ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2129/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
ТзОВ ТзОВ "ТЛК "Арктика" - Яценка С.А.,
АТ "Державний ощадний банк України" - Карпінського С.В.,
ДП "БЦТ" - Роїк О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022
у справі №911/2129/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
про заміну сторони виконавчого провадження
у справі №911/2129/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТзОВ "Нагваль-Фіш" - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
про визнання договорів недійсними
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (далі - ТзОВ "ТЛК "Арктика", позивач) вернулося з вернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нагваль-Фіш" (далі - ТзОВ "Нагваль-Фіш") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" (далі - ТзОВ "Крупенія") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТзОВ "Нагваль-Фіш" - ПАТ "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") про визнання договорів недійсними та витребування майна.
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 позовні вимоги ТзОВ "ТЛК "Арктика" задоволено повністю. Визнано недійсним укладений 23.05.2016 між ТзОВ "ТЛК "Арктика" та ТзОВ "Нагваль-Фіш" договір купівлі-продажу № 23/05-КП1. Визнано недійсним укладений 01.06.2016 між ТзОВ "ТЛК "Арктика" та ТзОВ "Крупенія" договір №1/06-1КП-ОБ. Витребувано від ТзОВ "Крупенія" на користь ТзОВ "ТЛК "Арктика" майно, що забезпечує функціонування (постачання електроенергії) комплексу "Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТзОВ "Логістик центр "Скандинавія", холодильне обладнання на базі компресорних станцій, розміщене в рибному ярмарку та комплексі по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТзОВ "Логістик центр "Скандинавія".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17 залишено без змін.
10.12.2019 видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі № 911/2129/17.
29.12.2020 відкрито виконавче провадження №64013577 з виконання наказу господарського суду №911/2129/17 від 10.12.2019.
ТзОВ "ТЛК "Арктика" до суду першої інстанції подало заяву від 27.10.2021 про заміну сторони виконавчого провадження.
Як на наявність обставин правонаступництва у спірних правовідносинах позивач (стягувач) вказував на те, що після набрання законної сили рішенням у даній справі та початку його примусового виконання, йому стало відомо про перебування наразі витребуваного судовим рішенням майна у володінні Дочірнього підприємства "БЦТ" (далі - ДП !БЦТ"), яке в свою чергу його придбало у АТ "Ощадбанк" згідно договору купівлі-продажу рухомого майна №55/1-01 від 13.02.2019. У зв`язку з чим, на думку заявника, наявні правові підстави для заміни боржника за вимогою про витребування спірного майна, адже його перебування у відмінної від визначеної судовим рішенням особи, унеможливлює виконання такого рішення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2021 в задоволенні заяви ТзОВ "ТЛК "Арктика" про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Господарський суд дійшов висновків, що:
- відповідний правочин відчуження спірного рухомого майна від ТзОВ "Крупенія" на користь АТ "Ощадбанк" є по суті нікчемним, адже таке відчуження було здійснено за час розгляду даної справи та до набрання рішенням у ній законної сили (16.01.2018), що за встановлених в межах розгляду справи обставин наявності визначених статтею 388 ЦК України правових підстав для захисту прав власності ТзОВ "ТЛК "Арктика" шляхом витребування такого майна у ТзОВ "Крупенія" (тобто, встановлення відсутності волі власника на вибуття такого майна із його володіння) в сукупності з приписами статей 3, 13 ЦК України нівелює будь-яку правову можливість визнання законним такого відчуження, а правова конструкція судового захисту шляхом віндикації як не передбачає необхідності окремого оскарження кожного послідуючого правочину передачі майна позивача у власність іншим особам, так і презюмує, що на момент винесення рішення про задоволення віндикаційного позову всі правочини відчуження відповідного майна до вказаного моменту є спростованими;
- відсутність правонаступництва в межах спірних правовідносин, адже поки договір купівлі-продажу рухомого майна №55/1-01 від 13.02.2019, який було вчинено після винесення рішення у даній справі та набрання ним законної сили, перебуває під правовим захистом приписів ст. 204 ЦК України, відсутні ознаки відповідного правонаступництва, за наявності якого було б можливим здійснити заміну боржника у виконавчому провадженні з виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2017 у справі №911/2129/17 в частині витребування спірного майна.
ТзОВ "ТЛК "Арктика" звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021, просило її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТзОВ "ТЛК "Арктика" про заміну боржника у виконавчому провадженні №64013577, замінивши сторону у виконавчому провадженні №64013577 з виконання наказу №911/2129/17, виданого 10.12.2019 Господарським судом Київської області, а саме боржника з ТзОВ "Крупенія" на ДП "БЦТ".
АТ "Ощадбанк" також звернулося з апеляційною скаргою та вимогою змінити мотивувальну частину ухвали господарського суду першої інстанції, виключивши з неї висновки про:
- нікчемність правочину відчуження спірного рухомого майна від ТзОВ "Крупенія" на користь ПАТ "Державний ощадний банку України";
- що за час вирішення спору у справі № 911/2129/17 ТзОВ "Крупенія" було здійснено відчуження спірного майна на користь АТ "Ощадбанк", яким в подальшому (після набрання законної сили рішенням у даній справі) було його відчужено на користь ДП "БЦТ".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021 у справі №911/2129/17 змінено, виключивши з мотивувальної частини висновок про нікчемність правочину відчуження спірного рухомого майна від ТзОВ "Крупенія" на користь АТ "Ощадбанк". В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 11.11.2021 залишено без зміни.
Ухвалюючи постанову апеляційний господарський суд виходив з того, що:
- ТзОВ "Крупенія" спірне рухоме майно (обладнання) відступлено на користь АТ "Ощадбанк" (договір №55/3-1 від 19.06.2017), тобто ще до ухвалення господарським судом рішення від 21.09.2017 у справі №911/2129/17;
- договір №55/3-1 від 19.06.2017 у силу презумпції, установленої статтею 204 ЦК України, є дійсним; така презумпція може бути спростована лише у судовому порядку;
- перехід права власності на об`єкти спірного рухомого майна (обладнання) до ухвалення господарським судом рішення від 21.09.2017, не є наступництвом у матеріальних правовідносинах;
- суд першої інстанції вийшов за межі предмета доказування при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки надав оцінку правочину відчуження спірного рухомого майна від ТзОВ "Крупенія" на користь AT "Ощадбанк", що не стосувалося питання процесуального правонаступництва, не входить до предмета доказування в межах заміни сторони виконавчого провадження.
Короткий зміст касаційних скарг
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТзОВ "ТЛК "Арктика" (скаржник 1), в якій просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про заміну боржника у виконавчому провадженні №64013577.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктами 2,3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме, апеляційний суд:
- не надав правової оцінки доводам скаржника про те, що мало місце сингулярне правонаступництво;
- не навів мотиви незастосування ним правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.06.2020 у справі №264/5957/17, відповідно до якої заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина З статті 656 ЦК України), дарування (частина 2 статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина 1 статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)).
Скаржник 1 вважає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку про те, що обставини дійсності, а також зміст договору № 55/3-1 від 19.06.2017 не відносяться до предмету доказування, та не звернув увагу на те, що ключовий доказ (договір №55/3-1 від 19.06.2017 або його належним чином засвідчена копія) відсутній у матеріалах справи.
Вказане, на думку скаржника, свідчить про передчасні висновки апеляційного суду, адже дійсність правочинів, що опосередковували відчуження обладнання, їх зміст, права та обов`язки сторін, обставини укладення, входять до предмету доказування, оскільки свідчать про наявність або відсутність правонаступництва у матеріальних правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
За твердженням ТзОВ "ТЛК "Арктика" зміна власника майна після ухвалення судом рішення про витребування цього майна, не свідчить про необхідність повторного доведення позивачем у судовому порядку наявності в нього відповідного права і не може бути підставою для звернення з новим позовом до нового власника.
Відсутність в чинному законодавстві інших процесуальних інструментів, окрім як заміна боржника у виконавчому провадженні, зумовлює використання саме такого механізму для залучення іншого з володіючого невласника. При цьому, у такому випадку є припустимим застосування механізму заміни сторони (боржника) у виконавчому провадженні з виконання рішення суду про визнання договорів недійсними та витребування майна. Така заміна відповідає меті ефективного виконання судовою владою своїх функцій, запобігає певним зловживанням боржниками своїми правами та направлена на захист прав власника майна.
В підтвердження наведеного скаржник 1 вказує і на те, що Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає такого випадку невиконання судового рішення (закінчення виконавчого провадження), як передача майна у володіння одним невласником іншому невласнику, а відтак таке рішення буде чинним допоки не буде виконано в натурі.
Також, до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ "Ощадбанк" (скаржник 2), в якій просить змінити мотивувальні частини ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, виключивши з них висновки про те, що за час вирішення спору у справі №911/2129/17 ТзОВ "Крупенія" було здійснено відчуження спірного майна на користь АТ "Ощадбанк", яким в подальшому (після набрання законної сили рішення у даній справі) було його відчужено на користь ДП "БЦТ".
АТ "Ощадбанк" вважає, що висновки суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають дійсності та матеріалам справи, прийняті судами з грубим порушенням норм процесуального права, а саме, встановлення доведеним факту то, що саме спірне обладнання, яке було предметом розгляду в справі №911/2129/17, було передано ТзОВ "Крупенія" на користь AT "Ощадбанк", при відсутності в матеріалах справи будь-яких належних цьому доказів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ДП "БЦТ" подало відзив на касаційні скарги ТзОВ "ТЛК "Арктика" та АТ "Ощадбанк", в якому заперечує проти вимог ТзОВ "ТЛК "Арктика" та підтримує вимоги AT "Ощадбанк", просить змінити мотивувальні частини ухвали Господарського суду Київської області від 11.11.2021 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі №911/2129/17, виключивши із них висновок те, що час вирішення спору у справі №911/2129/17 ТзОВ "Крупенія" було здійснено відчуження спірного майна на користь АТ "Ощадбанк", яким в подальшому (після набрання законі сили рішенням у даній справі) було його відчужено на користь ДП "БЦТ".
Інші учасники справи не скористались своїм процесуальним правом щодо подання відзивів на касаційні скарги до початку судового засідання, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
Заслухавши присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.