Постанова суду № 761/4147/15-ц від 31.08.2022 про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів

Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 761/4147/15-ц

провадження № 61-12069св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕД",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Родовід Банк" Караченцева Артема Юрійовича на постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк"), яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ВАТ "Родовід Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕД" (далі - ТОВ "РЕД") про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Позовні вимоги ПАТ "Родовід Банк" мотивовані тим, що 03 квітня 2007 року між ТОВ "РЕД", яке діяло на підставі договору комісії від 14 вересня 2006 року, від власного імені та за рахунок комітента - Закритого акціонерного товариства "Європейський банк раціонального фінансування" (далі - ЗАТ "ЄБРФ"), та ВАТ "Родовід Банк" був укладений попередній договір, за умовами якого сторони зобов`язались укласти договір оренди приміщень, загальною площею 5 225,8 кв. м, розташованих в адміністративному будинку з влаштуванням паркінгу, що позначені на плані під літерою "А" на АДРЕСА_1, впродовж одного року після їх введення в експлуатацію та проведення ремонтно-оздоблювальних робіт "під ключ".

26 грудня 2008 року між ЗАТ "ЄБРФ", ОСОБА_2 та ТОВ "РЕД", у зв`язку із укладенням договору купівлі-продажу від 19 грудня 2008 року, та беручи до уваги, що між ЗАТ "ЄБРФ" та ТОВ "РЕД" укладено договір комісії від 14 вересня 2006 року, був укладений договір, відповідно до якого ЗАТ "ЄБРФ" передав, а ОСОБА_2 прийняла всі права та обов`язки за договором комісії від 14 вересня 2006 року.

18 лютого 2009 року між ТОВ "РЕД", що діяло на підставі договору комісії від 26 грудня 2008 року, та ПАТ "Родовід Банк" укладений договір оренди, відповідно до умов якого ТОВ "РЕД" зобов`язалось передати позивачеві, а позивач - прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 5 225,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідно до пункту 10.1 цього договору оренди від 18 лютого 2009 року цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення підписів від імені сторін відповідними відбитками печаток. Строк оренди умовами договору встановлювався на два роки і одинадцять місяців з дати укладення цього договору (пункт 4.1). За змістом пункту 5.1 договору оренди розмір щомісячної орендної плати становить 500,50 грн (без ПДВ) за один квадратний метр об`єкта; орендна плата сплачується щомісяця. Відповідно до пункту 2.1 договору оренди метою оренди є використання об`єкту як офіс орендаря (позивача) для розміщення його працівників та здійснення статутної діяльності.

21 травня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування адміністративного будинку з влаштуванням паркінгу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко О. Ю., зареєстрований у реєстрі за № 792, за умовами якого обдарована отримала у власність адміністративний будинок з влаштуванням паркінгу, позначений на плані літерою "А", загальною площею 6 124,40 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" було укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди від 18 лютого 2009 року, датовану 03 вересня 2009 року, згідно з умовами якої орендна плата здійснюватиметься безпосередньо власнику орендованих приміщень - ОСОБА_1 .

Між ТОВ "РЕД", ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 4 до вказаного договору оренди, датовану 09 вересня 2009 року, відповідно до якої сторони досягли згоди про заміну сторони у договорі оренди від 18 лютого 2009 року, у зв`язку з чим усі права та обов`язки орендодавця за договором переходять від ТОВ "РЕД" до ОСОБА_1 .

Позивач зазначав, що під час проведення судово-технічних експертиз в рамках кримінальної справи № 1-1710/11 (№ 594) встановлено невідповідність дат укладення оспорюваних договорів датам їх підпису та проставленим на них печаток, має місце виконання підписів поверх проставлених печаток та підробка підписів, що дає позивачеві підстави вважати їх недійсними.

На думку позивача, про недійсність оспорюваних угод свідчить також зазначення в інших договорах за участю ОСОБА_1 (договорі дарування від 21 травня 2009 року, іпотечному договорі від 01 вересня 2009 року) про відсутність оренди вищевказаного будинку на час укладення цих договорів, а також заборона договором іпотеки від 01 вересня 2009 року без згоди іпотекодержателя передавати будинок в оренду. Позивач вважає, що об`єкт оренди не передавався орендареві, оспорювані договори були укладені без мети створення правових наслідків, обумовлених в цих договорах, а виключно з метою прикриття виведення грошових коштів на користь ОСОБА_1 .

Перерахування позивачем коштів не варто розцінювати як виконання ним умов договору оренди від 18 лютого 2009 року, оскільки обидві сторони діяли без намірів створення правових наслідків. Грошові кошти на загальну суму 18 458 420,18 грн було перераховано позивачем ОСОБА_1 без відповідної правової підстави, а саме без наміру сплати їх за оренду спірного об`єкту.

Враховуючи наведене, позивач просив визнати недійсним з моменту укладення попередній договір від 03 квітня 2007 року, укладений між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк", договір оренди від 18 лютого 2009 року, укладений між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк", застосувати наслідки визнання договору оренди недійсним і стягнути з ОСОБА_1 на його користь 18 458 420,18 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 серпня 2014 року, у складі судді Гриньковської Н. Ю., у задоволенні позовних вимог ВАТ "Родовід Банк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами своїх позовних вимог.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 жовтня 2014 року, у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Українець Л. Д., Оніщука М. І., заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 серпня 2014 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що ПАТ "Родовід Банк" не надало суду будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ЗАТ "ЄБРФ", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мали наміру досягти певних правових наслідків під час вчинення правочинів (попереднього договору від 03 квітня 2007 року та договору оренди від 18 лютого 2009 року), оскільки за вказаними договорами здійснювалося передавання майна, ремонт приміщень, вносились орендні платежі, що свідчить про їх виконання та досягнення передбачених ними наслідків. Сам по собі факт підписання сторонами договорів "заднім числом" не може свідчити про фіктивність договорів за наявності доказів, які підтверджують наявність правових наслідків за укладеними договорами.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року, у складі колегії суддів: Юровської Г. В., Мазур Л. М., Маляренка А. В., Нагорняка В. А., Писаної Т. О. заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 жовтня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала касаційної інстанції мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доказам, які містяться у матеріалах справи, а саме: висновкам судово-технічної експертизи документів у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другої статті 366, частиною третьою статті 365 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 366 КК України, а також договору дарування від 21 травня 2009 року та іпотечному договору від 01 вересня 2009 року.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва 25 травня 2015 року, у складі судді Волошина В. О., позовні вимоги ПАТ "Родовід Банк" задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення попередній договір від 03 квітня 2007 року, укладений між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк". Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди від 18 лютого 2009 року, укладений між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк". Застосовано наслідки недійсності правочину за договором оренди від 18 лютого 2009 року, укладеного між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк", стягнувши з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" 18 458 420,12 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, оформлюючи договори оренди спірного нежитлового приміщення, сторони не мали наміру створювати й реалізовувати правовідносини з оренди, а тому попередній договір, договір оренди є фіктивними та підлягають визнанню їх недійсними.

Суд першої інстанції на виконання вказівок, зроблених судом касаційної інстанції в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року, з урахуванням висновків експертиз, що призначались слідчим в межах розслідування кримінальної справи № 1-1710/11 (№ 594), виходив з того, що договори комісії від 14 вересня 2006 року та від 26 грудня 2008 року, попередній договір, додаткові угоди до нього від 22 грудня 2008 року № 1 та від 16 лютого 2009 року № 2, договір оренди від 18 лютого 2009 року, укладений між ТОВ "РЕД" і ВАТ "Родовід Банк" з додатком № 1 до нього, додаткові угоди до договору оренди від 18 лютого 2009 року № 1 та від 25 лютого 2009 року № 2, а також акт приймання-передачі до договору оренди від 25 лютого 2009 року, насправді оформлені сторонами значно пізнішою датою ніж вони датуються.

Також суд першої інстанції встановив, що ПАТ "Родовід Банк" ніколи не користувалось спірною будівлею, не сплачувало комунальні платежі за цією адресою та не несло будь-яких інших витрат щодо утримання будівлі, не здійснювало страхування об`єкта оренди, та не використовувало адресу цього приміщення в своїх офіційних документах як місцезнаходження банку чи його філії. До того ж актом Головного контрольно-ревізійного управління України від 27 квітня 2010 року № 05-21/59 встановлено, що станом на 23 квітня 2010 року в орендованому приміщені проводяться ремонтні роботи, воно не використовується за цільовим призначенням, а отже, між позивачем та ТОВ "РЕД" правовідносини щодо оренди будівлі фактично не існували.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року, у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф. Корчевного Г. В., Слободянюк С. В., рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2015 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи, а рішення є законним та обґрунтованим.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зауважив, що, визнаючи недійсним попередній договір та договір оренди, застосовуючи наслідки недійсності правочину, стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивача 18 458 420,12 грн, що були перераховані позивачем з посиланням на договір оренди, суд першої інстанції правильно керувався вимогами частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, статті 234 ЦК України, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року, у складі колегії суддів: Кузнєцова В. О., Ізмайлової Т. Л., Карпенко С. О., Кадєтової О. В., Мостової Г. І., рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір по суті позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою, що спір стосовно укладення договорів, які є предметом позову, фактично виник між юридичними особами, а тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню. Позовні вимоги, заявлені до ОСОБА_1 щодо стягнення безпідставно набутих коштів, як наслідок укладення фіктивних правочинів, мають самостійний характер стосовно вимог про визнання оспорюваних договорів недійсними, що свідчить про відсутність спільності предмета позову. Водночас зазначено, що вирішення судом позовних вимог у цій частині безпосередньо залежатиме від вирішення спору, який виник між ТОВ "РЕД" та ПАТ "Родовід Банк" щодо недійсності оспорюваних правочинів, і є похідними від цих вимог.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року, у складі судді Притули Н. Г., провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "РЕД" закрите.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір про визнання договорів недійсними виник між ПАТ "Родовід банк" та ТОВ "РЕД", які є юридичними особами, тому вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 березня 2017 року, у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О., Саліхова В. В., ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року залишена без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог, пред`явлених до ТОВ "РЕД", про визнання оспорюваних договорів недійсними є законними та обґрунтованими.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року, у складі колегії суддів: Кузнєцова В. О., Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 20 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 березня 2017 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про його підвідомчість судам господарської юрисдикції, з огляду на суб`єктний склад сторін, предмет та характер спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду врахувала, що неодноразово вже висловлювалась правова позиція щодо того, що позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, заявлені до 15 грудня 2017 року, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 755/13532/15-ц (провадження № 14-319цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 388/1241/15-ц (провадження № 14-572цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 303/2408/16-ц (провадження № 14-361цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 201/12877/16 (провадження № 14-502цс19) та інші).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року, у складі судді Саадулаєва А. І., позов ПАТ "Родовід Банк" задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення попередній договір від 03 квітня 2007 року, укладений між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк". Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди від 18 лютого 2009 року, укладений між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк". Застосовано наслідки недійсності правочину за договором оренди від 18 лютого 2009 року, укладеного між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк", стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" 18 458 420,12 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладення між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" попереднього договору від 03 квітня 2007 року та договору оренди від 18 лютого 2009 року свідчать про наявність направлених дій сторін на укладення фіктивного правочину, оскільки об`єкт оренди фактично не було передано орендареві. Правовідносини щодо оренди будівлі на АДРЕСА_1, обумовлені договором оренди та додатками до нього, фактично не існували. Попередній договір, договір оренди, додаткові угоди до них, а також акт приймання-передачі до договору оренди від 25 лютого 2009 року були оформлені сторонами значно пізніше ніж вони датуються, а отже, без наміру створення правовідносин оренди будівлі. Договір комісії від 14 вересня 2006 року, укладений між ТОВ "РЕД" та ЗАТ "ЄБРФ", зі сторони ЗАТ "ЄБРФ" підписано не головою правління Солодом В. В., а іншою особою. Вказані фіктивні правочини укладені умисно з метою введення в оману іншого учасника - позивача щодо фактичних обставин правочину або справжніх намірів учасників, що й призвело до отримання коштів на загальну суму 18 458 420,12 грн. Оскільки суд дійшов висновку про недійсність оспорюваних попереднього договору та договору оренди, отже, застосуванню підлягають наслідки недійсності правочину - договору оренди, зокрема, стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 18 458 420,12 грн, що були перераховані їй позивачем з посиланням на договір оренди.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Родовід Банк" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції у силу вимог статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) через невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, які суд вважав встановленими з прийняттям постанови по суті вимог позивача підлягає скасуванню, отже, позовні вимоги ПАТ "Родовід Банк" є недоведеними. Апеляційний суд вказав, що момент підписання оспорюваних договорів, за умови, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов, впливає виключно на дату, з якої договори вважаються укладеними, та в жодному разі не свідчить про їх фіктивність. Посилаючись на вимоги частини четвертої статті 82 ЦК України, апеляційний суд зазначив, що договір оренди від 18 лютого 2009 року позивачем оскаржується не вперше. У вересні 2011 року позивач звертався з позовом до ОСОБА_1, ТОВ "РЕД" про визнання недійсним зазначеного договору з інших підстав. Відмовляючи в задоволенні позову, у рішенні від 01 серпня 2012 року суд встановив, що договір оренди від 18 лютого 2009 року був укладений з урахуванням волевиявлення позивача, оскільки підписи на договорі є доказом того, що сторони погодилися з його умовами. З урахуванням положень статей 11, 638, 640 ЦК України суд встановив, що відповідно до умов договору оренди від 18 лютого 2009 року сторони досягли згоди щодо моменту настання зобов`язань за цим правочином, а саме після підписання акта прийому-передачі майна. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Також апеляційний суд зауважив, що зазначені позивачем в позовній заяві від 08 вересня 2011 року обставини повністю узгоджуються з актом Головного контрольно-ревізійного управління України від 27 квітня 2010 року, на який посилається ПАТ "Родовід Банк" у цій справі, згідно з яким станом на 23 квітня 2010 року в спірному орендованому приміщені проводилися ремонтні роботи.

Спираючись на доктрину заборони суперечливої поведінки, апеляційний суд виходив з того, що дії позивача, які виразилися в отриманні приміщення в оренду, проведенні зі своєї ініціативи ремонту в спірному приміщенні, регулярне перерахування відповідачеві орендних платежів, які розпочаті саме після підписання договору оренди, жодним чином не узгоджуються з доводами позовної заяви в частині відсутності у банку мети отримання приміщення в оренду та укладення договору без намірів створення юридичних наслідків.

Апеляційний суд вказав, що ПАТ "Родовід Банк" не довів наявність умислу на укладення фіктивного правочину усіма його сторонами та не надав доказів того, що ТОВ "РЕД", укладаючи 18 лютого 2009 року договір оренди, не мав наміру створення правових наслідків за цим договором. Навпаки, отримання передбачених договором платежів та передання приміщення в фактичне володіння позивача свідчить не тільки про намір орендодавця передати приміщення в оренду, а й про фактичне виконання договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним попереднього договору, апеляційний суд взяв до уваги, що на момент звернення до суду з позовом, вказаний договір втратив свою силу та не був обов`язковою підставою для укладення оспорюваного договору оренди, який сторони могли укласти незалежно від наявності попереднього договору від 04 квітня 2007 року.

Також апеляційний суд врахував, що, поміж іншого, в своїх поясненнях, наданих у суді апеляційної інстанції, представник позивача вказував, що оспорювані правочини були укладені внаслідок злочинної домовленості представника банку з відповідачем. Вказував на вирок Подільського районного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року у справі № 758/3745/17, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, затверджено угоду про визнання винуватості від 07 березня 2017 року. Водночас, жодних вимог з підстав, передбачених статтею 232 ЦК України, позивач не заявляв, а суд не розглядав. Позивач не надав суду доказів вчинення кримінальних правопорушень жодним з відповідачів.

Крім того, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, звернув увагу на те, що під час розгляду справи у суді ОСОБА_1 (у апеляційній скарзі на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2015 року (а.с.67, том 3)), заперечуючи проти задоволення позову по суті вимог позивача, поміж іншого, просила також застосувати позовну давність, оскільки договори були укладені у квітні 2007 року та у лютому 2009 року. Позивач звернувся до суду з позовом у лютому 2014 році, отже, строк позовної давності для банку розпочав свій відлік 05 вересня 2009 року та сплив 05 вересня 2012 року. До суду позивач звернувся 12 лютого 2014 року, тобто з пропуском позовної давності. Проте апеляційний суд заяву відповідача про застосування позовної давності залишив без задоволення, зазначивши, що позовна давність може бути застосована виключно до обґрунтованих позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ПАТ "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Родовід Банк" Караченцева А. Ю. просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення частини першої статті 234 ЦК України без врахування висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19), де зазначено, що угоди, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

До того ж заявник вказує як підставу касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та звертає увагу, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо застосування фіктивності договорів, які укладені "заднім" числом без мети створення правових наслідків, обумовлених в цих договорах, а виключно з метою прикриття виведення грошових коштів.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що висновки апеляційного суду не відповідають дійсним обставинам справи. Заявник зазначає, що помилковим є висновок апеляційного суду про підписання договору оренди після липня 2009 року уповноваженими особами ВАТ "Родовід Банк". Матеріалами справи підтверджено, що тимчасова адміністрація в ВАТ "Родовід Банк" була призначена 16 березня 2009 року та припинена з 16 вересня 2011 року. Тимчасовий адміністратор ВАТ "Родовід Банк" Щербина С. Я. станом на липень 2009 року мав одноосібно повноваження усіх органів управління АТ "Родовід Банк", проте договір оренди від імені ВАТ "Родовід Банк" підписано виконуючим обов`язки Голови Правління ОСОБА_5 . Відповідно до наказу тимчасового адміністратора від 20 липня 2009 року № 691 о/с Голова Правління ОСОБА_6 переведений за його згодою на посаду заступника Голови Правління з 21 липня 2009 року, відповідно до наказу тимчасового адміністратора від 21 липня 2009 року № 299 ОСОБА_5 звільнений з членів Правління ВАТ "Родовід Банк" з 21 липня 2009 року, отже, повноважень на час укладення оспорюваних договорів оренди після липня 2009 року не мав.

Також заявник вказує на те, що апеляційний суд помилково посилається на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 серпня 2012 року у справі № 2-10982/11 за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ТОВ "РЕД", третя особа: ПАТ "ЄБРФ", про визнання недійсним договору оренди, визнання недійсними додаткових угод, стягнення коштів, яким у позові відмовлено, як на судове рішення, яке має преюдиціальне значення. Так, ця обставина неодноразово досліджувалась судами різних інстанцій під час попередніх розглядів справи. У цій справі ПАТ "Родовід Банк" просило визнати договір оренди від 18 лютого 2009 року та додаткові угоди до нього недійсними, з тих підстав, що оспорюваний договір оренди суперечив вимогам чинного законодавства, оскільки на момент укладення цього договору ОСОБА_2 була власником нерухомого майна з обмеженням права розпорядження нерухомим майном, а тому не мала права на укладення договору оренди, оскільки право власності на нерухоме майно було зареєстроване в Комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації" лише 19 лютого 2009 року. Обставини підписання договору оренди "про людське око" у справі № 2?10982/11 ПАТ "Родовід Банк" та суду на момент ухвалення рішення від 01 серпня 2012 року не були відомі, а тому не досліджувались. Оскільки спору щодо дати підписання договору оренди та повноважень представника ПАТ "Родовід Банк" на підписання договору оренди на момент ухвалення рішення від 01 серпня 2012 року у справі № 2-10982/11 не було, висновки суду стосовно дати укладення, досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору, повноважень представників на підписання договору оренди не є преюдиціальними.

Крім того, заявник наголошує, що висновок апеляційного суду щодо зазначення ПАТ "Родовід Банк" у позовній заяві від 08 вересня 2011 року обставин передачі об`єкта оренди, укладення договору підряду на виконання робіт, та подальше зазначення у позовній заяві, що є предметом розгляду цієї справи, про непередання банку об`єкту оренди суперечить добросовісній та чесній діловій практиці є поверховим, оскільки обставини зазначені у цій справі, як підстави позову, не були відомі ПАТ "Родовід Банк" на момент подання позовної заяви від 08 вересня 2011 року. Обставини, викладені у позовній заяві від 08 вересня 2011 року ґрунтувались виключно на правовому аналізі умов наявних у ПАТ "Родовід Банк" правочинів. Про існування обставин підписання договору оренди, додаткових угод до нього та актів прийому-передачі "заднім числом" ПАТ "Родовід Банк" стало відомо після ознайомлення з висновками судових експертиз, а саме 17 листопада 2011 року. Разом з тим, на думку заявника, поза увагою суду апеляційної інстанції залишились висновки, викладені у рішенні Апеляційного суду міста Києва від 11 липня 2013 року у справі № 22-ц/796/2215/2013 (2610/6600/2012) за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Інжинирінг", третя особа -ТОВ "РЕД", про визнання правочину удаваним та стягнення витрат на проведення капітального ремонту, а саме встановлення фіктивності договору підряду № 6-09 на виконання робіт від 02 липня 2009 року у зв`язку із відсутністю доказів того, що будь-які ремонті роботи за договором - поточні чи капітальні взагалі були проведені. Також цим рішенням підтверджено, що ВАТ "Родовід Банк" ремонт у спірному приміщенні не проводив.

Заявник також вказує на те, що апеляційний суд помилково вважав, що зазначення у договорах дарування та іпотеки відомостей про відсутність перебування спірного приміщення в оренді не має жодного значення для вирішення цієї справи, адже такі відомості свідчать про відсутність справжніх орендних правовідносин.

Також поза увагою апеляційного суду залишилось те, що вироком Подільського районного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року у справі № 758/3745/17, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 07 березня 2017 року та ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, встановлено обставини підписання оспорюваних договорів, а також факти спричинення збитків державі, як наслідок їхнього укладання. Заявник вказує, що цей вирок досліджений судом першої інстанції, проте до матеріалів справи не долучений, також відсутній у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що в свою чергу спростовує висновок апеляційного суду про неможливість повністю з`ясувати обставини справи. Оскільки інших доказів, які підтверджують позовні вимоги, достатньо в матеріалах справи та саме вони були належним чином досліджені судом першої інстанції.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Трушківська Л. В., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила закрити касаційне провадження в частині, відкритій за підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України; в іншій частині касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

У відзиві відповідач ОСОБА_1 наводить заперечення щодо доводів позивача про відсутність повноважень на укладення попереднього договору та договорів оренди ОСОБА_5, посилаючись на те, що твердження банку про підписання оспорюваних договорів неуповноваженим представником після липня 2009 року ґрунтуються на припущеннях, адже підпис ОСОБА_5 від імені ВАТ "Родовід Банк" міг бути виконаний поверх відтисків печаток у будь-який час з травня 2009 року до 21 липня 2009 року (дату звільнення ОСОБА_5 з посади Голови правління ВАТ "Родовід Банк").

Також відповідач ОСОБА_1 вважає, що доводи заявника у касаційній скарзі про невідповідність висновків апеляційного суду частині четвертій статті 82 ЦПК України є переоцінкою обставин, встановлених судом апеляційної інстанції.

Висловлюючи заперечення щодо доводів заявника про невідповідність обставинам справи висновків апеляційного суду про пропуск ПАТ "Родовід Банк" позовної давності, відповідач ОСОБА_1 зазначає, що апеляційний суд надав належну оцінку її заяві від 04 березня 2016 року (а.с. 67, том 3).

Крім того, ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу звертає увагу на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті були порушені норми процесуального права щодо належного її повідомлення про розгляд справи.

На думку відповідача ОСОБА_1, у справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) порівняно із справою № 761/4147/15-ц, яка переглядається у касаційному порядку, елементи позовів є відмінними за предметом, підставами заявлених вимог та встановленими судами фактичними обставинами справи, тобто спірні правовідносини у цих справах не є подібними, а отже, касаційне провадження підлягає закриттю з підстав касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Трушківська Л. В., подала до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Родовід Банк", посилаючись на статтю 396 ЦПК України.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою і витребувано цивільну справу.

У вересні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2021 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 03 квітня 2007 року між ТОВ "РЕД", яке діяло на підставі договору комісії від 14 вересня 2006 року від власного імені та за рахунок комітента - ЗАТ "ЄБРФ", та ВАТ "Родовід Банк" був укладений попередній договір, за умовами якого сторони зобов`язались укласти договір оренди приміщень, загальною площею 5 225,8 кв. м, розташованих в адміністративному будинку з влаштуванням паркінгу, що позначені на плані під літерою "А" на АДРЕСА_1, впродовж одного року після їх введення в експлуатацію та проведення ремонтно-оздоблювальних робіт "під ключ".

Згідно з пунктом 4 попереднього договору сторони погодили, що основними умовами основного договору оренди є: цільове використання - для здійснення статутної діяльності орендаря, орендні платежі будуть сплачуватись щомісяця в розмірі 610,00 грн за 1 кв. м з урахуванням індексації, площа об`єкту не менше 5 тис. кв. м, порядок амортизаційних відрахувань, ціна об`єкту - визначається незалежним експертом на момент укладення основного договору.

19 грудня 2008 року між ЗАТ "ЄБРФ" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу спірного приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко О. Ю., зареєстрований за №133, за умовами якогоЗАТ "ЄБРФ" відчужило ОСОБА_2 адміністративний будинок з влаштуванням паркінгу, позначений літерою "А", загальною площею 6 124,40 кв. м, що розташований в будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 10.1 цього договору оренди від 18 лютого 2009 року цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення підписів від імені сторін відповідними відбитками печаток. Строк оренди умовами договору встановлювався на два роки і одинадцять місяців з дати укладення цього договору (пункт 4.1). За змістом пункту 5.1 договору оренди розмір щомісячної орендної плати становить 500,50 грн (без ПДВ) за один квадратний метр об`єкта; орендна плата сплачується щомісяця. Згідно з пунктом 2.1 договору оренди метою оренди є використання об`єкта як офіс орендаря (позивача) для розміщення його працівників та здійснення статутної діяльності.

Відповідно до договору комісії від 21 травня 2009 року, укладеного між ТОВ "РЕД" (комісіонер), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (комітент), комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за комісійну плату від свого імені та за рахунок комітента здійснити дії з належного оформлення прав комітента у відносинах з орендарем ВАТ "Родовід Банк" щодо споруди, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, в тому числі з оплати орендних платежів.

Відповідно до додаткової угоди від 03 вересня 2009 року № 3, укладеної між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" до договору оренди від 18 лютого 2009 року, сторони визначили, що на виконання пункту 5.7 розділу 5 договору сплата авансом орендної плати за перший і останній місяці користування об`єктом здійснюється орендарем у строк не пізніше 15 вересня 2009 року безпосередньо власнику орендних приміщень ОСОБА_1 .

Згідно із додатковою угодою від 09 березня 2010 року № 4 до договору оренди від 18 лютого 2009 року, укладеної між ПАТ "Родовід Банк", ТОВ "РЕД" та ОСОБА_1 сторони дійшли згоди про заміну сторони у договорі оренди від 18 лютого 2009 року, у зв`язку з чим усі права і обов`язки орендодавця за договором оренди від 18 лютого 2009 року переходять від ТОВ "РЕД" до ОСОБА_1 .

Відповідно до зведеного меморіального ордера за період з 01 вересня 2009 року до 04 березня 2010 року на користь власника орендованих приміщень ОСОБА_1 перераховано кошти за оренду приміщень в сумі 18 458 420,12 грн.

Актом Головного контрольно-ревізійного управління України від 27 квітня 2010 року № 05-21/59 встановлено, що станом на 23 квітня 2010 року в орендованому приміщені за адресою: АДРЕСА_1 ), проводяться ремонтні роботи та приміщення не використовується за цільовим призначенням.

23 квітня 2010 року працівниками ревізійної групи складено акт огляду приміщення, орендованого ПАТ "Родовід Банк", яким зафіксовано, що на 8?9 поверхах приміщень, що є об`єктом оренди, проводилися ремонтні роботи, це підтверджує пояснення представника позивача, що працівники банку у приміщення будівлі не переїхали і орендованим приміщенням не користувалися, а об`єкт оренди фактично не було передано орендарю, тобто приміщення не використовувалось за цільовим призначенням, визначеним пунктом 2.1 договору оренди, як офісу позивача для розміщення його працівників та здійснення статутної діяльності.

Також на виконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі суду від 21 січня 2015 року, суд першої інстанції дослідив копії висновків судово-технічних експертиз, проведених Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз у кримінальній справі № 1591 (1-1710/11 (№ 594)) за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 366, частиною третьою статті 365 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 366 КК України.

Відповідно до висновку від 30 липня 2010 року № 5648/10-11, в наданих на дослідження: додатковій угоді від 22 грудня 2018 року № 1 до попереднього договору від 03 квітня 2007 року, яка укладена між ТОВ "РЕД" і ВАТ "Родовід Банк" та вилученій у ПАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 1), додатковій угоді від 22 грудня 2018 року № 1 до попереднього договору від 03 квітня 2007 року, яка укладена між ТОВ "РЕД" і ВАТ "Родовід Банк" та вилученій у ТОВ "РЕД" (об`єкт № 2), попередньому договорі від 03 квітня 2007 року, який укладений між ТОВ "РЕД" і ВАТ "Родовід Банк" та вилученому у ПАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 3), попередньому договорі від 03 квітня 2007 року, який укладений між ТОВ "РЕД" і ВАТ "Родовід Банк" та вилученому у ТОВ "РЕД" (об`єкт № 4), додатковій угоді від 16 лютого 2009 року № 2 до попереднього договору від 03 квітня 2007 року, укладеній між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" і вилученій у ПАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 5), додатковій угоді від 16 лютого 2009 року № 2 до попереднього договору від 03 квітня 2007 року, укладеній між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" і вилученій у ТОВ "РЕД" (об`єкт № 6), договорі оренди від 18 лютого 2009 року, укладеному між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" і вилученому у ПАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 7), додатку № 1 до договору оренди від 18 лютого 2009 року, укладеному між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" і вилученому у ПАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 8), додатковій угоді від 18 лютого 2009 року № 1 до договору оренди від 18 лютого 2009 року, укладеній між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" і вилученій у ПАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 9), акті від 25 лютого 2009 року приймання-передачі до договору оренди від 18 лютого 2009 року, складеному між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" і вилученому у ПАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 10), додатковій угоді від 25 лютого 2009 року № 2 до договору оренди від 18 лютого 2009 року, укладеній між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" і вилученій у ПАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 11), додатковій угоді від 09 березня 2010 року № 4 до договору оренди від 18 лютого 2009 року, укладеній між ВАТ "Родовід Банк", ТОВ "РЕД" та ОСОБА_1 (об`єкт № 12), додатковій угоді від 03 вересня 2009 року до договору оренди від 18 лютого 2009 року, що укладена між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк" (об`єкт № 13), договорі від 21 травня 2009 року, укладеному між ТОВ "РЕД", ВАТ "ЄБРФ" та ОСОБА_2 (об`єкт № 15), відтиски печатки від імені ТОВ "РЕД" нанесені однією і тією ж печаткою, а саме печаткою ТОВ "РЕД", експериментальні і вільні зразки якої надані до інституту для порівняльного дослідження. В досліджуваних документах - об`єкти №№ 1-11, 14, 15 відтиски печатки від імені ТОВ "РЕД" нанесені не в той час, яким вони відповідно датовані, а пізніше, після липня 2009 року.

З висновку від 17 серпня 2010 року № 6357/10-11 вбачається, що у 2?х примірниках попереднього договору від 03 квітня 2007 року між ТОВ "РЕД" і ВАТ "Родовід Банк" підписи від імені ОСОБА_7 виконанні поверх відтисків печатки від імені ТОВ "РЕД". У 2-х примірниках додаткової угоди від 16 лютого 2009 року № 2 до попереднього договору від 03 квітня 2007 року, додаткових угод від 18 лютого 2009 року № 1 та від 25 лютого 2009 року № 2 до договору оренди від 18 лютого 2009 року між ТОВ "РЕД" та ВАТ "Родовід Банк", акті від 25 лютого 2009 року приймання-передачі до договору оренди - підписи від імені ОСОБА_8 виконані відповідно поверх відтисків печатки від імені ТОВ "РЕД".

................

Перейти до повного тексту