УХВАЛА
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 1-32/00
провадження № 13-37зво22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16
перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами судових рішень щодо нього і
встановила:
Вироком Дніпропетровського обласного суду від 16 травня 2000 року з урахуванням змін, унесених ухвалою Верховного Суду України від 30 січня 2001 року, ОСОБА_1 було засуджено за сукупністю злочинів, передбачених пунктами "а", "г", "е", "ж", "з", "і" ст. 93; ст. 17, 19 і пунктами "а", "ж", "з", "і" ст. 93; ст. 69; ч. 3 ст. 142; ч. 2 ст. 86, ч. 1 ст. 222 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року), до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (далі - Касаційний кримінальний суд), не відкриваючи провадження, керуючись п. 10, ст. 31, ч. 5 ст. 33, статтями 463, 441 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвалою від 23 вересня 2022 року передав заяву ОСОБА_1 на розгляд Великої Палати.
У заяві ОСОБА_1 просить переглянути за виключними обставинами вищевказані вирок Дніпропетровського обласного суду та ухвалу Верховного Суду України, убачаючи у кримінальній справі щодо нього виключну правову проблему в частині визначення виду та строку покарання у виді позбавлення волі. Просить замінити покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк і звільнити з-під варти за відбуттям строку покарання.
При цьому, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 13 травня 1997 року № 1-зп/97, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/01 та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Скопола проти Італії" від 17 вересня 2009 року, положення ст. 6 КК 1960 року, ст. 5 Кримінального кодексу України 2001 року (далі - КК), ст. 58 Конституції України про зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі, вважає, що призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі лише на тій підставі, що воно було передбачено на час винесення вироку, є судовою помилкою і відноситься до виключно правової проблеми, вирішення якої сформує єдину правозастосовчу практику.
Перевіряючи підстави для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1, Велика Палата виходить з такого.
Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) визначено підстави та порядок передачі справи на розгляд Великої Палати (статті 4341, 4342).