Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 357/2446/21
провадження № 61-5767св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року у складі судді Бебешко М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Заришняк Г. М., Кулікова С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що в ніч з 27 на 28 квітня 2019 року на перегоні Біла Церква-Роток поїзд № 2466 (ВЛ80к № 138) на 37 км ПК4 смертельно травмував чоловіка позивачки ОСОБА_4 .
За вказаними обставинами було внесено відомості під № 12019110001201 до ЄРДР та розпочато досудове розслідування.
Постановою слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під № 12019110001201, було закрито. Вказана інформація була отримана з листа ГУНП в Київській області від 21 жовтня 2019 року № 24/28-241ку.
Позивачка з чоловіком жили однією сім`єю, із сталим життєвим устроєм та планами на майбутнє. Загиблий працював і забезпечував сім`ю. У шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Втрата чоловіка вкрай ускладнила її життя, звістка про смерть чоловіка нанесла їй непоправну шкоду. Залишаючись з двома малолітніми дітьми без підтримки і допомоги, їй слід було самостійно забезпечувати своє існування та існування своїх малолітніх дітей.
На момент смерті чоловіка старшій донці ОСОБА_3 було лише три роки, але остання вже усвідомлювала, що це її тато і зазнала психологічної травми.
Син ОСОБА_2 народився незадовго до смерті батька, отже про свого батька може дізнатися лише з розповідей. При цьому він змалку позбавлений можливості спілкування с рідним батьком.
Діти позбавлені можливості отримувати допомогу та підтримку від батька, належне виховання і матеріальну допомогу, враховуючи те, що вони є малолітніми і незахищеними.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд стягнути з АТ "Українська залізниця"в якості відшкодування моральної шкоди:
- на її користь - 500 000 грн;
- на користь ОСОБА_2 - 750 000 грн;
- на користь ОСОБА_3 - 750 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 10 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_2 10 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_3 10 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що хоча вина та протиправність дій АТ "Українська залізниця" відсутні, але у цьому випадку в силу закону відповідач як власник джерела підвищеної небезпеки несе цивільно-правову відповідальність без вини. Смерть потерпілого настала через його власну грубу необережність. При таких обставинах суд вважав за доцільне частково задовольнити вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі по 10 000 грн на користь кожного з позивачів, виходячи із фактичних обставин справи, характеру, глибини і тривалості їх душевних страждань та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, АТ "Українська залізниця" та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Узагальнені доводи касаційної скарги
24 червня 2022 року АТ "Українська залізниця" звернулась до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
22 серпня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб (Серія НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (після укладення шлюбу - ОСОБА_1 ), 02 червня 2016 року уклали шлюб.
Від даного шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 00 годин 45 хвилин на 37 км перегону Біла Церква-Роток, пікет № 8 відбулася подія за участю потягу та пішохода ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.
Згідно довідки про причину смерті, ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 35 років. Причиною смерті вказано "Зруйнування тіла".
28 квітня 2019 року відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120191100300030001201 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 276 Кримінального кодексу України.
Відповідно до висновку експертного дослідження № 219 від 16 травня 2019 року смерть ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, настала від зруйнування тіла. Знайдені при судово-медичному дослідженні трупа ушкодження заподіяні тупими предметами, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя та перебувають у прямому причинному звʼязку з настанням смерті. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа знайдено - 2, 15% етилового спирту, у сечі -2, 64% етилового спирту. Вказана концентрація етилового спирту в крові, як правило, за життя, може відповідати алкогольному спʼянінню середнього ступеня. Лікарське свідоцтво про смерть остаточне від 02 травня 2019 року: І. а) Інші комбінації розтрощення, які включають декілька ділянок тіла. (Т04.8) г) Пішохід, травмований при зіткненні з потягом (V 05.1). ІІ. Алкогольне спʼяніння (97 -101).
30 липня 2019 року слідчим Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Зінченко Д. Л. винесено постанову, якою кримінальне провадження № 12019110030001201 від 28 квітня 2019 року закрито за відсутністю в діянні складу злочину, передбаченого статтею 276 Кримінального кодексу України. Відповідно до вказаної постанови слідчий прийшов до висновку, що в даному діянні відсутній склад злочину, оскільки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, покінчив життя самогубством.
Згідно з копією довідки локомотивного депо Козятин, електровоз серії ВЛ80к № 138 знаходиться в приписному парку на балансі виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця".
Відповідно до копії довідки виробничого підрозділу локомотивне депо Дарниця, ОСОБА_9, дійсно працював у виробничому підрозділі локомотивне депо Дарниця регіональної філії "Південно-Західна залізниця" з 13 листопада 2008 року по 22 грудня 2020 року машиністом електровоза.
Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_9 показав, що він працював машиністом потягу. У квітні 2019 року він, керуючи електровозом із вантажним потягом та проїжджаючи місто Біла Церква, помітив, як за 300 метрів до обладнаного пішохідного переходу через залізничні колії, на відстані близько 300 метрів від нього, невідомий йому чоловік переходив у невстановленому місці через залізничні колії. Він застосував екстрене гальмування та подав звукові сигнали, проте вказаний чоловік на сигнали не реагував. Коли потяг наблизився до потерпілого на ближчу відстань, він побачив, що чоловік, перейшовши ліву колію, ступив на праву колію і при цьому, розмовляв по мобільному телефону. Через декілька секунд відбулося зіткнення потягу із потерпілим, в результаті якого останній загинув на місці події. Швидкість руху електровоза була близько 50 км/год і після застосування екстреного гальмування потяг проїхав близько 500-600 метрів.
18 вересня 2019 року ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_10 та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.