ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №1640/3258/18
адміністративне провадження № К/9901/17886/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 (головуючий суддя: Супрун Є.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 (головуючий суддя: Донець Л.О., судді: Гуцал М.І., Бенедик А.П.) у справі №1640/3258/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діорит" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діорит" (далі - ТОВ "Діорит" або позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра або відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ від 19.12.2016 №491 "Щодо анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами від 23.09.2002 №2787, наданого ТОВ "Діорит" та зобов`язати відповідача поновити дію вказаного спеціального дозволу з моменту його зупинення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019, позов задоволено частково:
визнано протиправним і скасовано наказ Держгеонадр від 19.12.2016 №491 "Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.09.2002 №2787, наданого ТОВ "Діорит".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Діорит" за КВЕД є: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну.
На підставі спеціального дозволу на користування надрами від 23.09.2002 №2787, виданого Держгеонадра, ТОВ "Діорит" здійснює видобування гранітів в якості сировини, придатної для виробництва щебеню та каменю бутового, на території Шматківського родовища, розташованого у Кобеляцькому районі Полтавської області, строком до 23.09.2031. Невід`ємною частиною цього дозволу є Угода про умови користування надрами.
У період з 26.09.2016 по 30.09.2016 Держгеонадра в особі Північного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю проведено планову комплексу перевірку дотримання ТОВ "Діорит" вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт від 30.09.2016 №49/2787.
Перевіркою встановлено наступні порушення відповідачем вимог чинного законодавства:
- фактично досягнута річна потужність підприємства у 2015 році (116,54 тис. м3) не відповідає проектній (200 тис. м3) та запланованій планом розвитку гірничих робіт на 2015 рік (214,0 тис. м3), що є порушенням вимог статті 51 Кодексу України про надра, статті 19 Гірничого закону України;
- відсутні документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, чим порушено вимоги статті 18 Кодексу України про надра, статей 125, 126 Земельного кодексу України;
- не проведена повторна державна експертиза та оцінка запасів Шматківського родовища граніту, як те передбачено пунктом 25 Положення про порядок експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №865;
- не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами та Угоди про умови користування надрами у зв`язку з відміною обов`язкового моніторингу та наукового супроводження відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 №42 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності";
- відсутнє щорічне інформування до Держгеонадр щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно із постановою Кабінету Міністрів України №615;
- не проводиться радіаційний контроль за породами в кар`єрі;
- не виконано в установлений строк припис Північного міжрегіонального відділу від 27.06.2014 №121/74/2787 в частині здійснення радіаційного контролю за породами в кар`єрі.
На підставі акта перевірки, відповідачем винесено припис від 30.09.2016 №59/49/2787, яким вимагалося від ТОВ "Діорит" у строк до 31.10.2016 усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Північного міжрегіонального відділу матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
З огляду на відсутність інформації щодо усунення порушень виявлених перевіркою, наказом Держгеонадр від 19.12.2016 №491 було зупинено дію спеціального дозволу від 23.09.2002 №2787 та надано ТОВ "Діорит" додатково 30 календарних днів для усунення порушень .
Підставою для зупинення дії спеціального дозволу визначено підпункти 1, 4 пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (далі - Порядок №615). Надрокористувачу надано 30 календарних днів на усунення порушень.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач, з посиланням на обставини, встановлені у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 у справі №816/3/18, зазначив, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу №491 від 19.12.2016. Стверджує, що у межах розгляду справи №816/3/18 судом надавалася правова оцінка порушенням, що слугували підставою для зупинення дії спеціального дозволу. Також позивач додав, що оскаржуваний наказ і дотепер порушує його права та інтереси з огляду на неодноразові факти втручання правоохоронних органів у нормальну роботу підприємства.
Відповідач позов не визнав. Наполягає, що позивач недотримався умов користування надрами. З огляду на те, що вимоги припису залишилися позивачем не виконаними, Держгеонадр обґрунтовано зупинило дію спеціального дозволу.
З приводу посилань позивача на рішення у справі №816/3/18, відповідач зазначив, що цим судовим рішенням навпаки підтверджено факт допущення ТОВ "Діорит" порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, які в подальшому усунуто надрокористувачем, а не спростовано наявність таких порушень.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
З посиланням на преюдиційні обставини, встановлені судовим рішенням у справі №816/3/18, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про часткове задоволення позову. Суди обох інстанцій констатували, що у межах розгляду справи №816/3/18 про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу від 23.09.2002 №2787 на користування надрами, встановлено факт усунення ТОВ "Діорит" виявлених перевіркою та зазначених у приписі від 30.09.2016 №59/49/2787 порушень вимог законодавства у сфері надрокористування. Під час розгляду справи №816/3/18 суди дійшли висновку, що ТОВ "Діорит" довело, що ним вжито усіх залежних від нього заходів з метою усунення порушень, наявність яких стала підставою для звернення Держгеонадра з позовом до суду. Натомість, Держгеонадр не надало суду належних, достатніх та достовірних доказів, що свідчили б про ігнорування ТОВ "Діорит" вимог чинного законодавства, а також умов користування надрами, що визначені спеціальним дозволом та Угодою від 30.10.2014 №2787.
Також суди обох інстанцій у цій справі констатували факт поновлення позивачу спеціального дозволу на користування надрами від 23.09.2002 №2787 (наказ Держгеонадра №405 від 31.10.2018).
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судами попередніх інстанцій обставин справи, що призвело до неправильно вирішення справи по суті. Скаржник стверджує, що на момент прийняття оскаржуваного наказу, позивачем не були усунуті порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, відповідно Держгеонадра мала законні підстави для зупинення дії спецдозволу.
Позивач скористався правом на подачу відзиву на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення без змін.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За правилами, встановленими частинами першою, другою статті 341 КАС України, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані Кодексом України про надра, завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі Положення - №1174) державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення №1174).