Постанова
Іменем України
03 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 569/4771/19
провадження № 61-12001св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ",
треті особи: Дочірнє підприємство "Градобуд-Рівне", державний реєстратор виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька Оксана Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником Волошиним Іллею Васильовичем, на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2020 року у складі судді Кучиної Н. Г. та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 липня 2020 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Буд Кепітал Менеджмент" (далі - ПП "БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ"; підприємство), треті особи: Дочірнє підприємство "Градобуд-Рівне" (далі - ДП "Градобуд-Рівне"), державний реєстратор виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області Чернацька О. В. (далі - державний реєстратор), у якому просив скасувати запис про реєстрацію права власності від 18 січня 2019 року № 30084632, внесений державним реєстратором, визнати за ним право власності на квартиру загальною площею 48,00 кв. м, житловою - 16,00 кв. м, у АДРЕСА_1, порядковий номер квартири АДРЕСА_2 (що є квартирою з будівельним номером АДРЕСА_3 за заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року у справі №686/16205/17-ц).
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 28 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано запис про державну реєстрацію права власності від 18 січня 2019 року № 30084632, внесений державним реєстратором Мирогощанського виконкому. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру загальною площею 48 кв. м, житловою - 16 кв. м, у АДРЕСА_1, порядковий номер квартири АДРЕСА_2 (що є квартирою будівельний номер 53 за заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2018 року у справі № 686/16205/17-ц про визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 згідно з технічним паспортом ОСОБА_1, виданим ТОВ "Хмельницьке обласне земельне агентство", виготовленим 16 жовтня 2016 року).
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення та заперечення на неї
Позивач подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, мотивовану тим, що ОСОБА_1 поніс судові витрати на оплату професійної правничої допомоги, пов`язані з розглядом справи в розмірі 20 588,00 грн.
На підтвердження понесених судових витрат представником позивача до заяви долучено копію договору про надання правової допомоги від 14 грудня 2019 року, копії додаткових угод до договору, виставлені рахунки на оплату та квитанції про сплату коштів, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 14 лютого 2018 року.
ПП "БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ" заперечувало щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що: при поданні позовної заяви ні позивач, ні його представник не надали суду орієнтовного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу; у договорі про надання правової допомоги не визначено механізму розрахунку гонорару адвоката; акт приймання-передачі наданих послуг містить посилання на надання допомоги клієнту у справі за його позовом до ПП "БКМ", яке є іншою юридичною особою, ніж ПП "БУД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ".
Короткий зміст додаткового рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 28 липня 2020 року, у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волошина І. В. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Відмова у стягненні витрат на правничу допомогу мотивована тим, що:
- у тексті договору від 14 лютого 2019 року відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару. Лише у пунктах 4.1., 4.2. вказаного договору зазначено, що замовник сплачує виконавцю гонорар (винагороду) у розмірі та у порядку, передбаченому у додатках до цього договору, що є невід`ємною частиною даного договору. Проте у зазначених додатках також не визначено порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо;
- оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатським бюро та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, відсутні підстави для задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу;
- у наданих документах не відображається час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги, що додатково вказує на необґрунтованість поданої заяви;
- крім того, матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви позивачем або його представником не було надано орієнтовного розрахунку витрат на професійну правничу допомогу.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 .
У серпні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 лютого 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 липня 2020 року, ухвалити нове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції представник ОСОБА_1 зазначає, що:
- неподання разом із першою заявою по суті спору орієнтовного розрахунку сими судових витрат, які сторона очікує понести у зв`язку з розглядом справи, не означає, що суд зобов`язаний відмовити у їх відшкодуванні;
- помилковими є висновки судів про недостатність рахунків про оплату витрат на правничу допомогу, оскільки для підтвердження їх розміру адвокат повинен був саме у договорі визначити механізм розрахунку свого гонорару. 14 лютого 2019 року між Адвокатським бюро "Іллі Волошина" та позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги, предметом якого було надання цим бюро усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у Рівненському міському суді в справі за позовом до ПП "Буд Кепітал Менеджмент" про визнання права власності та скасування запису про реєстрацію права власності. Механізм розрахунку зазначено у пункті 4.2 договору про надання правничої допомоги, яким передбачено, що гонорар на користь адвокатського бюро сплачується у розмірі, обумовленому сторонами в додаткових угодах до цього договору. В додатковій угоді від 14 лютого 2019 року № 1 узгоджено (і тоді ж сплачено), що клієнт згодом сплатить на користь бюро 10 860,00 грн за надання послуг, зокрема, за підготовку позовної заяви, представництв інтересів клієнта у суді. 28 грудня 2019 року контрагенти погодили між собою через укладення додаткової угоди № 2 оплату гонорару у розмірі 9 725,00 грн. Крім того, суди не оцінили акт приймання-передачі наданих послуг від 28 грудня 2019 року, відповідно до якого сума винагороди становить 20 588,00 грн;
- при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суди мали врахувати дійсність, необхідність та розумність юридичних послуг, вартість яких заявлено позивачем, виходячи з конкретних обставин справи та наданих доказів їх понесення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року зазначено, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19.
Позиція Верховного Суду
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина перша, друга статті 134 ЦПК України).
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.