1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

29 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 686/6342/22

провадження № 61-7724св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

заявник - Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради,

заінтересована особа - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.

у справі за заявою Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, заінтересована особа - ОСОБА_1, про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність Хмельницької міської територіальної громади,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради у березні 2022 року звернулося до суду з вищевказаною заявою, в якій просило передати квартиру АДРЕСА_1 у власність Хмельницької міської територіальної громади.

Зазначену заяву мотивовано тим, що 29 грудня 2020 було зареєстровано та взято на облік безхазяйне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Після реєстрації заяви 04 березня 2021 року у газеті "Проскурів" № 8 (2347) було опубліковано оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

03 березня 2022 року сплив рік з дня взяття на облік цієї безхазяйної нерухомої речі.

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою, оформленою протоколом судового засідання, від 31 травня 2022 року, залучив до участі у справі як заінтересовану особу ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 31 травня 2022 року заяву Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність Хмельницької міської територіальної громади залишив без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про залишення заяви без розгляду, у зв`язку з існуванням спору про право. Заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження.

Хмельницький апеляційний суд постановою від 06 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року залишив без змін.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що встановивши на підставі матеріалів справи наявність між сторонами спору з приводу права на нерухоме майно, яке орган місцевого самоврядування просив передати у комунальну власність, суд першої інстанції зробив правильний висновок про залишення заяви Управління без розгляду як такої, що підлягає вирішенню у позовному провадженні, роз`яснивши заінтересованій особі її право на подання позову на загальних підставах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 у серпні 2022 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 травня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували існування спору в судових чи інших органах щодо набуття права власності на це майно за набувальною давністю, чи інші докази, які б свідчили про спір щодо набуття права власності на нього з інших підстав, тому відсутні підстави для застосування частини третьої статті 349 ЦПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради у вересні 2022 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить вирішити касаційну скаргу на розсуд суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 22 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Справа № 686/6342/22 надійшла до Верховного Суду 06 вересня 2022 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Хмельницької міської ради від 29 грудня 2020 року зареєстровано та взято на облік безхазяйне нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Вказане рішення зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, що підтверджується витягом 239257331 від 28 грудня 2020 року.

Після реєстрації заяви 04 березня 2021 року у газеті "Проскурів" № 8 (2347) було опубліковано оголошення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

З повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 29 грудня 2020 року встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано.

ОСОБА_1 27 травня 2022 року звернулася до суду із клопотанням про залучення її як заінтересованої особи до участі у справі та просила суд заяву Управління залишити без розгляду з підстав наявності спору щодо цього майна, надавши копію ордеру № 000138 серії ХНМ на квартиру АДРЕСА_1, копію витягу з рішення виконкому Хмельницької міської ради від 13 квітня 1995 року № 342, за яким ОСОБА_1, як електромеханіку дистанції сигналізації та зв`язку Південно-Західної залізниці надано службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та копію технічного паспорта на квартиру, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).


................
Перейти до повного тексту