Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 357/10988/19
провадження № 61-2841св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року у складі судді Ярмола О. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Гуля В. В., Сушко Л. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" (далі - ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивований тим, що 11 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" (далі - ПАТ "Дельта банк"), та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1277/ФКВ-07, згідно з умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 93 000 дол. США на строк до 10 жовтня 2022 року, зі сплатою за користування ним 14,5 % річних.
Для забезпечення зобов`язань за кредитним договором 11 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір № 1277/2фквіп-07, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І. В., зареєстрований в реєстрі за № 6720, згідно якого іпотекодавець передає банку в іпотеку нежиле приміщення в нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 132,4 кв. м, яке належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
На підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-01-28-000021-Ь 12 квітня 2019 року між банком та ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" укладені договори № 1286/К купівлі - продажу майнових прав за кредитним договором та відступлення права вимоги за іпотечним договором.
У зв`язку з уступкою права вимоги відбулась зміна кредитора за кредитними та похідними від них зобов`язаннями. Відповідачу направлено повідомлення про зміну кредитора за кредитним та іпотечним договорами. На момент придбання права вимоги за кредитним договором у відповідача була наявна заборгованість в розмірі 88 593,35 дол. США, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 52 699,74 дол. США, заборгованості за несплаченими процентами - 35 893,61 дол. США та цей борг ідентичний станом на 16 вересня 2019 року.
У зв`язку з чим, позивач направив відповідачу вимогу щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в разі незадоволення вимог кредитора, однак, зазначена вимога була проігнорована, зобов`язання за кредитним договором не виконані.
Оскільки відповідач не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення сум кредиту та оплати процентів згідно кредитного договору на загальну суму 88 593,35 дол. США, позивач має право звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором і реалізувати його для погашення вказаних вище зобов`язань.
Позивач просив:
в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року в розмірі 88 593,35 дол. США звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору № 1277/2фквіп-07 від 11 жовтня 2007 року, укладеного між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2, шляхом продажу на публічних торгах за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
передати нежитлове приміщення в нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 132,4 кв. м в м. Біла Церква, в управління ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" до його реалізації з правом його належного господарського використання згідно з цільовим призначенням, отримання доходу від здачі його в оренду, вчиняти будь-які дії, направлені на його збереження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року у задоволенні позову ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України "Про іпотеку" про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя).Суд першої інстанції не погодився з позицією відповідача про відмову в даному позові саме з підстав не направлення, чи неналежного направлення позивачем їй письмової вимоги про усунення порушення.
Суд зробив висновок, що відповідачем в рахунок погашення основної суми заборгованості - 76 729,78 дол. США сплачено 62 788,22 дол. США, тобто сума основної заборгованості за кредитом склала 13 941,46 дол. США; розрахунок заборгованості здійснений без врахування норм чинного законодавства, в частині припинення права кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки врученням первісним кредитором ТОВ "Укрпромбанк" 07 травня 2010 року відповідачу досудової вимоги про дострокове повернення всього боргу за кредитним договором (банк вимагав достроково, через 30 днів із моменту одержання повідомлення, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі) було змінено строк виконання основного зобов`язання, тому позивач має право лише на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, передбачених договором. Нарахування відсотків з 01 липня 2010 року до 12 квітня 2019 року, пені на тіло кредиту та відсотки з 13 квітня 2018 року по 12 квітня 2019 року на суму 560 813,81 грн перебуває поза межами строку кредитування, зміненого попереднім кредитором - ТОВ "Укрпромбанк" на підставі положень статті 1050 ЦК України, тому є безпідставним. Перевірити наданий розрахунок щодо штрафів, нарахованих банком на суму 49 906,44 грн, не вбачається можливим, оскільки розрахунок не містить жодного обґрунтування, не зазначено чим передбачено даний штраф, згідно якої формули, на яку суму здійснено нарахування.
У ПАТ "Дельта Банк" на момент укладення з позивачем договору купівлі-продажу прав вимоги до ОСОБА_1 в обсязі, відступленому банком (88 593,35 дол. США) не було, а обсяг прав вимоги, що були відступлені банком на користь позивача, не відповідав вимогам щодо наявності та дійсності обсягу прав, які можуть передаватися первісним кредитором новому кредитору, а відтак позивачем не доведений розмір заборгованості в сумі 88 593,35 дол. США, в рахунок якої останній просить звернути стягнення на іпотечне майно. Крім того, відповідно до положень пункту 4 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент початку ліквідації банку) ПАТ "Дельта Банк" не могло здійснюватися нарахування відсотків та пені на заборгованість ОСОБА_1 . Водночас оскільки законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно, питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості або звернення стягнення на майно. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначений у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.
ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП", купуючи право вимоги до ОСОБА_1, отримало той обсяг прав щодо спірного кредитного договору, який належав ПАТ "Дельта Банк" станом на дату купівлі-продажу прав вимоги. Позивач мав усвідомлювати та міг перевірити, що купує право вимоги за кредитом, нарахування по якому здійснено поза межами строку кредитування та з пропуском позовної давності. Крім того, попередній кредитор, ТОВ "Дельта Банк" зобов`язаний був повідомити, що в 2015 році вже звертався до суду з позовною вимогою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 нераціонально використовує предмет іпотеки, існують порушення з її боку щодо неналежного збереження майна. Крім того, суд враховує, що вимога про передачу в управління майна до його реалізації, є похідною від першої вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, для задоволення якої відсутні підстави, а тому позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції також зробив висновок, що банк, пред`явивши 07 травня 2010 року боржнику ОСОБА_2 досудову вимогу про дострокове повернення всього боргу за кредитним договором, якою вимагав достроково, протягом 30 днів із моменту одержання повідомлення виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі, змінив строк виконання основного зобов`язання, тому ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" (як правонаступник первісного кредитора) пропустило позовну давність для звернення до суду із цим позовом, оскільки кредитор міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі - 07 червня 2010 року) протягом трьох років - до 07 червня 2013 року), проте, позивач звернувся до суду з позовом у вересні 2019 року, тобто зі спливом позовної давності. Стороною позивача не спростовано наданого відповідачем доказу про пред`явлення боржнику первісним кредитором ПАТ "Укрпромбанк" вимоги щодо дострокового повернення кредиту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" залишено без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач категорично заперечує отримання будь яких вимог та надає докази зазначеного. Кредитором підтверджено, що відповідачем було всього сплачено 24 030,04 дол. США за тілом кредиту та 38 758,18 дол. США за відсотками. Отже, відповідачем в рахунок погашення основної суми заборгованості - 76 729,78 дол. США сплачено 62 788,22 дол. США, тобто сума основної заборгованості за кредитом складала 13 941,46 дол. США.
В матеріалах справи міститься вимога ТОВ "Укрпромбанк" про дострокове повне виконання зобов`язань № 6051 від 07 травня 2010 року, якою банк вимагав від ОСОБА_1 достроково повернути весь борг за кредитним договором, сплатити проценти та пеню за несвоєчасне повернення кредиту протягом 30 днів із моменту одержання повідомлення, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі та повідомлено відповідача, що у разі невиконання даної вимоги банк набуває право примусово стягнути всю заборгованість за договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ПАТ "Дельта банк" здійснено нарахування пені на тіло кредиту та відсотки з 13 квітня 2018 року по 12 квітня 2019 року на суму 560 813,81 грн. Щодо штрафів, нарахованих банком на суму 49 906,44 грн, перевірити наданий розрахунок не вбачається можливим, оскільки останній не містить жодного обґрунтування, не зазначено чим передбачений даний штраф, згідно якої формули, на яку суму здійснено нарахування.
Чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.
Банк, пред`явивши 07 травня 2010 року боржнику ОСОБА_2 досудову вимогу про дострокове повернення всього боргу за кредитним договором, якою вимагав достроково, протягом 30 днів із моменту одержання повідомлення, виконати всі боргові зобов`язання в повному обсязі, змінив строк виконання основного зобов`язання, тому ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" (як правонаступник первісного кредитора) пропустив позовну давність, оскільки кредитор міг пред`явити позов до іпотекодавця, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі - 07 червня 2010 року) протягом трьох років - до 07 червня 2013 року), проте позивач звернувся до суду з позовом у вересні 2019 року.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2022 року ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року в частині відмови ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" у задоволені позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на публічних торгах, ухвалити нове рішення у відповідній частині, задовольнивши позовні вимоги, а саме, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року перед ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" в розмірі 88 593,35 дол. США, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням - 52 699,74 дол. США, заборгованості за несплаченими процентами - 35 893,61 дол. США, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору № 1277/2фквіп-07 від 11 жовтня 2007 року, укладеному між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1, а саме, нежиле приміщення в нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 132.4 кв. м, шляхом продажу на публічних торгах за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Касаційна скарга мотивована тим, що 11 лютого 2020 року судом першої інстанції закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 01 липня 2020 року задоволене клопотання сторони відповідача та прийнята ухвала про повернення до стадії підготовчого судового засідання по справі. Жодною нормою ЦПК України не передбачена можливість повернення до стадії підготовчого судового засідання. При цьому судом було зазначено, що сторона відповідача не була належним чином повідомлена про судове засідання 11 лютого 2020 року. Судом першої інстанції не надано оцінки тому, що у процесуальних документах сторони відповідача зазначена адреса: АДРЕСА_3, за якою була отримана повістка про засідання 11 лютого 2020 року. 26 серпня 2020 року судом першої інстанції протокольно вдруге закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті. 16 листопада 2020 року судом першої інстанції втретє продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження, на якій долучено додаткові докази з боку відповідача, а саме, копію вимоги ТОВ "Укрпромбанк" про дострокове повне виконання зобов`язань № 6051 від 07 травня 2010 року. В порушення частин 8, 9 статті 83 ЦПК України стороною відповідача не було обґрунтування щодо неможливості подання даного доказу у встановлений строк та підтвердження направлення (надання) даного доказу позивачу. Приймаючи до уваги копію вимоги ТОВ "Укрпромбанк" про дострокове повне виконання зобов`язань № 6051 від 07 травня 2010 року, судом першої інстанції порушені частини З, 4, 8, 9 ЦПК України та одна з основних засад (принципів) цивільного судочинства - рівності перед законом і судом, що передбачено статтею 6 ЦПК України. Отже, судом була надана можливість стороні відповідача вчиняти дії всупереч нормам цивільного судочинства, надаючи останньому більше процесуальних прав ніж передбачено ЦПК України, що надало стороні відповідача перевагу перед іншими учасникам по справі, оскільки останні вчиняли дії в межах процесуальних прав, передбачених ЦПК України. З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року, який наданий суду позивачем, вбачається, що відповідач здійснювала платежі за кредитними зобов`язаннями до травня 2014 року. Як зазначає сторона відповідача, у 2015 році АТ "Дельта Банк" звертався з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності. АТ "Дельта Банк" відмовлено у задоволені позовних вимог, у зв`язку з тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності відноситься до позасудового задоволення вимог іпотекодержателя і не вирішується у судовому порядку. Згідно частин 2, 3 статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання до нового строку не зараховується. Таким чином, позовна давність щодо стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором № 1277/ФКВ-07 від 11 жовтня 2007 року була перервана з 2015 року по 18 квітня 2017 року (дата ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).Вимога ТОВ "Укрпромбанк" є юридично значимим повідомленням. У зв`язку з чим, крім самої наявності або відсутності зазначеної вимоги, важливим є підтвердження її доставки (одержання). Дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 344/3627/16-ц (провадження № 61-21032св18). Стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження відправлення та отримання вимоги від ТОВ "Укрпромбанк", на яку вони посилаються. Під час дослідження доказів стороною позивача була висловлена вимога надати відповідачем оригіналу зазначеного документу, в свою чергу сторона відповідача повідомила, що в них відсутній оригінал, що в черговий раз ставить під сумнів факт направлення її та отримання. Додатковим підтвердженням того, що вимога ТОВ "Укрпромбанк" № 6051 від 07 травня 2010 року не направлялась в адрес відповідача, і, як наслідок, не була отримана останнім є відсутність на копії вимоги або будь - якому іншому документі (розписці, журналі про отримання документів тощо) відмітки про її отримання відповідачем; відсутність документів на підтвердження направлення вимоги в адресу відповідача; сплата відповідачем платежів за кредитом до травня 2014 року, тобто відповідач погашав заборгованість за кредитним договором майже рік після того, як на його думку сплила позовна давність (07 червня 2013 року). Дані дії відповідача підтверджують те, що вона не отримувала вимогу та не знала про її існування. В рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2016 року у справі № 357/13943/15 судом встановлено, що станом на 2014 рік відповідач жодних вимог від банку щодо дострокового погашення заборгованості за кредитним договором не отримувала, зокрема це підтверджується позицією відповідача по даній справі; відсутність інформації (відповіді) від ТОВ "Укрпромбанк" на підтвердження або спростування факту існування, направлення або отримання відповідачем вимоги з зазначенням дати її отримання. Також на стадії апеляційного розгляду стороною позивача були надані, а судом прийняті та долучені до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження доводів про неотримання відповідачем вимоги ТОВ "Укрпромбанк" від 07 травня 2010 року, а саме, відповідь АТ "Дельта Банк" та відомості з внутрішньої документації останнього, шо відповідачу жодної вимоги не направлялось. При цьому судом апеляційною інстанції не надано жодної оцінки доводам сторони позивача, зазначеним у апеляційній скарзі, та взагалі не зазначено про нові докази, які були надані позивачем на стадії апеляційного розгляду справи. При цьому суд апеляційної інстанції надає оцінку обставинам, які взагалі не були предметом розгляду справи, а саме, нарахування пені та штрафів, що додаткове свідчить про формальне вивчення матеріалів справ та формальне копіювання мотивувальної частини рішення суду. З наведеного вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій визнали встановленими факт існування, направлення або отримання відповідачем вимоги, як підставу для застосування позовної давності, не зважаючи, що стороною відповідача це не доведено, а стороною позивача надано достатньо доводів та доказів на спростування цього.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року поновлено ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" строк на касаційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 357/10988/19, витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2022 року матеріали цивільної справи № 357/10988/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року відзив представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 повернуто без розгляду, справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 911/2701/17, від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 128/3751/14-а, від 08 квітня 2020 року у справі № 520/2093/1, від 03 квітня 2020 року у справі № 1512/2-761/11, від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 22 липня 2021 року у справі № 450/2666/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 11 жовтня 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1277/ФКВ-07, згідно з умовами розділу 1 якого відповідачу надано кредит на поточні потреби у розмірі 93 000 доларів США на строк 180 місяців з датою повернення кредиту до 10 жовтня 2022 року, з розрахунку 14,5 % річних за користування кредитом.
Позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв`язку з укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цього договору (пункт 1.11 кредитного договору).
Банк має право при настанні будь-якого із випадків передбачених пунктом 6.2 цього договору призупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за фактичний період користування ним, комісій та штрафів та інших платежів позичальника за цим договором. У випадку невиконання позичальником вимоги банку про дострокове виконання зобов`язань у встановлений цим договором строк, банк має право стягнути примусово всю заборгованість за цим договором(пункт 4.3.4 кредитного договору).