ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 826/8565/16
адміністративне провадження № К/9901/43925/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2017 (суддя - Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 (судді - Шелест С.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області, Міністерства юстиції України, Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Гонтар Наталії Іванівни про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
визнати рішення реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Київській області №26460271 від 25.11.2015 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень протиправним та скасувати його;
зобов`язати реєстраційну службу Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєструвати за ним право власності на одну частку земельної ділянки, визнану Апеляційним судом Київської області від 11.10.2012 площею 0,36 га, розташованої на території Биковогребельської сільської ради Білоцерківського району Київської області у повній відповідності до законодавства, діючого на момент подання документів для реєстрації прав та обтяжень;
визнати протиправними дії Міністерства юстиції України в період розгляду скарги позивача від 12.02.2016 та письмових звернень, поданих в 2016 році;
визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Київській області в період розгляду скарги позивача від 10.12.2015 та письмових звернень в 2016 році.
ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.11.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Гонтар Н.І. прийнято рішення №26460271 про відмову Позивачу у державній реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, село Бикова Гребля, кадастровий номер земельної ділянки: 3220480500:014:0045.
Підставою для відмови слугувало те, що згідно поданого заявником витягу ДЗК про земельну ділянку в графі інформації "Інформація про технічну документацію із землеустрою, на підставі якої було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки" заявлена на реєстрацію земельна ділянка була сформована за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 09.09.2015, а державна реєстрація земельної ділянки була вчинена 06.10.2015. Проте поданий договір про поділ земельної ділянки від 05.11.2015 №1220, що слугує підтвердженням акту волевиявлення заявника щодо майбутнього поділу земельної ділянки, враховуючи вищевикладене, укладений після виготовлення технічної документації щодо поділу та державної реєстрації новосформованої земельної ділянки.
Таким чином, на думку державного реєстратора, неможливо встановити відповідність поданих документів один одному, заявленому на реєстрацію праву та вимогам чинного законодавства.
Позивач неодноразово звертався до відповідачів зі скаргами та зверненнями на вказане рішення, однак у задоволенні скарг та звернень відмовлено, про що позивача повідомлено листами від 11.01.2016, 22.02.2016, 01.04.2016, 05.04.2016, 28.04.2016, 06.05.2016.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у державній у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.11.2015 №26460271, та діями щодо розгляду скарг та письмових звернень поданих протягом 2016 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2017 визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.11.2015 №26460271.
Зобов`язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2015 №14211225.
Визнано протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Київській області в частині дотримання строків розгляду скарги ОСОБА_1 від 10.12.2015 та звернень поданих ОСОБА_1 у 2016 році відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України в частині дотримання строків розгляду скарги ОСОБА_1 від 12.02.2016 та звернень поданих ОСОБА_1 у 2016 році відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".
В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що волевиявлення позивача та його сестер про поділ успадкованої земельної ділянки в натурі оформлено ще спільною нотаріальною заявою від 30.10.2014 та закріплено договором від 05.11.2015 вже на підставі виготовлених технічних документів на земельні ділянки.
Окрім того, усі вищезазначені документи позивача та його сестер на поділ успадкованої земельної ділянки в натурі укладено та підписано ними на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 11.10.2012.
Відповідачем не доведено наявність невідповідності заявлених позивачем прав і поданих документів вимогам законодавства, а також наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, та будь-яких інших підстав для відмови в державній реєстрації.
Враховуючи, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем подано відповідачу всі встановлені законодавством документи, які відповідають вимогам чинного законодавства, суди дійшли висновку про те, що рішення відповідача про відмову у державній реєстрації права на нерухомість є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, суди виходили з того, що відповідачами порушено передбачені Законом України "Про звернення громадян" строки розгляду звернень позивача.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги відповідач Головне територіальне управління юстиції у Київській області покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, неправильно встановлено обставини справи, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що станом на час вирішення справи судом першої інстанції законодавцем припинено його повноваження щодо надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відтак задоволення позовних вимог шляхом зобов?язання його зареєструвати право власності не грунтується на законі.
Також покликається на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а судами безпідставно визнано підстави його пропуску поважними.
Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання рішення протиправним та зобов?язання зареєструвати право власності ат відмовити у задоволенні позовних вимог щодо Головного територіального управління юстиції у Київській області та Міністерства юстиції України.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просив відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Доводи касаційної скарги стосуються лише правильності задоволення позовних вимог про зобов?язання Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєструвати право власності та правильності висновків суду щодо поважності підстав пропуску строку звернення до суду, відтак перегляд судових рішень здійснюється в межах таких доводів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно частин третьої та четвертої вказаної статті, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.