ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 190/1315/19
провадження № 51-366км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_9
суддів ОСОБА_10, ОСОБА_11.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_12
прокурора ОСОБА_13, захисника ОСОБА_14
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_15 на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040550000502, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК)
та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Жовтих Вод Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року засуджено:
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Згідно зі ст. 76 КК суд поклав на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання із застосуванням статей 69,
69-1 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Згідно зі ст. 76 КК суд поклав на ОСОБА_2 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
05 липня 2019 року близько 00:30 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 6 км від перехрестя траси М04 та автодороги Саївка-Долинське П`ятихатського району Дніпропетровської області здійснили напад на охоронника пасіки - ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_2 одягнув на обличчя шапку з отворами, а ОСОБА_1 - футболку. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повалили потерпілого на землю та за допомогою мотузки, яку взяли із собою, із застосуванням фізичної сили, зв`язали йому руки, рот та ноги з метою обмеження пересування та протидії з його боку, завдали потерпілому фізичного болю та заподіяли легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи належним потерпілому ОСОБА_4 майном на загальну суму 110 205 грн, а також мобільним телефоном вартістю 1275 грн.
Дніпровський апеляційний суд вироком від 22 грудня 2021 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасував.
Ухвалив у цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 .ОСОБА_2 призначив за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням ст. 69 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без конфіскації майна.
В іншій частині цей вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_19 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засуджених через суворістьі призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК. На думку захисника, в діях засуджених є склад грабежу. Стверджує, що у формулюванні обвинувачення, яке судом визнано доведеним, не наведено характеру дій обвинувачених, які свідчили б саме про насильство, що є небезпечним для життя та здоров`я особи в момент його заподіяння. Вважає призначене засудженим покарання не справедливим через суворість. Стверджує, що з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання засуджених, та даних про їхні особи стосовно них можливо застосувати положення статей 69, 75 КК та пом`якшити їм покарання.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_19 підтримав свою касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_20 вважав слушними доводи захисника з приводу перекваліфікації дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 2 ст. 186 КК, просив судові рішення змінити: перекваліфікувати дії засуджених з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 2 ст. 186 КК, призначивши їм покарання у межах санкції статті, заперечував щодо застосування до засуджених положень ст. 75 КК.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.