Постанова
Іменем України
06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 405/6320/19
провадження № 61-3437св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Кіровоградська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 січня 2022 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковський О. Л., Мурашко С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - ГУ НП в Кіровоградській області), Державної казначейської служби України (далі - ДКС України) про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що слідчим відділом прокуратури Кіровоградської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42013120000000044 за частиною другою статті 364 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 01 серпня 2013 року лише на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17 липня 2013 року.
Слідчим відділом Кропивницького відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420115120010000098, внесеного до ЄРДР 20 листопада 2015 року на підставі її заяви.
Стверджувала, що посадовими особами прокуратури та поліції неодноразово виносилися незаконні постанови про закриття кримінальних проваджень, які в подальшому були скасовані судами.
Зокрема, постанови про закриття кримінального провадження № 42013120000000044 були скасовані судами дев`ять разів, постанови про закриття кримінального провадження № 420115120010000098 - три рази.
Наголошувала, що за період із 22 вересня 2005 року до 11 квітня 2007 року судом було скасовано сім постанов прокуратури Кіровського району міста Кіровограда про відмову в порушенні кримінальної справи за її заявами; кримінальне провадження № 42013120000000044, внесене до ЄРДР через вісім років, № 420115120010000098 - через десять років; до цього часу не виконана постанова Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 червня 2006 року.
Замість прокурорського реагування на її заяви та скарги, прокуратурою і поліцією порушені процесуальні строки на слідчих дій, передбачені статтями 28, 114, 116, 219 КПК України, умисно не виконуються вказівки та рекомендації судів, досудове розслідування проводиться неефективно, недбало і направлене на приховування факту насильницької смерті її сина.
Неповнота досудового слідства прокуратурою не усунута і на момент звернення до суду з цим позовом ніяких процесуальних дій по розслідуванню зазначених кримінальних проваджень не проводиться.
Наведене вважала моральним знущанням над матір`ю загиблого сина і людиною похилого віку.
Прокуратура і поліція своїми діями та бездіяльністю завдали і продовжують завдавати їй моральної шкоди.
ОСОБА_1 просила:
- визнати дії прокуратури Кіровоградської області, ГУ НП в Кіровоградській області такими, що завдали їй моральної шкоди через бездіяльність їх підлеглих підрозділів та працівників при досудовому розслідуванні кримінальних проваджень від 01 серпня 2013 року № 42013120000000044 та від 20 листопада 2015 року № 420115120010000098;
- стягнути зі спеціального рахунку ДКС України компенсацію моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалами слідчих суддів було встановлено факт протиправності дій слідчих та прокурора при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013120000000044, відкритого 01 серпня 2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 364 КК України, та кримінального провадження № 420115120010000098, відкритого 20 листопада 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 384 КК України, що свідчить про наявність підстав для відшкодування компенсації моральної шкоди на користь позивачки.
Враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивачки, глибину душевних страждань, яких вона зазнала внаслідок протиправності дій та бездіяльності слідчих та прокурора при проведенні досудових розслідувань та розгляду її клопотань у кримінальних провадженнях № 42013120000000044 та № 420115120010000098, значну кількість звернень до органів поліції та прокуратури, тривалість і глибину душевних страждань, суд першої інстанції, посилаючись на засади розумності, виваженості та справедливості, визначив розмір компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивачки із держави Україна, у розімірі 15000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 січня 2022 року апеляційну скаргу ГУ НП в Кіровоградській області залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Мотивувальну та резолютивну частини рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 травня 2021 року змінено у частині розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 .
Мотивувальну та резолютивну частини рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 травня 2021 року змінено шляхом виключення інформації про рахунок та орган, через який мають перераховуватись грошові кошти, а також у частині розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 .
Стягнуто із держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.
В іншій частині рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 травня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено неправомірність бездіяльності та рішень посадових осіб ГУ НП у Кіровоградські області під час досудового розслідування кримінального провадження № 42015120010000098, то відповідно до статті 1174 ЦК України ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди, що виразилась у душевних стражданнях, завданих такою бездіяльністю та рішеннями посадових осіб ГУ НП в Кіровоградській області;
- разом з тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не у повній мірі врахував відповідну практику ЄСПЛ, принципи розумності, виваженості та справедливості щодо тривалості кримінальних досудових розслідувань. Зокрема, кримінальне провадження № 42015120010000098 триває починаючи з 20 листопада 2015 року і на момент розгляду справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, у визначеному відповідним процесуальним законом порядку не завершене. Така ситуація породжує віру у безкарність посадових осіб слідства та прокуратури, підриває авторитет органів державної влади. Унаслідок таких дій посадових осіб позивачка відчувала стрес, душевні страждання, хвилювання, розлади здоров`я, зміни психоемоційного стану, вона вимушена відволікатися від своїх звичайних справ, докладати додаткових зусиль та витрачати час для встановлення об`єктивної істини щодо обставин смерті свого єдиного сина;
- беручи до уваги вимоги розумності і справедливості, а також зважаючи на те, що відшкодування моральної шкоди не може використовуватися потерпілою стороною як засіб для збагачення, колегія суддів дійшла висновку, що стягненню на користь позивачки підлягає компенсація моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.
Аргументи учасників
Короткий зміст доводів касаційної скарги та клопотань
У квітні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити постанову апеляційного суду у частині визначення розміру компенсації моральної шкоди, а саме збільшити його до 1 000 000,00 грн.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції ОСОБА_1 зазначає, що:
- при визначенні розміру компенсації моральної шкоди апеляційний суд належним чином не врахував характер та обсяг її страждань, які вона зазнала у зв`язку з бездіяльністю посадових осіб органу досудового розслідування у частині невиконання своїх службових обов`язків, що призвело до надмірної тривалості кримінальних проваджень (понад 16 років), які досі тривають;
- апеляційний суд не в повній мірі врахував положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- визначений розмір моральної шкоди 30 000,00 грн не відповідає засадам розумності та справедливості, не компенсує завданих їй страждань тривалістю досудового слідства.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується у частині визначення розміру компенсації моральної шкоди, а саме в частині незадоволених вимог. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається.
Крім того, ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі; витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачену пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
08 липня 2005 року ОСОБА_1 звернулась до прокуратури Кіровського району міста Кіровограда із заявою про відкриття кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 та інших працівників Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру за ознаками статей 139, 143 КК України; визнання її потерпілою. Також просила витребувати медичну карту швидкої допомоги від ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_3 і медичну документацію з другого відділення Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру на ім`я ОСОБА_4 - ОСОБА_5 ; провести ексгумацію тіла ОСОБА_5 і провести судово-медичну експертизу для встановлення дійсної причини смерті ОСОБА_5 та наявності ознак вилучення внутрішніх органів.
У вказаній заяві про кримінальне правопорушення вона зазначила короткий виклад обставин, які, на її переконання, можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення медичним персоналом Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру. Так, за доводами заявниці, ІНФОРМАЦІЯ_1 її сина ОСОБА_5 після надання першої невідкладеної допомоги лікарем бригади швидкої допомоги було доставлено та госпіталізовано до Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру, де останній близько 12 години того ж дня помер. Медичний персонал наркодиспансеру до тіла сина її не допустив. Перебуваючи у стресовому стані, за наполегливим проханням лікаря - нарколога Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_2 заявниця написала заяву про відмову від розтину тіла. Згодом вона дізналася, що до моргу Кіровоградської обласної лікарні тіло сина відвозив особисто лікар ОСОБА_2 . Зважаючи на поведінку медичного персоналу закладу та, зокрема, лікаря-нарколога ОСОБА_2, у неї виникла підозра, що її сину була надана неналежна медична допомога, а їй була повідомлена неправдива інформація про його смерть, насправді ж сина було використано як донора внутрішніх органів (т. 1, а. с. 14-15).
У ході перевірки обставин за заявою ОСОБА_1 від 08 липня 2005 року прокуратурою встановлено, що ОСОБА_5 перебував на диспансерному обліку обласного наркодиспансеру з 1999 року, проходив лікування, однак продовжував зловживати спиртними напоями; зі змісту карти виїзду швидкої медичної допомоги від ІНФОРМАЦІЯ_1 № 38526, пояснень старшого лікаря та фельдшера станції швидкої медичної допомоги щодо виклику за адресою: АДРЕСА_1, з`ясовано, що медичною бригадою швидкої допомоги під час огляду ОСОБА_5 травм не виявлено, хворому надано медичну допомогу, необхідну під час алкогольної інтоксикації та госпіталізовано до Кіровоградського обласного наркологічного диспансера; відповідно до медичної карти НОМЕР_1 стаціонарного хворого ОСОБА_5 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та пояснень лікаря Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_2 останнім було встановлено діагноз хворого "ППРВВ алкоголю. Синдром залежності. Постійне вживання. Набряк головного мозку? Хронічна алкогольна кардіоміопатія. Хронічно-алкогольна гематодистрофія. Алкогольне сп`яніння", хворому призначена відповідна терапія, під час проведення реанімаційних заходів констатована смерть ОСОБА_5 . Прокуратурою були відібрані пояснення у медичного персоналу відділення № 2 Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру, санітарки моргу Кіровоградської обласної лікарні, досліджено акт службового розслідування Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру від 26 липня 2005 року, а також 05 серпня 2005 року у присутності помічника прокурора, судово-медичного експерта, двох понятих та заявниці проведена ексгумація тіла ОСОБА_5 . Того ж дня тіло було направлене до Кіровоградського обласного бюро СМЕ, яким складено акт судово-медичного дослідження від 14 вересня 2005 року № 897. Відповідно до зазначеного акту судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5 прокуратурою встановлено, що всі внутрішні органи на час дослідження були в наявності та займали місце згідно свого анатомічного розташування, смерть настала внаслідок отруєння алкоголем.
За результатами перевірки за заявою ОСОБА_1 по факту смерті її сина ОСОБА_5 постановою старшого помічника прокурора Кіровського району міста Кіровограда від 22 вересня 2005 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю події злочину (т. 1, а. с. 74).
Постановами старшого помічника прокурора Кіровського району міста Кіровограда від 09 лютого 2006 року, від 14 квітня 2006 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_5 в Кіровоградському наркодиспансері у зв`язку з відсутністю події злочину відповідно до пункту 1 статті 6 КПК України; відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно лікаря Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_2 за статтею 140 КК України у зв`язку з відсутністю у його діях складу злочину відповідно до пункту 2 статті 6 КПК України (т. 1, а. с. 75-77).
Відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 червня 2006 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; скасовано постанову старшого помічника прокурора Кіровського району міста Кіровограда про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 квітня 2006 року, матеріали справи повернуто прокурору Кіровського району міста Кіровограда для проведення додаткової перевірки; у іншій частині вимог скарги відмовлено (т. 1, а. с. 6-9).
Постановою старшого помічника прокурора Кіровського району міста Кіровограда від 31 жовтня 2006 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_5 у Кіровоградському наркодиспансері у зв`язку з відсутністю події злочину відповідно до пункту 1 статті 6 КПК України; відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно лікаря Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру ОСОБА_2 за статтею 140 КК України у зв`язку з відсутністю у його діях складу злочину відповідно до пункту 2 статті 6 КПК України (т. 1, а. с. 78-78а).
Відповідно до постанови старшого помічника прокурора Кіровського району міста Кіровограда від 11 квітня 2007 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом смерті ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю події злочину відповідно до пункту 1 статті 6 КПК України; відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно лікаря Кіровоградського обласного наркодиспансеру ОСОБА_2 за статтею 140 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину відповідно до пункту 2 статті 6 КПК України; відмовлено у притягненні до кримінальної відповідальності експертів Кіровоградського обласного бюро судово-медичої експертизи за відсутності в їх діях складу будь-якого злочину, передбаченого КК України (т. 1, а. с. 29-32).
Постановою старшого слідчого прокуратури міста Кіровограда про відмову в порушенні кримінальної справи від 15 листопада 2007 року, яка залишена без змін постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 грудня 2008 року та ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2009 року, відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно лікарів Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру у зв`язку з відсутністю в їх діях ознак складу злочинів, передбачених статтями 139-140, 143 КК України, та за фактом смерті ОСОБА_5 на підставі пункту 1 статті 6 КПК України у зв`язку з відсутністю події злочину, передбаченого статтею 115 КК України.