Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 352/1950/15-ц
провадження № 61-2973св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Пнівчук О. В., Девляшевського В.А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі -ПАТ КБ "ПриватБанк") (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором
Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 225 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення 16 квітня 2028 року.
Згідно заяви ОСОБА_1 кредитний договір переведено з валюти гривня у валюту долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку складає 48 812,63 дол. США. Відсотки за користування кредитом 14,04% на рік на суму залишку заборгованості.
Для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладені договори поруки.
У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, а саме: не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у порядку та у строки, встановлені договором, у зв`язку з чим станом на 01 липня 2015 року утворилась заборгованість у сумі 97696,55 дол. США, з яких: 68 356,85 дол. США - заборгованість за кредитом, 3766,05 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 679,75 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 20 230,35 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 11,90 дол. США - штраф (фіксована складова), 4651,65 - штраф (процентна складова).
Банк просив:
стягнути солідарно з відповідачів на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 97 696,55 дол. США, що за курсом 21,00 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 01 липня 2015 року складає 2 051 627,65 грн за кредитним договором № IFU0G40000006917 від 16 *квітня 2008 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2021 року у складі судді Струтинського Р. Р., відмовленоу позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 97 696,55 дол. США.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що під час з`ясування обставин справи не встановлено факту отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів ані за додатковою угодою до договору іпотечного кредиту № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року, укладеною 08 серпня 2008 року, ані за додатковою угодою № 1 до кредитного договору № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року укладеною 05 жовтня 2012 року.Вимоги позивача не випливають із кредитного договору від 16 квітня 2008 року № IFU0G40000006917, про що зазначає представник позивача, а з інших кредитних договорів (додаткових угод), котрі самим позивачем не виконані в частині надання коштів, а тому не породжують обов`язку для відповідача.
Крім цього, розрахунок заборгованості для позичальника ОСОБА_1 визначений за додатковою угодою № 1 до кредитного договору, укладеною 05 жовтня 2012 року, а не за кредитним договором №IFU0G200000346 від 16 квітня 2008 року. Згідно даного розрахунку банком для позичальника нараховані відсотки за користування коштами не за ставкою фактично укладених договорів, а з 16 жовтня 2012 року тіло кредиту збільшено до 70 883 дол. США, коли такий розмір кредиту не видавався.
Враховуючи наведені обставини, суд вважав, що заявлені вимоги позивача про стягнення з позичальника ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором не доведені, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Тисменицького районного суду від 11 жовтня 2021 року скасовано, ухвалено нове.
Позов АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 55 730,76 дол. США заборгованості за договором про іпотечний кредит № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року, з яких: 43 142,01 дол. США - заборгованість по тілу кредиту, 9 923,57 дол. США - пеня, 11,90 дол. США - штраф (фіксована частина), 2 653,28 дол. США - штраф (відсоток від суми заборгованості).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність факту існування кредитних відносин між позивачем та відповідачами обґрунтовано підтверджується встановленими обставинами та матеріалами справи. Факт укладення вказаного кредитного договору ОСОБА_1 не заперечувала та не оспорювала. Долучила до матеріалів справи копії квитанцій про часткову сплату кредиту за вищевказаним договором.
Матеріалами справи підтверджено, що 18 квітня 2008 року відповідач ОСОБА_1 отримала в ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про іпотечний кредит № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року кредитні кошти в сумі 225 000,00 грн, які 08 серпня 2008 року за її заявою було конвертовано в долари США, що становило 48 812,63 дол. США, викладено кредитний договір в новій редакції.
Разом з тим як вбачається з копії долученої 05 жовтня 2021 року перед ухваленням рішення судом першої інстанції додаткової угоди № 1 від 05 жовтня 2012 року до кредитного договору № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року та додатку № 1 - графіку погашення кредиту, такі не містять підпису позичальника ОСОБА_1, тому не є належними доказами на підтвердження вказаних обставин.
При цьому, як зазначено в висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи №24/748/19-28 від 31 жовтня 2019 року, в межах наданих матеріалів сума наданого кредиту (збільшення тіла кредиту) в розмірі 34 858,37 доларів США в жовтні 2012 року документально не підтверджується.
Отже місцевим судом вірно зазначено, що позивачем не доведено збільшення тіла кредиту в жовтні 2012 року до 70 793,34 дол. США.
Як вбачається зі змісту додаткової угоди від 08 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит, якою вказаний кредитний договір було викладено в новій редакції, розмір тіла кредиту становив після конвертації 48 812,63 дол. США. Також даною угодою не передбачено нарахування комісії за користування кредитом, а тільки відсотків за користування кредитом та винагороди за резервування ресурсів. Відповідно до пункту 7.3 договору всі види платежів (за винятком кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу, неустойки), що вносяться позичальником за даним Договором, є відсотками в розумінні ЦК України. Такі ж висновки містяться і у висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи №24/748/19-28 від 31 жовтня 2019 року. Отже банком безпідставно нараховувалася, а позичальником сплачувалася комісія за даним договором.
Апеляційний суд прийшов до висновку, що з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню: 43 142,01 дол. США - заборгованість по тілу кредиту (48 812,63 дол. США - сплачені позичальником 5 670,62 дол. США), 9 923,57 дол. США - пеня (20 230,35 дол. США - сплачені позичальником 3 959,25 дол. США та - безпідставно сплачена позичальником комісія на суму 6 347,53 дол. США), а також 11,90 дол. США - штраф (фіксована частина), 2 653,28 дол. США - штраф (відсоток від суми заборгованості).
Оскільки банк просив стягнути з відповідачів заборгованість за відсотками за користування кредитом сумі 3 766,05 дол. США, а фактично позичальником сплачено 28 745,49 дол. США відсотків за користування кредитом, така вимога не підлягає до задоволення.
Однак посилання експерта та місцевого суду на безпідставність нарахування пені, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, колегія суддів не взяла до уваги, оскільки Закон України "Про споживче кредитування", частина 2 статті 21 якого передбачено, що у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу, набрав чинності 10 червня 2017 року, тобто після періоду, за який банк просив стягнути вказану заборгованість.
Щодо посилання банку в позові на застосовування офіційного курсу гривні до долара США, то суд зазначив, що стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті не суперечить законодавству України, якщо в іноземній валюті надавався кредит за договором і позивач просив стягнути суму боргу у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У квітні 2022 року АТКБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу, підписану представником Пац Є. О., в якій просив скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року в частині незадоволених вимог АТ КБ "Приватбанк"; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі; стягнути з відповідачів судові витрати.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду щодо обов`язковості договору, можливості зміни договору за взаємною згодою сторін та інших. Так, суд не звернув уваги, що 05 жовтня 2012 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, до якої був доданий графік погашення кредиту, яким чітко визначено погоджену суму за тілом кредиту 70 883 дол. США. Графік містить підпис позичальника, ним не оспорений. Отже, укладаючи додаткову угоду ОСОБА_1 усвідомлювала, що основна сума заборгованості - тіло кредиту - є не грошовими коштами, які додатково надаються позичальнику, а фактично сумою реструктуризованої заборгованості. Судом апеляційної інстанції проігноровано, що видача кредитних коштів та наявність заборгованості, зокрема, за тілом кредиту підтверджується виписками по рахунках відповідача., тому висновки суду про те, що видача кредиту в розмірі 34 858,37 дол. США в жовтні 2012 року документально не підтверджена, не відповідають обставинам справи.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 664/3122/15-ц, витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року касаційне провадження у справі № 664/3122/15-ц зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року касаційне провадження у справі № 664/3122/15-ц поновлено, справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 12 березня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 340/94/16, від 04 червня 2020 року у справі № 640/18354/14-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 16 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір про іпотечний кредит №IFU0G40000006917, відповідно до якого банк зобов`язався надати позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 225 000,00 грн, а позичальник - прийняти, належним чином використати та повернути кредит не пізніше 16 квітня 2028 року, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15,00 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту на момент надання кредиту.
Згідно копії видаткового касового ордеру від 18 квітня 2008 року ОСОБА_1 видано кредитні кошти в сумі 225 000,00 грн.
21 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою, в якій просила, зокрема, прийняти рішення про зміну валюти кредиту по договору про іпотечний кредит № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року на долари США по курсу станом на дату укладення додаткової угоди до договору; зменшити термін кредитування до 10 років.
Додатковою угодою від 08 серпня 2008 року до договору про іпотечний кредит № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року, кредитний договір викладено у редакції цієї додаткової угоди.
Так, згідно пункті 1.1 додаткової угоди від 08 серпня 2008 року банк зобов`язувався надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу чи/або перерахування на рахунок, зазначений в пункті 8.1 цього договору. Строк, вид кредиту, цілі, розмір кредиту, відсотків, винагород, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором зазначені в розділі 8 договору.
Згідно з пунктом 8.1 договору в редакції вищевказаної додаткової угоди банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_1 на строк з 08 серпня 2008 року по 16 серпня 2018 року включно у вигляді строкового кредиту у розмірі 48 812,63 дол. США на споживчі цілі, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 0 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 3 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагорода за проведення додаткового моніторингу згідно пункту 7.2 даного договору. Станом на 08 серпня 2008 року залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року складає 226 490,60 грн, що еквівалентно 48 812,63 дол. США.
В забезпечення виконання зобов`язань за Договором про іпотечний кредит між позивачем, позичальником та відповідачем ОСОБА_2 16 квітня 2008 року укладений договір поруки № IFU0G40000006917/1, 05 жовтня 2012 року - з поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Згідно даних договорів поруки поручителі зобов`язалися відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником всіх його зобов`язань за Договором про іпотечний кредит № IFU0G40000006917 від 16 квітня 2008 року та додатковими угодами до нього як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.
Відповідно до наданого банком розрахунку у зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором станом на 01 липня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 становила 97 696,55 дол. США, з яких: 68 356,85 дол. США - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочене тіло 675,61 дол. США), 3 766,05 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом (в тому числі прострочені відсотки - 3 370,11 дол. США), 679,75 дол. США - заборгованість з комісії, 20 230,35 дол. США - заборгованість з пені, погашено пені, в тому числі списано - 9 141,61 дол. США, штраф (фіксована частина) - 11,90 дол. США, штраф (відсоток від суми заборгованості) - 4651,65 дол. США.