Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 464/659/21
провадження № 61-7058св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Сихівський відділ соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду
м. Львова у складі судді Чорної С. З. від 09 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ніткевича А. В.,
Бойко С. М., Копняк С. М., від 21 червня 2022 року.
Зміст заявлених позовних вимог
У січні 2021 року Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надміру.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі заяв відповідачки Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначалась державна соціальна допомога малозабезпеченій сім`ї у період з
01 грудня 2012 року до 30 листопада 2017 року. У результаті перевірки, проведеної спеціалістами Сихівського відділу соціального захисту, встановлено, що відповідачка подала неправдиву/неповну інформацію про майновий стан своєї сім`ї, а саме: не задекларувала при оформленні державної соціальної допомоги земельну ділянку, площею 3, 4704 га. Крім цього, органом соціального захисту одержано інформацію про те, що відповідачка отримувала дохід від ФГ "ЄФРЕМ" з 2008 по 2017 роки.
На думку позивача, на користь відповідачки проведену надмірну виплату бюджетних коштів у вигляді соціальної допомоги. Рішенням комісії від 26 лютого 2018 року вирішено припинити виплату соціальної допомоги ОСОБА_1 та вирахувати надміру виплачені кошти за період з 01 грудня 2012 року до 31 листопада 2017 року у зв`язку з поданням недостовірної інформації щодо майнового стану. Відповідачці скеровувались повідомлення з проханням добровільно повернути надміру виплачені кошти.
01 серпня 2018 року відповідачкою подано заяву про призначення усіх видів соціальних допомог, компенсацій, субсидій та пільг, а також подано заяву про визнання суми утвореної переплати і надано згоду на стягнення у розмірі 20 % знову призначеної допомоги. З 01 вересня 2020 року стягнення коштів не проводилося.
Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської вважав, що станом на момент подання позовної заяви належна до повернення сума коштів становить 88 600, 38 грн.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Сихівського відділу соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради88 600, 88 грн надміру виплачених коштів за призначеною державною допомогою.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 09 грудня 2021 року позов Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 88 600, 38 грн надміру виплачених коштів за призначеною державною соціальною допомогою. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державна соціальна допомога малозабезпеченій сім`ї була призначенавідповідачці незаконно з вини заявниці, яка подала недостовірну інформацію щодо свого майнового стану, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді державної соціальної допомоги, а тому відповідачка повинна повернути надміру виплачені кошти у вигляді державної допомоги у розмірі 88 600, 38 грн.
Суд першої інстанції встановив, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки Сихівський відділ соціального захисту лише 26 лютого 2018 року виявив, що відповідачка подала недостовірну інформацію про майновий стан і доходи. Також суд першої інстанції вказав, що відповідачкою 01 серпня 2018 року було подано заяву про визнання суми утвореної з її вини переплати та надано згоду на проведення стягнення із розрахунку 20 % знову призначеної допомоги.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 червня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 грудня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачка, особисто звертаючись за призначенням соціальної допомоги, підписуючи заяви, була ознайомлена з обов`язком подати повні та достовірні відомості про доходи та майно сім`ї, була попереджена про те, що відносно зазначених нею, як повноважним представником сім`ї, даних буде проведена перевірка, а також про можливість настання негативних наслідків у вигляді зокрема припинення виплати призначених допомог та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім`ї.
У поданих деклараціях про доходи та майновий стан ОСОБА_1 не задекларувала земельну ділянку площею 3,4704 га, яка здається в оренду, та відповідно суму орендної плати (доходу). Такі дії відповідачки апеляційний суд розцінив як навмисне подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, відтак такі дії є ознакою недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Той факт, що ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, має статус "Мати-героїня", оскільки має семеро дітей, з яких четверо дітей є неповнолітніми, одна дитина малолітня важко хворіє, не спростовують факт недобросовісності дій відповідачки. При цьому такі обставини можуть бути враховані лише під час призначення державної соціальної допомоги, а не під час вирішення питання повернення коштів з підстав, визначених статтями 1212, 1215 Цивільного кодексу України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, з урахуванням її доповнень, просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 грудня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 червня 2022 року і ухвалити нове рішення.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 127/27570/16-ц,
від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17, від 06 березня 2019 року
у справі № 607/4570/17-ц, від 28 серпня 2019 року у справі № 127/8991/16-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 328/1056/19, від 25 березня 2020 року
у справі № 234/9643/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки визнаючи факт неподання інформації щодо наявної у власності земельної ділянки та отримання орендної плати, ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про здійснення відрахувань у розмірі 20 % з державної соціальної допомоги, як надміру виплачених коштів. Судами не було надано належної оцінки поведінці відповідачки, визнання нею отримання грошових коштів у надлишковому розмірі. Заявник також вказує на те, що судами не було належним чином оцінено скрутний матеріальний стан багатодітної родини та труднощі в її утриманні. Звертає увагу, що стягнення в примусовому порядку великої суми негативно вплине на майновий стан всієї сімʼї. Заявник стверджує, що ОСОБА_1 з липня 2021 року отримує соціальну допомогу, з якої в неї відраховується сума у розмірі 20 % утвореної переплати із знову призначеної допомоги, та за шість місяців відрахована сума у розмірі 6 569, 64 грн. Новопризначену допомогу відповідачка отримує досі. Сихівському відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської наразі відомо про наявність у відповідачки земельно паю, однак, не дивлячись на це, ОСОБА_1 призначено соціальну допомогу, як малозабезпеченій сім`ї.
Заявник стверджує, що ОСОБА_1 не має юридичної освіти та на момент заповнення документів не розуміла, що земельний пай це також земельна ділянка, що перебуває у власності або володінні (користуванні) членів її сім`ї. Навіть після державної реєстрації права власності на земельну ділянку 24 грудня 2016 року ОСОБА_1 не розуміла, що має декларувати земельну ділянку, оскільки у заяві про призначення усіх видів соціальної допомоги і у декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, слово "пай" відсутнє. Позивачем не надано належних доказів недобросовісної поведінки відповідачки, яка призвела до надмірно виплачених коштів. При цьому орган місцевого самоврядування мав провести перевірку відповідних відомостей при призначенні державної соціальної допомоги.
Особа, яка подала касаційну скаргу, також посилається на те, що враховуючи соціальний статус ОСОБА_1 та її сім`ї, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідачки, примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на неї надмірного тягаря.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 464/659/21.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі заяв ОСОБА_1 від 27 грудня 2012 року, 25 червня 2013 року, 12 грудня 2013 року, 19 червня 2014 року, 25 грудня 2014 року, 19 червня 2015 року, 22 грудня 2015 року, 15 червня 2016 року, 20 грудня 2016 року, 19 червня 2017 року Сихівським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначалася державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям на період з 01 грудня 2012 року по 30 листопада 2017 року.
З метою призначення цього виду соціальної допомоги заявницею подавалася декларація про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.
У результаті проведеної Сихівським відділом соціального захисту перевірки даних, наданих заявницею, встановлено, що відповідачкою під час заповнення декларації про доходи та витрати не було повідомлено достовірну інформацію про свій майновий стан, що вплинуло на встановлення права на соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї. Встановлено, що відповідачка не задекларувала при оформленні державної соціальної допомоги земельну ділянку площею 3,4704 га за адресою: Вінницька обл., Барський район, с/рада Лісівська, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів № 106287135 від 05 грудня 2017 року.
Відповідно до наданої ФГ "ЄФРЕМ" інформації від 02 січня 2018 року вх. № 1 на підставі договору оренди землі ОСОБА_1 отримала дохід:
у 2008 році - 600,00 грн, 2009 році - 911,00 грн, 2010 році - 911, 00 грн,
2011 році - 911, 00 грн, 2012 році - 1 598, 30 грн, 2013 році - 1 598, 30 грн, 2014 році - 1 598, 30 грн, 2015 році - 2 114, 22 грн, 2016 році - 2 537, 06 грн, 2017 році - 8 450, 00 грн.
Актом про проведення перевірки правильності та повноти інформації
від 26 лютого 2018 року встановлено, що отримувач соціальної допомоги несвоєчасно повідомила про обставини, що вплинули на виплату державної допомоги. Внаслідок цього були надмірно виплачені кошти у розмірі
107 611, 63 грн.
Відповідно до рішення Сихівського відділу соціального захисту від 26 лютого 2018 року "Про повернення коштів" державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям" зобов`язано ОСОБА_1 повернути суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з 01 грудня 2012 року до 30 листопада 2017 року у зв`язку з подачею недостовірної інформації про майновий стан члена сім`ї та повідомлено, що на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
З метою досудового врегулювання цього спору позивачем 22 березня 2018 року, 19 червня 2018 року скеровувались відповідачці повідомлення про переплату коштів з пропозицією повернути борг добровільно.
01 серпня 2018 року відповідачкою подано заяву, в якій вона просила стягувати надмірно виплачені кошти шляхом відрахування 20 % із знову призначеної їй допомоги малозабезпеченим сім`ям.
За інформацією Сихівського відділу соціального захисту з 01 вересня 2020 року стягнення коштів не проводилося.
Станом на момент подання позовної заяви за даними Сихівського відділу соціального захисту належна до повернення сума надміру виплаченої допомоги становила 88 600, 38 грн, що підтверджується довідкою № 260308/83 від 12 січня 2021 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.