ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/423/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі
за позовом Харківської міської ради
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування",
про стягнення 6 220 348,04 грн.
У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Дейнега К. В., відповідача - Бєлєвцова О. С.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У лютому 2019 року Харківська міська рада (далі - Міськрада та/або позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статуту найменування юридичної особи - Акціонерне товариство "Укргазвидобування", організаційно-правова форма - приватне акціонерне товариство) (далі - АТ "Укргазвидобування" та/або відповідач) (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 10.04.2019, яка ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2019 прийнята до розгляду) про стягнення на підставі статей 1212- 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 6 220 348,04 грн, за використання без достатніх правових підстав (без укладення договору оренди) у період з 01.04.2016 по 31.01.2019 земельної ділянки площею 0,7948 га, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 49, на якій розміщено нерухоме майно відповідача та яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Харкова.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 у справі № 922/423/19 (суддя Калініченко Н. В.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (Зубченко І. В. - головуючий, судді Медуниця О. Є., Радіонова О. О.), позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь Міськради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 062 978,84 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.2. Ураховуючи те, що спірна земельна ділянка була сформована як об`єкт цивільних прав 26.02.2018, а розрахунок розміру безпідставно збережених коштів здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.03.2019 № 612/0/45-19, місцевий господарський, із міркуваннями якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 062 978,84 грн (за період з 26.02.2018 по 31.01.2019) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У частині стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 4 157 369,20 грн суд відмовив з огляду на те, що позивачем таке нарахування проведено до формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільного права (за період з 01.04.2016 по 25.02.2018).
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 922/423/19, АТ "Укргазвидобування" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у сумі 2 062 978,84 грн відмовити.
3.2. Скаржник у касаційній скарзі (від 30.09.2019) наголошує на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме положень частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Так, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували зазначену норму права без урахування правових позицій, викладених Верховним Судом у справах № 910/9673/17 (постанова від 13.03.2018), № 910/21717/17 (постанова від 16.01.2019) та № 910/19331/17 (постанова від 04.09.2018). Скаржник наголошує, що суди попередніх інстанцій помилково визнали заяву позивача від 10.04.2019 як заяву про збільшення позовних вимог, оскільки позов у редакції від 10.04.2019 обґрунтовано зовсім іншими обставинами і доказами, ніж первісний позов. Зокрема, у первісному позові зазначено про несформовану земельну ділянку площею 0,4587 га, яка не є об`єктом цивільних прав, а у заяві від 10.04.2019 позивач зазначає про сформовану земельну ділянку площею 0,7948 га, яка є об`єктом цивільних прав та якій присвоєно відповідний кадастровий номер. На думку скаржника, в цьому разі має місце подання 10.04.2019 Міськрадою нового позову, а не збільшення позовних вимог.
Крім цього, скаржник акцентує увагу на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме положень пунктів 4-7 частини 2 статті 80, частини 2 статті 118, частини 2 статті 164 ГПК України. Так, на думку скаржника, суд першої інстанції не мав права приймати до розгляду докази, подані позивачем 10.04.2019. Скаржник також наголошує на необґрунтованості розрахунку розміру позовних вимог із посиланнями на витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.03.2019 № 612/0/45-19, отриманий після звернення з цим позовом до суду.
АТ "Укргазвидобування" наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо можливості отримання позивачем орендної плати, тобто відсутній факт недоотримання позивачем майна. Крім цього, з матеріалів справи слідує, що позивач не вжив заходів щодо державної реєстрації спірної земельної ділянки, у витязі з Державного земельного кадастру форма власності відсутня, а тому у цьому разі обставини безпідставності збереження відповідачем коштів у виді орендної плати штучно створені позивачем.
3.3. У поясненнях (від 03.12.2019) АТ "Укргазвидобування" наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме:
- частини 3 статті 46 ГПК України;
- статті 2, пунктів 4- 7 частини 2 статті 42, частин 2, 8 статті 80, частини 2 статті 118, частини 2 статті 164 ГПК України, через те, що справу вирішено на підставі доказів, створених та наданих після звернення позивача до суду, що суперечить завданню господарського судочинства;
- пункту 1 частини 1 статті 31, частини 9 статті 176 ГПК України, зауважуючи, що зазначений спір не є спором з приводу нерухомого майна, а є спором про стягнення коштів, який не підпадає під ознаки виключної підсудності, а тому спір у цій справі помилково розглянуто не за місцезнаходження відповідача.
3.4. У поясненнях (від 12.10.2020) скаржник акцентує увагу на: порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме частини 3 статті 46 ГПК України; не встановленні судами попередніх інстанцій обставин, на яких спірна земельна ділянка належала попередньому власникові, придбаної відповідачем за договором купівлі-продажу будівлі; нез`ясуванні дійсного розміру орендної плати та питань проте, чи сплачувався земельний податок за користування земельними ділянками площею 0,4587 та площею 0,7948.
3.5. У додаткових поясненнях (від 24.03.2021) АТ "Укргазвидобування" зазначає про те, що Міськрада не надала суду відомості з Державного реєстру прав щодо реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку. Таким чином, у даній справі відсутні докази щодо проведення державної реєстрації права власності спірної земельної ділянки за Міськрадою, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.02.2018. Отже, на думку скаржника, внаслідок відсутності державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку така ділянка не була об`єктом цивільних прав протягом періоду, зазначеного у позові, а тому позивач не міг надавати її в оренду та отримувати орендну плату, що виключає кваліфікацію стягнутих коштів як безпідставно збережених. Скаржник звертає увагу на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 05.03.2020 у справі № 922/926/19 та від 09.03.2021 у справі № 922/1453/20.
3.6. У додаткових поясненнях (від 15.09.2022) АТ "Укргазвидобування" зазначає про те, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили наявні у матеріалах справи докази, безпідставно прийняли до розгляду заяву позивача від 10.04.2018 та розглянули справу на підставі доказів, яких не існувало на час звернення позивача з позовом до суду. Скаржник звертає увагу на правові позиції, викладені Верховним Судом у справах № 46/603 (постанова від 01.07.2021), № 922/3524/19 (постанова від 08.09.2021), № 905/979/20 (постанова від 08.07.2021), № 905/1552/21 (постанова від 26.04.2022), № 905/1552/21 (постанова від 12.02.2020).
3.7. У відзиві на касаційну скаргу Міськрада просить відмовити в її задоволенні, рішення та постанову залишити без змін, оскільки оскаржувані судові рішення є законними, повністю обґрунтованими і прийнятими із додержанням норм матеріального та процесуального права.
4. Рух касаційної скарги
4.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: ОСОБА_1. - головуючий, Мачульський Г. М., Берднік І. С. від 09.12.2019 провадження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 № 922/423/19 зупинено до перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах в іншій справі № 910/10647/18.
4.2. Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.09.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/423/19 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 15.09.2020 про відставку судді ОСОБА_1 .
4.3. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.09.2020 справу № 922/423/19 разом із касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" передано для розгляду колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Случ О. В.
4.4. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В. від 28.09.2020 задоволено клопотання АТ "Укргазвидобування" про поновлення провадження у справі № 922/423/19; поновлено провадження у справі № 922/423/18 за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019; призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2020.
4.5. Ухвалою Верховного Суду від 20.10.2020 провадження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 922/423/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/2390/18.
4.6. Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2021 поновлено касаційне провадження у справі № 922/423/19 за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019; призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.05.2021.
4.7. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2021 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 922/423/19 до 27.05.2021.
4.8. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2021 справу № 922/423/19 разом з касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
4.9. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 справу № 922/423/19 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
4.10. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 01.07.2021 справу № 922/423/19 разом із касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" передано для розгляду колегії суддів у складі: Волковицька Н. О. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Случ О. В.
4.11. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2021 касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 922/423/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 646/4738/19 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
4.12. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 922/423/19 за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 922/423/19; касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 922/423/19 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2060/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
4.13. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 922/423/19 за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019; призначено розгляд справи № 922/423/19 у судовому засіданні 27.09.2022.
4.14. З урахуванням наведених у пунктах 4.1- 4.13 цієї постанови обставин, розгляд справи здійснено в межах розумних строків.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
5.2. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від 15.01.2020 № 460-IX).
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону України від 15.01.2020 № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційну скаргу АТ "Укргазвидобування" подано до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень ГПК України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи те, що скаржник оскаржує правомірність висновків судів попередніх інстанцій саме в частині задоволення позовних вимог (стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2 062 978, 84 грн за період з 26.02.2018 по 31.01.2019), колегія суддів переглядає оскаржувані судові рішення лише в зазначеній частині та в межах доводів касаційної скарги.
5.3. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень частини 1 статті 298 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020), особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 288 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020), касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно зі статтею 118 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
АТ "Укргазвидобування" оскаржує до суду касаційної інстанції постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (повний текст складено 23.09.2019). Як убачається з матеріалів справи, пояснення до касаційної скарги від 03.12.2019 надіслані відповідачем до Верховного Суду 03.12.2019, пояснення від 12.10.2020 надіслані відповідачем до Верховного Суду 13.10.2020, додаткові пояснення від 24.03.2021 надіслані АТ "Укргазвидобування" до Верховного Суду 24.03.2021, додаткові пояснення від 15.09.2022 надані відповідачем до Верховного Суду 19.09.2022, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на їх подання.
З огляду на викладене Верховний Суд не бере ці пояснення (доповнення) відповідача до касаційної скарги до уваги (залишає їх без розгляду), за винятком доповнень про те, що судове рішення ухвалено з порушенням правил територіальної юрисдикції, оскільки зазначені доводи скаржника відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 310 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020), у разі їх підтвердження, є підставою для обов`язкового скасуванню судових рішень з направленням справи на новий розгляд.
5.4. Щодо юрисдикції спору у цій справі, Верховний Суд виходить з такого.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2390/18 (постанова від 16.02.2021), до вирішення якої було зупинено провадження у цій справі, проаналізувавши положення статей 27, 29, 30 ГПК України, статті 181 ЦК України, зазначила, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
При цьому, словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги у цій справі № 922/423/19 виникли з приводу нерухомого майна, а саме безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати у зв`язку з використанням без достатніх правових підстав земельної ділянки, то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил, передбачених частиною 3 статті 30 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020), згідно з якими дана справа підсудна Господарському суду Харківської області, адже спірна земельна ділянка розташована у місті Харкові.
5.5. Стосовно заяви позивача б/н від 10.04.2019 про збільшення розміру позовних вимог у справі № 922/423/19, Верховний Суд зазначає про таке.
Відповідно до положень статті 162 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Таким чином зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
У статті 46 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 08.02.2020) визначено процесуальні права та обов`язки сторін. Частиною 2 цієї статті закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Частиною третьою даної статті визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.
Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об`єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
При цьому під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у справах № 910/9673/17 (постанова від 13.03.2018), № 910/21717/17 (постанова від 16.01.2019) та № 910/19331/17 (постанова від 04.09.2018), оскільки правовідносини у справах, на які посилається скаржник, не є подібними тим, що склалися між сторонами цього спору.
Так, зі змісту постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 910/19331/17 убачається, що суд касаційної інстанції встановив, що судами не надано належної оцінки заявам Товариства з обмеженою відповідальністю "Родинний центр реабілітації "Феміна" про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмета позову, в яких позивач заявив окрему позовну вимогу та навів її правове обґрунтування, на яке не послався у первісній позовній заяві, питання щодо одночасної зміни позивачем як предмета, так і підстав позову судом першої інстанції не з`ясовувалося, а судом апеляційної інстанції залишено поза увагою. Крім того, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог судами не розглядалася.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 910/21717/17 убачається, що 04.06.2018 позивачем надано до місцевого господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він додатково просив скасувати реєстраційну дію від 30.01.2018 № 10689990026022051, вчинену реєстратором Хмельницьким С. Ю. філії Комунального підприємства Главанської сільської ради "Абсолют" у м. Києві та скасувати реєстраційну дію від 16.02.2018 № 10689990027022051, вчинену реєстратором Хмельницьким С. Ю. філії Комунального підприємства Главанської сільської ради "Абсолют" у м. Києві. Ураховуючи зміст заяви про уточнення позовних вимог від 04.06.2018, яка містить одночасну зміну предмета та підстав позову, колегія суддів касаційної інстанції погодилася з висновками судів попередніх інстанцій, що така заява подана без дотримання положень статті 46 ГПК України та обґрунтовано залишена судом без розгляду.
Зі змісту постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9673/17 слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" (далі - ТОВ "Оптімус Плюс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), предметом якого є зобов`язання відповідача зарахувати (повернути) безпідставно списані з його рахунків грошові кошти в рахунок оплати за договором про придбання акцій. При цьому у заяві про зміну предмета позовних вимог ТОВ "Оптімус Плюс" просило визнати недійсним з моменту укладення договір про придбання акцій від 20.12.2016 № 22/2016, укладений між ТОВ "Оптімус Плюс", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Шевченко А. М., та ПАТ КБ "ПриватБанк", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Славкіної М. А. З урахуванням викладеного колегія суддів суду касаційної інстанції погодилася із висновками судів попередніх інстанцій, що, подавши заяву про зміну предмета позову, ТОВ "Оптімус Плюс" фактично було заявлено ще одну позовну вимогу, чим змінено як предмет, так і підстави позову, що не було передбачено статтею 22 ГПК України, у редакції, чинній на час вчинення відповідної процесуальної дії.