Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 545/1431/20
провадження № 61-15584св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури,
відповідачі - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2021 року у складі судді Шелудякова Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У червні 2020 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 всупереч нормам законодавства надано у приватну власність земельну ділянку для індивідуального садівництва, яка розташована у заплаві річки Коломак, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду України, що у свою чергу, унеможливлює передання цих земель у приватну власність. Відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства й з огляду на зовнішні, об`єктивні, явні і видимі природні ознаки спірних земельних ділянок, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ділянка перебуває у межах заплави річки Коломак, а тому вибула з володіння держави з порушенням норм закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність відповідачів під час набуття земельної ділянки у власність.
Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури просив:
визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 10 серпня 2017 року № 7925-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва";
припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0067, площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, відомості про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 серпня 2017 року за № 22103311;
зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0067, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2021 року, позовні вимоги Першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 10 серпня 2017 року № 7925-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва".
Припинено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0067, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, відомості про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 серпня 2017 року за № 22103311.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0067, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області.
Стягнено з ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру в Полтавській області на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 6 306,00 грн, тобто по 3 153,00 грн з кожного.
Суд виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, що дає підстави для задоволення позовних вимог. Наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 10 серпня 2017 року № 7925-СГ є незаконним і підлягає скасуванню, з поверненням земельної ділянки державі. Земельна ділянка у заплаві річки Коломак не могла передаватись у власність громадянину для індивідуального садівництва, оскільки належить до земель на які діє обмежений режим використання. Надання ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка знаходиться у заплаві річки Коломак, суперечить нормам статті 80 Водного кодексу України.
Суди зазначили, що Перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави, і його звернення полягає в необхідності захисту інтересів держави у сфері водних ресурсів України.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
16 вересня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:
рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, суди не дослідили зібрані у справі докази і дійшли помилкових висновків про задоволення позову;
висновки суду обґрунтовані доказами, які надав позивач, що складені на замовлення прокуратури і базуються на припущеннях, а саме на листах Полтавського обласного управління водних ресурсів від 13 травня 2017 року № 01-2/583 та від 29 вересня 2017 року № 01-2/1084, листі Полтавського регіонального обласного управління водних ресурсів від 11 квітня 2017 року № 06-28/323, де зазначено, що деякі із ділянок можливо повністю або частково розташовані в межах прибережної захисної смуги розчищеної ділянки річки Коломак.
Суди, посилаючись на висновок експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04 вересня 2019 року у справі № 29639/18-41/24238-24272/19-41 про те, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1, розташована за межами нормативних розмірів прибережної захисної смуги річки Коломак, поклали на відповідача обов`язок доказування.
Апеляційний суд не дослідив доказів, наданих позивачем про те, що протягом 65 років жодна установа дослідження паводків на спірній території не проводилася на спростування висновку експертизи.
Суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 отримав спірну земельну ділянку як учасник бойових дій у зоні АТО, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а суди позбавили відповідача набутого права власності. Висновок експертизи для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України, також він необґрунтований і складений у порушення норм статті 88 ВКУ та статті 60 Земельного Кодексу України за вихідними даними, що надав прокурор.
Позивач не надав доказів того, що до відома населення і всіх заінтересованих організацій "Техническую документацию по установлению водоохранных зон и прибрежных полос малых рек и водоемов Полтавского района Полтавской области", що затерджена рішенням Полтавської районної ради народних депутатів від 31 липня 1981 року № 338 "Про затвердження технічної документації становлення водоохоронних зон та прибережних смуг малих річок і водойм" (далі - технічна документація). Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області підтвердило, що Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області не було відомо про існування водоохоронної зони.
Суди не врахували, що відомості про водоохоронну зону, яка нібито існувала на підставі технічної документації, не внесені до Державного земельного кадастру, всупереч Закону України "Про Державний земельний кадастр", яким передбачено, що всі обмеження у використанні земель повинні бути внесені до Державного земельного кадастру.
Помилковим є висновок суду про те, що відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства, тому що при виготовленні технічної документації на спірну земельну ділянку інженер-землевпорядник не міг знати про встановлені обмеження, оскільки вони не були внесені до Державного земельного кадастру.
Суди не дослідили, чи була узгоджена технічна документація у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, Держводагенстві, територіальних органах Держземагенства, і не врахували, що зазначені обмеження не внесені до Державного земельного кадастру.
Арґументи інших учасників справи
У листопаді 2021 року керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відзив мотивований тим, що касаційна скарга не обґрунтована, заявник неправильно тлумачить норми матеріального права. Висновок експертизи, проведений у межах кримінального провадження, є належним і допустимим доказом. Технічна документація на момент прийняття рішення чинна, доведена до відома населення, у ГУ Держземагенства Полтавської області не було підстав для винесення оскарженого наказу. Надання ОСОБА_1 у приватну власність для індивідуального садівництва земельної ділянки, яка знаходиться у заплаві річки Коломак, суперечить нормам статті 80 ВКУ і може спричинити шкоду навколишньому природньому середодовищу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 10 серпня 2017 року ГУ Держгеокадастру в Полтавській області видало наказ № 7925-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва".
Згідно з інформацією від 11 березня 2020 року № 203733261 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 серпня 2017 року внесено запис № 22103311 про реєстрацію об`єкта нерухомого майна № 1339369453240, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0067, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту.
За результатами проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42017171010000088 внесеного 18 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України, установлено, що на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту у приватну власність передані земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва.
В ході досудового розслідування витребувано інформацію з питань законності надання земельних ділянок у приватну власність у Полтавського обласного управління водних ресурсів (від 13 травня 2017 року № 01-2/583; від 29 вересня 2017 року № 01-2/1084) та Полтавського регіонального управління водних ресурсів (від 11 квітня 2017 року № 06-28/323), згідно з якою проекти землеустрою щодо вказаних земельних ділянок на розгляд та погодження, як це передбачено розділом 3 статті 186-1 ЗКУ, до Полтавського обласного управління водних ресурсів чи інших органів водного господарства не подавалися.
Полтавське обласне управління водних ресурсів зазначило, що усі земельні ділянки розміщені за межами території мікрорайону селища Лісок міста Полтави, знаходяться в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, а деякі з цих ділянок можливо повністю або частково розташовані в межах прибережної захисної смуги розчищеної ділянки річки Коломак.
У 2003 році відділ комплексного проектування Полтавського обласного виробничого управління водного господарства "Полтававодгосп" розробив робочий проект "Визначення зон можливого затоплення водами річки Коломак в межах міста Полтава та Полтавського району", яким визначено, що територія в районі селища Лісок міста Полтави, на якій розташовані земельні ділянки може бути затоплена або підтоплені повеневими водами річки Коломак 1, 5, 10, 25 і 50 процентної забезпеченості по водності.
Земельні ділянки знаходяться в зоні ризику - територія, на якій господарська діяльність пов`язана з можливою небезпекою затоплення та спричинення ним негативних явищ.
Ковалівська сільська рада у листі-відповіді від 21 вересня 2017 року № 868 вказала, що згідно матеріалів "Перерозподіл земель між землеволодільцями та землекористувачами на території Ковалівської сільської ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області (радгосп-технікум імені Макаренка)" від 1992 року (картографічних матеріалів) зазначені земельні ділянки відносяться до заболочених сіножатей та знаходяться місцями болота (землі водного фонду).
Відповідно до документації, підготовленої Регіональним офісом водних ресурсів у Полтавській області "Нанесення на геодезичні матеріали зон затоплення заплави р. Коломак по матеріалам "Визначення зон можливого затоплення в межах міста Полтава та Полтавського району Полтавської області", земельна ділянка з кадастровим номером 5324081900:00:001:0067 знаходиться між розрахунковими створами НОМЕР_1 в правобережній заплаві річки Коломак. Методом інтерполяції між цими створами нанесені зони затоплення різних забезпеченостей. По результатам виконаних робіт встановлено, що затоплення вказаної земельної ділянки спостерігається при рівні 1, 5, 10, 25 та 50% забезпеченості.
Рівні води певної забезпеченості визначені регіональним офісом водних ресурсів у відповідності до пункту 4.27 "СНиП 2.01.14-83" від 01 липня 1984 року залежно від гідравлічних та морфологічних властивостей русла річки. Наведені факти свідчать, що спірна земельна ділянка топиться в середньому раз на 2-4 роки (50 % та 25 % забезпеченості відповідно).
14 грудня 2018 року призначено судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, за результатами яких 04 вересня 2019 року складено висновок № 29639/18-41/241038?24272/19-41, яким підтверджено розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0067 в заплаві річки Коломак.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.