ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/541/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Случа О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської міської ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 (судді: Кравчук Г. А. - головуючий, Чорногуз М. Г., Козир Т. П.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Горбульського Олександра Фішелевича
до Білоцерківської міської ради
про визнання незаконним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Фізична особа-підприємець Горбульський Олександр Фішелевич (далі - ФОП Горбульський О. Ф., Позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради (далі - Рада, Відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради від 23.01.2020 №4899-89-VII "Про припинення терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту з фізичною особою-підприємцем Горбульським Олександром Фішелевичем".
1.2. Позов обґрунтований порушенням Відповідачем вимог Конституції України, Земельного кодексу України та умов договору про встановлення строкового сервітуту від 02.11.2015 № 96.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2020 у справі №911/541/20 у позові відмовлено повністю.
2.2. Мотивуючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що укладений між Радою та ФОП Горбульським О. Ф. договір про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки № 96 за своєю правовою природою є договором оренди, оскільки він укладався для провадження підприємницької діяльності під розміщення павільйону, що, в свою чергу, позбавляє власника прав володіння та користування цією земельною ділянкою. Проте, враховуючи відсутність доказів проведення державної реєстрації права оренди за вказаним договором, в даному випадку не існує правової підстави для виникнення між сторонами орендних правовідносин. Водночас, незважаючи на те, що оспорюване рішення Відповідача є неправомірним (з огляду на невідповідність вимогам чинного законодавства та встановленим фактичним обставинам справи) суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність обставин, які свідчили б про порушення Відповідачем при прийнятті вказаного рішення прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, оскільки орендні правовідносини між сторонами за договором про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки не виникли.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2020 у справі №911/541/20 та прийнято нове, яким позов ФОП Горбульского О. Ф. задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Білоцерківської міської ради від 23.01.2020 № 4899-89-VII "Про припинення терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту з фізичною особою-підприємцем Горбульським Олександром Фішелевичем".
2.4. Зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що, оскільки чинним на момент укладення спірного договору законодавством дозволялося укладення договору сервітуту та не передбачалося укладення договору оренди земельної ділянки для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), а договір про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки № 96 від 02.11.2015 укладений повноважними сторонами, у вільний спосіб, який відповідає внутрішній волі сторін, у формі, встановленій законом, спрямований на реальне настання правових наслідків, - висновок суду першої інстанції про його удаваність є помилковим. При цьому апеляційний суд зазначив, що спірне рішення Білоцерківської міської ради не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права Позивача, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню з огляду на встановлені фактичні обставини, а також приймаючи до уваги вичерпний перелік підстав для припинення сервітуту, передбачений статтею 406 Цивільного кодексу України, статтею 102 Земельного кодексу України та враховуючи положення статті 19 Конституції України.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Білоцерківська міська рада просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду про застосування норм статті 79-1 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, а саме щодо необхідності формування земельної ділянки щодо якої встановлюється земельний сервітут.
3.3. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2021 (у складі колегія суддів: Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Случа О. В.) поновлено Білоцерківській міській раді строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження за її касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі №911/541/20. Зупинено провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/423/19.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2021 (у складі колегія суддів: Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Случа О. В.) поновлено провадження у справі №911/541/20 та одночасно зупинено його до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 646/4738/19.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2022 (у складі колегія суддів: Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Случа О. В.) поновлено провадження у справі №911/541/20 та визначено дату судового засідання з розгляду касаційної скарги Білоцерківської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 на 20.07.2022.
4.4. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.3-02/1237 від 18.07.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 911/541/20 у зв`язку з відпусткою судді Багай Н. О.
4.5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 для розгляду касаційної скарги Білоцерківської міської ради у справі № 911/541/20 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Случ О. В.
4.6. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2022 (у складі колегія суддів: Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Случа О. В.) зупинено провадження у справі №911/541/20 до перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №922/2060/20.
4.7. Ухвалою Верховного Суду від 01.09.2022 поновлено провадження у справі №911/541/20 та визначено дату судового засідання в режимі відеоконференції з розгляду касаційної скарги Білоцерківської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 на 28.09.2022.
4.8. Ураховуючи викладене, з огляду на необхідність неодноразового зупинення провадження у справі до вирішення судом касаційної інстанції питання про наявність чи відсутність підстав для необхідності відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
5. Обставини, встановлені судами
5.1. Господарськими судами встановлено, що ФОП Горбульським О. Ф. 29.07.2015 була подана до Білоцерківської міської ради заява з проханням укласти договір про встановлення особистого строкового сервітуту на земельну ділянку загальною площею 0,0048 га під розміщення існуючого павільйону на вул. Митрофанова в районі житлового будинку № 73.
5.2. 20.08.2015 Білоцерківською міською радою прийнято рішення № 1537-78-VI "Про укладення договорів про встановлення особистих строкових сервітутів", відповідно до п.п. 1.32. якого Рада вирішила укласти договір про встановлення особистого строкового сервітуту з ФОП Горбульським О. Ф. під розміщення павільйону в місті Біла Церква на вулиці Митрофанова, в районі житлового будинку № 7 загальною площею 0,0048 га строком на п`ять років, за рахунок земель населеного пункту Біла Церква.
5.3. 02.11.2015 на підставі вказаного рішення Білоцерківською міською радою (власник) та ФОП Горбульським О. Ф. (сервітуарій) укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки № 96, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого предметом договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно сервітуарію на територію (об`єкт благоустрою) в м. Біла Церква, на якій буде розміщуватись та яка буде використовуватись для провадження підприємницької діяльності під розміщення павільйону площею 0,0048 га (48 кв. м). Об`єктом особистого строкового сервітуту за цим договором є територія (об`єкт благоустрою) в м.Біла Церква на вулиці Митрофанова в районі будинку № 7 загальною площею 0,0048 га (48 кв. м), розташування та межі якої зазначено в додатку до цього договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації у відділі з питань землекористування Білоцерківської міської ради (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 2.2. договору строк його дії становить 5 років з моменту прийняття рішення Білоцерківською міською радою.
Після закінчення строку дії договору сервітуарій має право на укладення на новий строк нового договору про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки у разі ухвалення Білоцерківською міською радою відповідного рішення щодо (продовження) укладення сервітуарієм договору про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки (п. 2.3. договору).
Підпунктом 4.1.9. договору передбачено, що власник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір та прийняти рішення про скасування рішення власника щодо розміщення сервітуарієм малої архітектурної форми у випадках порушення останнім п. п. 3.9. та 4.4.5. договору (у разі невнесення плати за користування особистим строковим сервітутом протягом двох календарних місяців підряд; або у разі будівництва будь-яких будівель, споруд або інших об`єктів на території благоустрою, на яку встановлено особистий строковий сервітут), а також при систематичному, більше трьох разів, фіксуванні випадків порушення п. 4.4.4. цього договору (щодо забезпечення підтримання в належному стані території, на якій розміщується павільйон, його зовнішнього вигляду, а також закріпленої території, згідно з п. 1.4. договору).
До договору додана схема розміщення земельної ділянки ФОП Горбульського О. Ф., кадастровий план, витяг з технічної документації № 1813 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.11.2015, розрахунок розміру плати за земельну ділянку особистого строкового сервітуту на 02.11.2015, в яких вказано, що ці документи видані щодо земельної ділянки в м. Біла Церква, вул. Митрофанова в районі житлового будинку № 7.
Договір зареєстровано у відділі з питань землекористування Білоцерківської міської ради за № 96 від 02.11.2015.
5.4. Господарськими судами також встановлено, що рішенням Білоцерківської міської ради № 2038-48-VIІ від 29.03.2018 за заявою ФОП Горбульського О. Ф. були внесені зміни в п. п. 1.32. п. 1. рішення Відповідача від 20.08.2015 № 1537-78-VI "Про укладення договорів про встановлення особистих строкових сервітутів", а саме слова та цифри: "по вулиці Митрофанова, в районі житлового будинку № 7" замінити на слова та цифри: "по вулиці Митрофанова, в районі житлового будинку № 73 по вулиці Леваневського" у зв`язку з технічною опискою.
Однак, докази внесення відповідних змін у вищевказаний договір відсутні.
5.5. У подальшому, рішенням Білоцерківської міської ради № 4899-89-VIІ від 23.01.2020 ухвалено припинити договір про встановлення особистого строкового сервітуту з ФОП Горбульським О. Ф. під розміщення павільйону за адресою: вулиця Митрофанова, в районі житлового будинку № 7, площею 0,0048 га, який укладений 02.11.2015 за № 96 на підставі підпункту 1.32. пункту 1. рішення міської ради від 20.08.2015 за № 1537-78-VI "Про укладення договорів про встановлення особистих строкових сервітутів"; особі, зазначеній в цьому рішенні, повернути земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона одержала її в користування.
5.6. Зазначене рішення прийняте на виконання рішення Відповідача від 31.10.2019 №4484-81-VIІ "Про депутатський запит Джегура Г. В. щодо розірвання договору користування земельною ділянкою", протоколу постійної комісії з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою від 19.11.2019 № 197, а також відповідно до статей 12, 102 Земельного кодексу України.
5.7. Як встановлено судами, зміст депутатського запиту Джегура Г. В. (вхідний номер Білоцерківської міської ради 03/2-19 від 31.10.2019), протоколів Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Муніципальна варта" № 270 від 27.06.2019, № 333/19 від 11.09.2019 про адміністративне правопорушення, свідчить про обставини, які стосуються торгівлі алкогольними напоями в належному ФОП Горбульському О. Ф. магазині "Граф" у м. Білій Церкві поблизу будинку № 73 на вулиці Леваневського.
5.8. З огляду на наведене, Позивач вважає, що оспорюване рішення Білоцерківської міської ради суперечить вимогам земельного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до місцевого господарського суду з позовом у даній справі.
6. Правова позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
6.2. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6.3. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
6.4. За змістом частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
6.5. Частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
6.6. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі №911/714/18, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.
6.7. Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 906/1388/20, від 26.08.2021 у справі № 924/949/20, від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 14.01.2020 у справі №910/21404/17, від 13.10.2020 у справі № 911/1413/19.
6.8. Предметом позову у цій справі є вимога про визнання незаконним і скасування рішення Білоцерківської міської ради від 23.01.2020 № 4899-89-VII "Про припинення терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту з фізичною особою-підприємцем Горбульським Олександром Фішелевичем", яким ухвалено припинити договір про встановлення особистого строкового сервітуту від 02.11.2015 № 96, укладений з Позивачем під розміщення павільйону за адресою: вулиця Митрофанова, в районі житлового будинку № 7, площею 0,0048 га.
6.9. Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
6.10. Згідно з частиною першою статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
6.11. Стаття 99 Земельного кодексу України, закріплюючи невичерпний перелік земельних сервітутів, також наголошує, що їх встановлення можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи.
6.12. При цьому на час прийняття Відповідачем рішення № 1537-78-VI від 20.08.2015 "Про укладення договорів про встановлення особистих строкових сервітутів" та укладення з Позивачем договору № 96 від 02.11.2015 статтею 99 Земельного кодексу України серед видів земельних сервітутів було передбачено сервітут для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).
6.13. Відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції чинній на момент укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
6.14. Водночас, як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, не містить положень щодо обов`язкового попереднього або наступного набуття суб`єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, що використовуються для встановлення тимчасових споруд з метою здійснення підприємницької діяльності, якою є і павільйон, що розміщується на земельній ділянці, наданій Білоцерківською міською радою Позивачу за договором про встановлення особистого строкового сервітуту.