ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 420/3129/20
адміністративне провадження № К/9901/33946/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВАГОНСЕРВІС" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року (судді: Яковлєв О.В., Градовський Ю.М., Крусян А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВАГОНСЕРВІС" до Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВАГОНСЕРВІС" (далі - ТОВ "ЄВРОВАГОНСЕРВІС", позивач) звернулось до суду з позовом до Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (комісія регіонального рівня) Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних № 867731/41558040 від 02.08.2018 року, № 867730/41558040 від 02.08.2018 року, №866496/41558040 від 01.08.2018 року, № 866500/41558040 від 01.08.2018 року, №866499/41558040 від 01.08.2018 року, № 873631/41558040 від 07.08.2018 року, №838237/41558040 від 12.07.2018 року, №873630/41558040 від 07.08.2018 року, №838234/41558040 від 12.07.2018 року, №873632/41558040 від 07.08.2018 року; зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 159 від 23.04.2018 року, №166 від 23.04.2018 року, № 169 від 23.04.2018 року, № 171 від 23.04.2018 року, № 173 від 23.04.2018 року, № 183 від 23.04.2018 року, № 184 від 23.04.2018 року, № 188 від 23.04.2018 року, №190 від 23.04.2018 року, № 191 від 23.04.2018 року, днем їх подання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, де викладено мотиви незгоди з рішенням суду.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково: рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року скасовано, а позов ТОВ "ЄВРОВАГОНСЕРВІС" залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовна заява подана ТОВ "ЄВРОВАГОНСЕРВІС" до суду першої інстанції з пропуском строку, визначеного ч. ч. 1 ст. 122 КАС України. При цьому вказавши на те, що пропуск такого строку не може обґрунтовуватись великим навантаженням платника податків, який мав забезпечити вчасну реалізацію свого права на доступ до суду.
Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати таке рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що застосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного суду, що викладені у постанові від ЗО червня 2021 року (справа №420/6333/20), а також постанові від 24 квітня 2020 року (справа № 520/6895/19) не є доречним у даних правовідносинах, оскільки в зазначених постановах не розглядалась проблематика тлумачення норм права, що регулюють правовідносини, спір у яких виник до моменту набрання законної сили такими постановами. Іншими словами, на час звернення ТОВ "ЄВРОВАГОНСЕРВІС" до суду з позовною заявою про оскарження рішень про відмову в реєстрації ПН/PK в ЄРПН відповідно до усталеної на той час судової практики строк звернення становив 1095 днів, що є самостійною підставою для визнання причин пропуску такого строку поважними.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржуване рішення - таким, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Спірним у цій справі є питання застосування строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.