпунктом 6.2.1 договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши генпідрядника (цінний лист із описом вкладення) за 10 календарних днів до дати розірвання, зокрема, у разі, якщо генпідрядник більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів порушив строк завершення виконання робіт, визначений у підпункті 5.1.1 договору.
Договір вважається розірваним в односторонньому порядку через 10 днів з моменту відправлення замовником на адресу генпідрядника повідомлення, зазначеного в підпункті 6.2.1 договору (підпункт 11.9 договору).
4.4. Суди попередніх інстанцій установили, що 28.11.2019 згідно з повідомленням № 516/3/5248 замовник відповідно до положень чинного законодавства та підпункту 6.2.1 договору повідомив генпідрядника про розірвання договору в односторонньому порядку з 09.12.2019, зазначивши про порушення генпідрядником строків виконання робіт.
Факт розірвання договору з 09.12.2019 сторонами не заперечувався та не спростовувався.
4.5. Суди попередніх інстанцій також установили, що на виконання умов договору генпідрядником були оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 на загальну суму 6 172 103,24 грн були підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками замовника та генпідрядника.
При цьому суди установили, що на виконання підпункту 4.1.1 договору замовник здійснив оплату робіт на об`єкті на підставі актів за формою № КБ-2в та довідок за формою № КБ-3 на загальну суму 6 172 103,24 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.
4.6. Суд першої інстанції, рішення якого про задоволення позову залишено без змін судом апеляційної інстанції, установив, що, як свідчать матеріали справи, в межах кримінального провадження № 42019041750000050 від 17.05.2019 було призначено судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизи, проведення яких було доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ.
Згідно із висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 07.06.2019 № 32-19 фактична вартість виконаних робіт на об`єкті на момент дослідження 17.05.2019 становить 60 097 грн. Фактично виконані ТОВ "БК "Укрінтербуд" будівельні роботи на об`єкті становлять 60 097 грн. Заявлені в актах приймання виконаних робіт № 1 за березень та № 2 за квітень 2019 року вартість виконаних будівельних робіт становить 1 406 294,5 грн, що на 1 346 197,50 грн більше фактично виконаних.
На підставі постанови від 14.02.2020 у межах кримінального провадження була проведена будівельно-технічна експертиза, оформлена висновком експерта від 19.06.2020 № 19/104-10/4/47, та економічна експертиза, оформлена висновком експерта від 26.06.2020 № 19/104-10/3/37.
У висновку експерта від 19.06.2020 № 19/104-10/4/47 встановлено, зокрема різницю між фактичною вартістю виконаних робіт згідно із договором та актами приймання виконаних будівельних робіт, а висновком експерта від 26.06.2020 № 19/104-10/3/37 встановлено, що в обсязі наданих на дослідження документів документально підтверджується надлишкове перерахування Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням ТОВ "БК "Укрінтербуд" грошових коштів у сумі 3 772 823,72 грн на фінансування будівельних робіт за договором підряду від 27.12.2018 № 455/2018/455.
При цьому суд апеляційної інстанції відхилив посилання ТОВ "БК "Укрінтербуд" на те, що висновки судових експертиз є неналежними доказами, зазначивши, зокрема, що відповідач не надав, а матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені у висновках експертів 19.06.2020 № 19/104-10/4/47 та від 26.06.2020 № 19/104-10/3/37. ТОВ "БК "Укрінтербуд" не доведено, що висновки експертів є неповними чи неясними, або наявні обґрунтовані сумніви в їх правильності.
4.8. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління про стягнення з ТОВ "БК "Укрінтербуд" 3 772 823,72 грн, сплачених за договором підряду від 27.12.2018 № 455/2018/455 за роботи, які фактично відповідачем не виконані, що підтверджується висновками комплексних судової будівельно-технічної та економічної експертиз (висновки експертів від 19.06.2020 № 19/104-10/4/47 та від 26.06.2020 № 19/104-10/3-37), призначених в межах кримінального провадження № 42019041750000050.
4.9. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якою у свою чергу передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Суди попередніх інстанцій установили, що за правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.
Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до частини 1 статті 853 зазначеного Кодексу замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 530 зазначеного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.10. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про підтвердження матеріалами справи вимог прокурора та наявність правових підстав для стягнення грошових коштів з ТОВ "БК "Укрінтербуд" 3 772 823,72 грн, сплачених за договором підряду за роботи, які фактично відповідачем не виконані, що підтверджується, зокрема, висновками комплексних судової будівельно-технічної та економічної експертиз, призначених в межах кримінального провадження.
4.11. При цьому за змістом частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Як вже зазначалося, судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з повідомленням від 28.11.2019 № 516/3/5248 замовник відповідно до положень чинного законодавства та підпункту 6.2.1 договору повідомив генпідрядника про розірвання договору в односторонньому порядку з 09.12.2019, зазначивши про порушення генпідрядником строків виконання робіт та про розірвання договору з 09.12.2019, що сторонами не заперечувалося та не спростовувалося під час розгляду справи.
Згідно із частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом.
Водночас, як зазначено судом апеляційної інстанції, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.
За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду про задоволення позову, дійшов висновку про можливе застосування до спірних правовідносин положення статті 849 в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України.
4.12. Як вже зазначалося, ТОВ "БК "Укрінтербуд" у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень у справі, посилався на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на те, що, дійшовши висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положення статті 849 в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції не врахував висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19.
4.13. Так, у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорг Біогаз Україна" про стягнення 200 000,00 грн авансового платежу за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції від 03.08.2016 № 03-08/16-ТФП2-ЗРГ, Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та передаючи справу на новий розгляд, зазначив таке:
"… у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України є різними.
… Для правильного вирішення спору у справі, яка розглядається, за вимогами ТОВ "БК "Укрбудінвест" про стягнення з ТОВ "Зорг Біогаз Україна" 200 000,00 грн авансового платежу за договором, заявлених позивачем саме на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, необхідно з`ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України не є безумовним і пов`язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим).
Суди мають надати належну оцінку листу ТОВ "БК "Укрбудінвест" від 23.07.2018 № 23/07-1 та з`ясувати, чи є зазначений лист відмовою замовника від договору підряду, здійсненою ним у порядку частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, положення якої визначено як підставу позову, з урахуванням умов договору, а отже і правову природу заявленої до стягнення суми (збитки чи безпідставно збережене майно).