ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №816/2159/18
адміністративне провадження № К/9901/323/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Бившевої Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-2017" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 (суддя Єресько Л.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (головуючий суддя Лях О.П., судді: Старосуд М.І., Яковенко М.М.) у справі №816/2159/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-2017" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-2017" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.04.2018 №656344/41554355 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №27 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.03.2018 №27.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірного рішення вимогам чинного законодавства. Позивач зазначає, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, підприємством надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної. Проте, податковим органом безпідставно надані документи не були взяті до уваги, у зв`язку з чим прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що оскаржуване рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що вирішальне значення для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН мають документи, подані платником податку, які мають бути достатніми для прийняття рішення для реєстрації податкової накладної. Водночас, від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 під час укладання відповідного договору оренди діяла інша особа за довіреністю, якою цю особу не було уповноважено на розпорядження майном довірителя та укладання договорів про передачу належного підприємцю майна в оренду чи інше розпорядження від його імені. Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Квант Плюс" оформлені документально, але таких документів недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариством подана касаційна скарга, в якій позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано неможливість надання контролюючому органу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в силу фактичної відсутності відповідного документу у позивача на час надання пояснень та таке свідоцтво не є первинним документом. Зазначає, що податковий статус суб`єкта господарювання не впливає на можливість та обов`язок власника транспортного засобу вчинити дії з реєстрації права власності. Вважає, що в спірному рішенні не зазначено вмотивовані підстави відмови у реєстрації податкової накладної. Посилається на те, що особа, яка підписувала договори від імені підприємця мала право вчиняти такі дії за довіреністю, нотаріально посвідченою. Зазначає про надання податковому органу всіх первинних документів в підтвердження здійснення господарських операцій.
У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити без змін судові рішення першої і апеляційної інстанцій та залишити без задоволення касаційну скаргу позивача.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) укладено договір оренди від 01.01.2018 №0101/ЦА, предметом якого є тимчасове користування насосною установкою ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт приймання-передачі в оренду насосної установки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, акт надання в оренду транспортних засобів, рахунок-фактуру та платіжне доручення.
Також, між позивачем (Орендар) та ТОВ "Квант Плюс" (Суборендар) з метою передачі вищевказаної насосної установки укладено договір суборенди обладнання від 01.01.2018 №0101/18-ЦА, за умовами якого Орендар зобов`язується передати Суборендареві, а Суборендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування насосну установку та зобов`язується сплачувати Орендареві орендну плату, розмір якої визначається за домовленістю сторін та відображується в рахунку - фактурі, який є невід`ємною частиною цього договору.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт приймання-передачі в суборенду насосної установки, оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, акт надання послуг, рахунок на оплату та платіжне доручення.
За наслідками здійснення операції щодо суборенди обладнання за договором від 01.01.2018 №0101/18-ЦА, за правилом "першої події" позивачем складено податкову накладну від 31.03.2018 №27 на загальну суму 180000 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 30000 грн та направлено для реєстрації в ЄРПН.
Товариством 04.04.2018 отримано квитанцію №1, в якій вказано про зупинення реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №27 з посиланням на положення пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки дана податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків". Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
Позивачем 17.04.2018 направлено повідомлення №12 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена разом із поясненнями та документами на підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній від 31.03.2018 №27, зокрема, договір оренди, договір суборенди обладнання, акт приймання-передачі в оренду, акти надання в оренду транспортних засобів, рахунки-фактури, платіжні доручення та рахунки на оплату.
Позивачем не надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та документи в підтвердження власника транспортних засобів, які надаються в суборенду.
Комісією Головного управління ДФС України в Полтавській області 19.04.2018 прийнято рішення №656344/41554355 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.03.2018 №27 в ЄРПН.
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної податковим органом визначено ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За вимогами абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.