ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 803/1130/13-а
адміністративне провадження № К/9901/24358/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод" до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Валюха В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Довгої О.І., суддів Бруновської Н.В., Запотічного І.І.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Гнідавський цукровий завод" (далі- позивач,ПАТ "Гнідавський цукровий завод", Товариство) звернулося з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі- відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2013 № 0002512201, № 0002522201.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариства зазначило, що висновки контролюючого органу, щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з контрагентом є реальними, що підтверджується, за твердженнями позивача, належним чином оформленою первинною документацією.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.04.2013 № 0002512201, № 0002522201 (т. 7, а. с. 134-147, 174-178).
4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.08.2019 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду (т. 8, а. с. 110-117).
5. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.
5.1. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 25 квітня 2013 року № 0002512201, № 0002522201.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій визнали, що господарські операції позивача із його контрагентами є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами позивача, а тому нарахування відповідачем грошового зобов`язання із податку на додану вартість є протиправним.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. 24 вересня 2020 року податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі №803/1130/13-а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №803/1130/13-а стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7.2. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права п. 44.1, ст. 44, пп. 139 п. 139 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року по справі №816/2134/16, від 06 березня 2018 року по справі № 804/5444/16, від 26 червня 2018 року по справі № 816/1422/17, від 30 січня 2018 року по справі № 826/354/13-а, від 15 червня 2018 року по справі №812/4507/13-а, від 11 вересня 2018 року у справі №805/2316/16-а, від 20 червня 2018 року по справі №826/7271/15, від 24 січня 2018 року по справі №2а-19379/11/2670, від 25 вересня 2018 року у справі №802/1233/16, які за аналогічних обставин прийшли до протилежного висновку, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
7.3. Податковий орган зазначає, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Гнідавський цукровий завод", якою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства у вигляді заниження податку на прибуток та ПДВ. При цьому, перевіркою, з покликанням на акти інших перевірок, також встановлено, що контрагенти (ТзОВ "АЛЬФА ДІАС", ТзОВ "Онікс Компані ЛТД", ТзОВ "Фірма АСІА", ТзОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТзОВ "УМК Укрмасло компанія", ПП "Індастріалсервіс", ТзОВ "Лідерком", ПП "Еверест", ТзОВ "Пром Альянс ЛТД", ТзОВ "Еккобуд") ніяких товарів позивачу не реалізовували та ніяких послуг не надавали, фінансово-господарська діяльність позивача по взаємовідносинах із вказаними контрагентами здійснювалася поза межами правового поля та проведена з метою отримання позивачем податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток, а договори, укладені між ПАТ "Гнідавський цукровий завод" та його контрагентами, не спричинили настання реальних правових наслідків та мають ознаки нікчемності.
7.4. Податковий орган не погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, які враховуючи матеріали кримінального провадження № 32013020000000084, яке закрито постановою від 06.11.2014р. натомість залишає поза увагою ухвали про закриття кримінальних проваджень згідно яких директора та засновники заперечують свою участь у створенні та діяльності підприємств.
7.5. Податковий орган звертає увагу на те, що ТзОВ "АЛЬФА ДІАС", ТзОВ "Онікс Компані ЛТД", ТзОВ "Фірма АСІА", ТзОВ "Константа - Інкорпорейтед", ТзОВ "УМК Укрмасло компанія", ПП "Індастріалсервіс", ТзОВ "Лідерком", ГІН "Еверест", ТзОВ "Пром Альянс ЛТД", ТзОВ Еккобуд" не могли фактично здійснювати поставку продукції на ПАТ "Гнідавський цукровий завод", оскільки окремі контрагенти позивача, з названих, відсутні за юридичною адресою, відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні документи первинного бухгалтерського обліку, порушено кримінальні справи відносно посадових осіб, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами та підприємством - покупцем.
Отже, фінансово-господарська діяльність ПАТ "Гнідавський цукровий завод" по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами здійснювалась поза межами правового поля та проведена з метою отримання ПАТ "Гнідавський цукровий завод" податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати до бюджету ПДВ та податку на прибуток.
7.6. Податковий орган зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив із необґрунтованості висновків відповідача про порушення вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентами підтверджується належними доказами, зокрема, первинними документами складеними у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.
8.1. Також позивач зауважує, що всі представлені документи (договори, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт, акти надання послуг) відповідають вимогам, установленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТзОВ "АЛЬФА ДІАС", ТзОВ "Онікс Компані ЛТД", ТзОВ "Фірма АСІА", ТзОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТзОВ "УМК Укрмасло компанія", ПП "Індастріалсервіс", ТзОВ "Лідерком", ПП "Еверест", ТзОВ "Пром Альянс ЛТД", ТзОВ "Еккобуд" за період з 01.01.2010 по 28.02.2013.
9. 20 листопада 2020 року справа №803/1130/13-а надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
10. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до пункту 1.2 Статуту ПрАТ "Гнідавський цукровий завод", затвердженого річними загальними зборами акціонерів (протокол № 1/2019 від 23.04.2019), Приватне акціонерне товариство "Гнідавський цукровий завод" до зміни типу мало назву Публічне акціонерне товариство "Гнідавський цукровий завод", є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод", яке мало найменування Відкрите акціонерне товариство "Гнідавський цукровий завод" (т. 8, а. с. 85).
11. Луцька ОДПІ, на підставі наказу від 09.04.2013 року № 1171 та повідомлення від 09.04.2013 № 000020, провела документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Гнідавський цукровий завод" з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ "АЛЬФА ДІАС", ТзОВ "Онікс Компані ЛТД", ТзОВ "Фірма АСІА", ТзОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТзОВ "УМК Укрмасло компанія", ПП "Індастріалсервіс", ТзОВ "Лідерком", ПП "Еверест", ТзОВ "Пром Альянс ЛТД", ТзОВ "Еккобуд" за період з 01.01.2010 по 28.02.2013, про що складено акт від 09.04.2013 № 1876/22.1/00372658 (т. 1, а. с. 29-67).
12. Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Гнідавський цукровий завод" пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 статті 5 Закону № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8554695,00 грн., в тому числі: у 3 кварталі 2010 року на суму 9864,00 грн., у 4 кварталі 2010 року - 12548,00 грн., у 3 кварталі 2011 року - 169623,00 грн., у 4 кварталі 2011 року - 2439584,00 грн., у 1 кварталі 2012 року - 2219994,00 грн., у 2 кварталі 2012 року - 2464000,00 грн., у 3 кварталі 2012 року - 619582,00 грн., у 4 кварталі 2012 - 619500,00 грн.
13. Крім того, перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 7915522,00 грн., в тому числі: за липень 2010 року на суму 3689,00 грн., за жовтень 2010 року - 10862,00 грн., за листопад 2010 року - 3378,00 грн., за серпень 2011 року - 11256,00 грн., за вересень 2011 року - 11146,00 грн., за жовтень 2011 року - 78324,00 грн., за листопад 2011 року - 490024,00 грн., за грудень 2011 року - 1565817,00 грн., за січень 2012 року - 44280,00 грн., за лютий 2012 року - 656667,00 грн., за березень 2012 року - 1413334,00 грн., за травень 2012 року - 1173333,00 грн., за червень 2012 року - 1173333,00 грн., за липень 2012 року - 590079,00 грн., за жовтень 2012 року - 196667,00 грн., за листопад 2012 року - 393333,00 грн.
14. Подані ПАТ "Гнідавський цукровий завод" письмові заперечення від 13.04.2013 № 283 на вказаний акт перевірки (т. 1, а. с. 68-70) були відхилені Луцькою ОДПІ, про що платника було повідомлено листом від 22.04.2013 № 9023/10/22.1-22 (т. 1, а. с. 71-72).
15. 25.04.2013, на підставі вказаного акту перевірки від 09.04.2013 № 1876/22.1/00372658, Луцька ОДПІ прийняла такі податкові повідомлення-рішення:
№ 0002512201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11521836,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 8554695,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2967141,00 грн. (т. 1, а. с. 73);
№ 0002522201, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на загальну суму 11888800,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 7915522,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3953278,75 грн. (т. 1, а. с. 74).
16. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 25.04.2013 за № 0002512201 та № 0002522201, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
17. Спірним питання у цій справі правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТзОВ "АЛЬФА ДІАС", ТзОВ "Онікс Компані ЛТД", ТзОВ "Фірма АСІА", ТзОВ "Константа-Інкорпорейтед", ТзОВ "УМК Укрмасло компанія", ПП "Індастріалсервіс", ТзОВ "Лідерком", ПП "Еверест", ТзОВ "Пром Альянс ЛТД", ТзОВ "Еккобуд" за період з 01.01.2010 по 28.02.2013.
18. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
20. Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
21. За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
22. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
23. Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
24. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).
25. Згідно абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
26. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
27. Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
28. За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
29. За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
30. Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
31. Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
32. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
33. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.