ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №420/20711/21
адміністративне провадження № К/990/12566/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/20711/21
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року (головуючий суддя: Семенюк Г.В., судді: Домусчі С.Д., Шляхтицький О.І.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Одеської обласної прокуратури, у якому просила суд:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування їй з 27 березня 2020 року заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру";
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати їй заробітну плату (включаючи надбавку за вислугу років і оплату часу відпусток) за період з 27 березня 2020 року до дня ухвалення рішення судом, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (з урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 27 березня 2020 року відповідач нараховував їй заробітну плату на основі посадового окладу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".
2.1. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6/2020, ОСОБА_1 доводила, що з 27 березня 2020 року відповідач повинен був нараховувати їй заробітну плату з урахуванням окладу, встановленого статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", однак цього не зробив, чим допустив протиправну бездіяльність і порушив її право на належну заробітну плату.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року позов задоволено частково:
3.1. визнано протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури щодо ненарахування ОСОБА_1 з 27 березня 2020 року заробітної плати відповідно до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру";
3.2. зобов`язано Одеську обласну прокуратуру здійснити ОСОБА_1 з 27 березня 2020 року перерахунок та виплату заробітної плати у відповідності до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням виплачених сум;
3.3. у задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість застосування для визначення посадового окладу позивачки у період з 27 березня 2020 року приписів постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури, оскільки застосувати з цієї дати належить положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що починаючи з дати набрання чинності Законом України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (25 вересня 2019 року) отримання прокурорами посадового окладу у розмірі, встановленому статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" пов`язане з набуттям ними статусу прокурорів окружної прокуратури, чому в свою чергу має передувати переведення до таких окружних прокуратур після успішного проходження відповідної атестації.
6.1. Одночасно з цим, суд з`ясував, що ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію й надалі була звільнена з посади прокурора й органів прокуратури.
6.2. На основі цього суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачка неуспішно пройшла атестацію і не призначалася на посаду в окружну прокуратуру, вона не набула права на отримання заробітної плати, у розмірі встановленому для прокурора окружної прокуратури, а відтак заробітна плата за цей період їй виплачувалася відповідно до чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги й відзиву
7. У травня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року, просить її скасувати та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року.
8. В обґрунтування підстав касаційного оскарження позивачка покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
9. Скаржниця стверджує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, допустивши помилкове тлумачення статті 81 Закону України "Про прокуратуру", пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6/2020.
10. Позиція ОСОБА_1 полягає в тому, що з 27 березня 2020 року відповідач був зобов`язаний нараховувати їй заробітну плату на основі окладу, встановленого статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", а не постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Скаржниця вважає, що апеляційний суд неправильно застосував матеріальний закон, внаслідок чого помилково скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції
11. У червні 2022 року Одеська обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, просить відмовити у задоволенні вимог позивачки і залишити без змін постанову, яка нею оскаржується.
11.1. Відповідач відстоює позицію, згідно з якою висновки й постанова суду апеляційного суду є обґрунтованими й законними, а підстави для її скасування відсутні. Аргументи відповідача загалом повторюють доводи суду, які покладені в основу оскаржуваної постанови.
12. Третя особа відзиву на касаційну скаргу не подала, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримала 14 червня 2022 року, що відповідно до приписів статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. 31 травня 2010 року наказом прокуратури Одеської області №496-к ОСОБА_1 призначено на посаду помічника прокурора Овідіопольського району Одеської області.
14. 8 червня 2012 року наказом прокуратури Одеської області №1141к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора прокуратури Овідіопольського району Одеської області.
15. 15 березня 2016 року наказом прокуратури Одеської області від №493к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури.
16. Відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора №40 від 17 лютого 2021 року днем роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.
17. 12 березня 2021 року наказом Одеської обласної прокуратури у зв`язку з припиненням функціонування місцевих прокуратур Одеської області і початком роботи окружних прокуратур Одеської області з 15 березня 2021 року відповідно до наказу Генерального прокурора "Про день початку роботи окружних прокуратур" від 17 лютого 2021 року №40, а також не проходженням атестації, ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце у Чорноморській окружній прокуратурі Одеської області.
18. Позивачці з квітня 2020 року призначено до виплати заробітну плату в розмірі: 5660,00 грн (посадовий оклад) та 1698,00 грн (нарахування за вислугу років).
19. Рішенням п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №98 ОСОБА_1 визнано такою, що неуспішно пройшла атестацію.
20. На підставі цього рішення кадрової комісії наказом Одеської обласної прокуратури №23325к від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури з 29 жовтня 2021 року.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
21. З метою визначення меж розгляду справи належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
24. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 7 червня 2022 року касаційне провадження було відкрите з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. В аспекті доводів скаржниці Верховний Суд має висловити правову позицію стосовно ключового питання у межах спірних правовідносин, що склалися у цій справі, яке полягає у (не)правомірності нарахування та виплати заробітної плати прокурорам місцевих прокуратур у період до початку створення окружних прокуратур та переведення прокурорів до таких прокуратур в порядку проходження атестації прокурорів, передбаченої Законом України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі також - "Закон №113-ІХ"), після прийняття Конституційним Судом України рішення від 26 березня 2020 року №6-р/2020 щодо застосування до спірних правовідносин норм статті 81 Закону № 1697-VII (у частині розміру та порядку виплати заробітної плати прокурорам).
26. У цьому контексті необхідно врахувати, що після відкриття касаційного провадження Верховний Суд сформував правову позицію стосовно застосування у подібних правовідносинах частини третьої статті 81 Закону №1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 щодо прокурорів, які не пройшли атестацію у період проведення заходів реформування прокуратури, запроваджених Законом №113-ІХ, зокрема у постановах від 26 травня 2022 року у справі №540/1268/21, від 14 липня 2022 року у справі №240/1984/21, від 14 липня 2022 року у справа №160/13767/20.