Постанова
Іменем України
06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 242/945/15-ц
провадження № 61-20772св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Державна іпотечна установа,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Незнамовою Тетяною Олександрівною, на постанову Донецького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірути О. А., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року Державна іпотечна установа звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальний комерційний банк "Камбіо" (далі - ТОВ "УКБ "Камбіо") та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 500И/02-2008, відповідно до умов якого банком останній надано грошові кошти у розмірі 505 000 грн на строк з 24 березня 2008 року до 24 березня 2038 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 24 березня 2008 року між ТОВ "УКБ "Камбіо" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати перед банком за виконання боржником в повному обсязі боргових зобов`язань, що випливають із основного кредитного договору, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.
12 травня 2008 року між Державною іпотечною установою та ТОВ "УКБ "Камбіо" укладений договір відступлення права вимоги № 817/08, згідно з яким банк передав позивачу всі права вимоги за договором про іпотечний кредит, іпотечним договором та договором поруки, укладеними з відповідачами. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором, у позивачів виникла заборгованість за кредитом.
Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, Державна іпотечна установа просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за іпотечним кредитом станом на 18 квітня 2019 року у сумі 641 396,34 грн, з яких: 398 388,72 грн - основна сума заборгованості, 170 179,04 грн - нараховані відсотки, інфляційні втрати - 72 828,58 грн, а також понесені судові витрати.
У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної іпотечної установи, ОСОБА_1 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію (справа № 242/5560/19).
Позовні вимоги мотивовано тим, що додатковою угодою від 24 березня 2008 року до кредитного договору внесено зміни, відповідно до яких строк погашення сторонами визначений - не пізніше 01 грудня 2011 року, а до суду представник Державної іпотечної установи звернувся лише 17 березня 2015 року, тобто після закінчення шестимісячного строку, передбаченого статтею 559 Цивільного кодексу України.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просив суд визнати договір поруки від 24 березня 2008 року таким, що припинив свою дію, та стягнути з відповідачів судові витрати.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 листопада 2019 року позови у справах № 242/945/15-ц та № 242/5560/19 об`єднано в одне провадження № 242/945/15-ц.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 16 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 07 липня 2020 року, у задоволенні позову Державної іпотечної установи відмовлено, позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано договір поруки, укладений 24 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Універсальний комерційний банк "Камбіо", ОСОБА_1, таким, що припинив свою дію.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до додаткової угоди, укладеної 24 березня 2008 року між ТОВ "Універсальний комерційний банк "Камбіо" та ОСОБА_1, до договору про іпотечний кредит від 24 березня 2008 року № 500И/02-2008 сторони змінили строк дії кредитного договору з 24 березня 2038 року на 01 грудня 2011 року.
Враховуючи те, що істотні зміни до кредитного договору щодо скорочення строку повернення кредиту були внесені 24 березня 2008 року без відома ОСОБА_2 як поручителя, то, починаючи з указаної дати, порука припинила свою дію на підставі частини першої статті 559 Цивільного кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що строк повернення кредитних коштів сторонами було визначено 01 грудня 2011 року, до суду представник Державної іпотечної установи звернувся тільки 17 березня 2015 року, тобто поза межами строку позовної давності, визначеного статтею 257 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги Державної іпотечної установи про стягнення кредитної заборгованості не підлягають задоволенню.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Державна іпотечна установа оскаржила їх в касаційному порядку.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року постанова Донецького апеляційного суду від 07 липня 2020 року в частині вирішення позовних вимог Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит, пені та інфляційних втрат скасована, справа в цій частині передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині позовних вимог Державної іпотечної установи постанова Донецького апеляційного суду від 07 липня 2020 року залишена без змін.
Скасовуючи постанову апеляційного суду у зазначеній частині, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи не містять ні письмової, ні усної заяви відповідачів про застосування позовної давності, поданої до суду першої інстанції.
Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що позовна давність застосовується лише до обґрунтованих позовів. Натомість апеляційний суд, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, не навів належної оцінки доказам, наданим позивачем за первісним позовом, не перевірив складові кредитної заборгованості, період нарахування тощо.
Так, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась наявність заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 01 серпня 2016 року у справі № 242/2930/16-ц, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за відсотками за договором про іпотечний кредит від 24 березня 2008 року № 500И/02-2008 у розмірі 14 189,20 грн.
Зазначеним рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо кредитних правовідносин, які виникли у сторін під час укладення, зокрема, договору про іпотечний кредит від 24 березня 2008 року № 500И/02-2008, однак не були враховані під час розгляду справи № 242/945/15-ц.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року рішення Селидівського міського суду Донецької області від 16 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит скасовано, позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про іпотечний кредит 500И/02-2008 від 24 березня 2008 року в розмірі 398 388,72 грн.
В іншій частині позовних вимог Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Державна іпотечна установа вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повного повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Разом із цим правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 170 179,04 грн відсутні, оскільки відповідно до умов додаткової угоди до договору про іпотечний кредит позивач змінив строк виконання зобов`язання, визначивши строком погашення кредиту 01 грудня 2011 року, а вказані відсотки нараховані за період з 24 серпня 2014 року по 24 березня 2019 року.
Також суд визнав необґрунтованим нарахування позивачем інфляційних втрат у розмірі 72 828,58 грн, оскільки ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, а частиною другою статті 9-2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою зобов`язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру.
При цьому суд зазначив про неможливість застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки матеріали справи не містять ні письмової, ні усної заяви відповідачів про застосування позовної давності.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
06 грудня 2021 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Незнамової Т. О. звернулась до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного суду від 03 листопада 2021 року у вищевказаній справі.
В касаційній скарзі заявник просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати в частині задоволених позовних вимог Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 398 388,27 грн та відмовити у задоволенні вимог позову у вказаній частині.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Також заявник посилається на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 755/18920/18 (провадження № 61-17205св19) від 29 січня 2020 року.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
11 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 24 березня 2008 року між ТОВ "УКБ "Камбіо" та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 500И/02-2008, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 505 000 грн з кінцевим строком повернення - 24 березня 2038 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором 24 березня 2008 року між ТОВ "УКБ "Камбіо" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язався перед банком відповідати за виконання боржником у повному обсязі боргових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, та у випадку невиконання ОСОБА_1 будь-якого зобов`язання за кредитним договором, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.
24 березня 2008 року між ТОВ "УКБ "Камбіо" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № 500И/02-2008 від 24 березня 2008 року, відповідно до змісту якої сторони виклали пункт 1.2 кредитного договору у новій редакції: "Кредит надається строком погашення не пізніше 01 грудня 2011 року на поліпшення житлових умов квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1". У всьому іншому сторони керуються умовами договору про іпотечний кредит від 24 березня 2008 року № 500И/02-2008.
12 травня 2008 року між Державною іпотечною установою та ТОВ "УКБ "Камбіо" було укладено договір відступлення права вимоги № 817/08, згідно з яким банк передав Державній іпотечній установі всі права вимоги за договором про іпотечний кредит, іпотечним договором та договором поруки.
У відповідності до наданого Державною іпотечною установою розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит станом на 18 квітня 2019 року становить 641 396,34 грн, з яких: 398 388,72 грн - основна сума заборгованості (тіло кредиту), 170 179,04 грн - прострочені відсотки за користування кредитом, інфляційні втрати - 72 828,58 грн.