ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 393/815/18
провадження № 51 - 728 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_6,
суддів: ОСОБА_7, ОСОБА_8,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
в режимі відеоконференції:
потерпілого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_11,
засудженої ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та потерпілого ОСОБА_3 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 11 листопада 2021 року стосовно
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки та мешканки
АДРЕСА_1 ),
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 травня 2021 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Кропивницький апеляційний суд 11 листопада 2021 року вирок суду першої інстанції змінив, перекваліфікував дії ОСОБА_2 з п. 4 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК України та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
За вироком суду, з урахуванням унесених судом апеляційної інстанції змін, ОСОБА_2 визнано винуватою в тому, що вона ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 03:00 проникла до будинку АДРЕСА_2 та на ґрунті неприязних відносин під час сварки з метою позбавлення життя нанесла ОСОБА_4, 1947 р.н., шість ударів ножем у грудну клітину та не менше двадцяти семи ударів ногами і руками в голову, по тулубу і кінцівках останньої. Потім з метою приховання слідів вчинення злочину ОСОБА_2 підпалила будинок й зникла з місця вчинення злочину.
Своїми діями ОСОБА_2 спричинила потерпілій тілесні ушкодження, зокрема, проникаючі колото-різані рани грудної клітини зліва з пораненням серця та лівої легені, від яких настала смерть ОСОБА_4 .
Судом першої інстанції за встановлених обставин дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ознакою - вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_2 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та як наслідок невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення та безпідставно змінив кваліфікацію її дій з п. 4 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК України, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину. Вказує на те, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишились характер умисних дій ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_4, послідовність, інтенсивність їх вчинення, кількість нанесених тілесних ушкоджень, які були спричинені останній прижиттєво, що беззаперечно свідчить про вчинення вбивства з особливою жорстокістю. Зазначає про те, що зміна кваліфікації дій ОСОБА_2 потягла за собою призначення необґрунтовано м`якого покарання, при цьому встановлення судом апеляційної інстанції наявності пом`якшуючих покарання обставин, зокрема, визнання вини, щирого каяття, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, під впливом тяжкої образи зі сторони потерпілої, намагання відшкодувати завдану шкоду, є безпідставним.
За змістом касаційної скарги потерпілий ОСОБА_3, не погоджуючись із судовими рішеннями стосовно ОСОБА_2 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м`якості, просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити їй покарання у виді довічного позбавлення волі, залишивши в решті вирок суду першої інстанції без змін.
Свої вимоги потерпілий мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно не призначив ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі й при призначенні покарання не врахував усіх обставин події, зокрема того, що вона раніше вже була засуджена за вчинення умисного вбивства, є соціально небезпечною особою, вбивство ОСОБА_4 вчинила, не будучи під впливом алкоголю чи наркотиків, що свідчить про усвідомлення нею своїх умисних дій. Вказує на те, що висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються виключно на окремій думці судді із складу колегії суддів суду першої інстанції та є необґрунтованими.
Від засудженої ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких вона просить касаційні скарги прокурора та потерпілого залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Позиція учасника судового провадження
Потерпілий ОСОБА_1 підтримав обидві касаційні скарги та просив задовольнити їх.
Прокурор частково підтримав касаційні скарги, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції через м`якість призначеного ОСОБА_2 покарання.
Захисник і засуджена заперечили проти задоволення касаційних скарг, просили залишити без зміни ухвалу суду апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Положеннями статті 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Викладені у касаційних скаргах прокурора та потерпілого доводи про безпідставну перекваліфікацію дій ОСОБА_2 є неспроможними з огляду на таке.
Так, умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Про намір на позбавлення життя свідчить умисне спричинення ушкоджень в життєво важливі органи потерпілого, в результаті чого настає його смерть.