ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 903/692/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
Волинської митниці Держмитслужби - Наумчик Р.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Волинської митниці Держмитслужби та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державної казначейської Служби України
на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 29.12.2021
та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022
у справі № 903/692/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Волинської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України,
про стягнення 2 997 976, 37 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - Митниця, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі- відповідач 2) про стягнення 2997976,37 грн, з якийх 352177,31 грн збитки, 2545799,06 грн упущена вигода та 100000,00 грн моральна шкода.
Заява обґрунтована тим, що внаслідок неправомірних дій Волинської митниці позивач поніс реальні збитки (пошкодження, втрата товарного вигляду вантажу, непридатність його до експорту, проведення експертиз, розгляд справи №163/3332/20 у судах першої та апеляційної інстанціях, упущену вигоду) та моральну шкоду, оскільки дії відповідача негативно вплинули на стан її здоров`я, внаслідок цих дій вона певний час перебувала на лікувальні.
Звертаючись з позовом, позивач вказала, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ФОП ОСОБА_1 очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 55 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 14.12.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 308037,06 грн, в т.ч. 258037,06 грн збитки та 50000,00 грн моральна шкода. В решті позову відмовлено.
Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 55 000,00 грн.
Відповідач 1 вважаючи, що заявлені позивачем витрати надмірно високими, подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з посилання на не підтвердження документально заявленої до стягнення суми; неспівмірність розміру витрат на правову допомогу, заявлених до стягнення позивачем, порівняно зі складністю даної справи, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог.
Короткий зміст судових рішень
Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 29.12.2021 у справі № 903/692/21 заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 рішення Господарського суду Волинської області від 14.12.2021 у справі №903/692/21 залишено без змін.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 29.12.2021 залишено без змін.
Суди, з урахуванням прийняття рішення про часткове задоволення позовних вимог на суму 308 037,06 грн, беручи до уваги відсутність складності даної справи, строк (тривалість) її розгляду судом, кількість і тривалість судових засідань у справі (справу із прийняттям рішення по суті позовних вимог розглянуто в порядку загального позовного провадження з кількістю проведених трьох судових засідань), приймаючи до уваги позицію сторони відповідача-1, дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат із первинно заявлених позивачем до стягнення з відповідача 55000 грн до суми 15 000,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
До Верховного Суду з касаційними скаргами звернулися Волинська митниця Держмитслужби, Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державна казначейської Служби України (далі - Казначейство), які об`єднані в одне касаційне провадження.
Скаржники просять скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 29.12.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження зазначають, що визначена судами першої та апеляційної інстанції сума, сплачена у зв`язку з наданням юридичної допомоги, у розмірі 15 000,00 грн не відповідає засадам розумності та справедливості, не підтверджена жодними засобами доказування.
Казначейство вважає, що ФОП ОСОБА_1 використала своє право на захист, зробила вибір і звернулась до адвоката, що займається приватною адвокатською практикою, уклала з ним договір, у якому свідомо та добровільно взяла на себе обов`язок особисто оплатити послуги адвоката. При цьому, маючи відповідне право, позивач не звернулась до адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу та послуги якого оплачує держава.
Волинська митниця доводить безпідставне стягнення на користь позивача з Державного бюджету 15 000,00 грн витрат на професійну допомогу адвоката, з посиланням на не підтвердження вказаного розміру витрат жодними засобами доказування.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Інші учасники справи не скористались своїм процесуальним правом щодо подання відзивів на касаційні скарги до початку судового засідання, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права під час розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 55 000,00 грн, понесених у зв`язку з розглядом в господарському суді справи № 903/692/21.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.