1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 761/34735/17

провадження № 61-2583св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: державний реєстратор Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осипович Ігор Віталійович, державний реєстратор державного підприємства "Сетам" Хиба Анна Володимирівна, ОСОБА_2, державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавська Світлана Володимирівна,

треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_15, подану представником - ОСОБА_16, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва

від 17 вересня 2018 року у складі судді Рибака М. А. та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року у складі колегії суддів:

Гаращенка Д. Р., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича І. В. (далі - державний реєстратор

КП "Новозаводське" Осипович І. В.), державного реєстратора державного підприємства "Сетам" Хиби А. В. (далі - державний реєстратор ДП "Сетам" Хиба А. В.), ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14, про визнання протиправними дій державних реєстраторів, скасування державної реєстрації та припинення права власності.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1, співвідповідач ОСОБА_2, а також треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є співвласниками житлового будинку

АДРЕСА_1 . Кожен співвласник володіє часткою у праві власності на спільне майно і такі частки визначені у дробовому вираженні.

Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер НОМЕР_1, виданого 29 грудня 2015 року, державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавською С. В. (далі - державний реєстратор Тарнавська С. В.) було зареєстровано право власності на житлове приміщення мансардного поверху, загальною площею 388 кв. м, що розташований у будинку по АДРЕСА_1 .

Житловий будинок по АДРЕСА_1 є власністю кількох осіб, а отже, будь-яке самочинне будівництво, добудова, реконструкція та інші дії з боку одного співвласника, які є неузгодженими з іншими співвласниками є такими, що суперечать нормам чинного законодавства України. Будівництво мансардного поверху та отримання його у власність з подальшою реєстрацією прав на нерухоме майно є незаконним і таким, що порушує права інших співвласників.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 стало відомо, що відповідачі у справі зареєстрували на праві власності на користь співвідповідача

ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та приміщення АДРЕСА_6 .

При цьому, державними реєстраторами були порушені цивільні права та інтереси ОСОБА_1, норми Конституції України, ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок) та інші нормативно-правові акти, оскільки для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу, виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, та має наслідком припинення права спільної власності для усіх або одного із співвласників, а саме: не поданий договір про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду.

З урахуванням наведеного та з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП "Новозаводське" Осиповича І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37170970 від 20 вересня 2017 року на об`єкт житлової нерухомості, квартиру АДРЕСА_7, реєстраційний номер майна 1356815780000, зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_2 ; рішення державного реєстратора КП "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповича І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37245594 від 25 вересня 2017 року на об`єкт житлової нерухомості, квартиру АДРЕСА_7, реєстраційний номер майна 1360818580000 зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ДП "Сетам" Хиби А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36714629 від 21 серпня 2017 року на об`єкт житлової нерухомості, квартиру АДРЕСА_8, реєстраційний номер майна 1332337980000, зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ДП "Сетам" Хиби А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36714261 від 21 серпня 2017 року на об`єкт житлової нерухомості, квартиру АДРЕСА_9, реєстраційний номер майна 1332320380000, зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ДП "Сетам" Хиби А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36713750 від 21 серпня 2017 року на об`єкт житлової нерухомості, квартиру АДРЕСА_10, реєстраційний номер майна 1332290580000, зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора

КП "Новозаводське" Осиповича І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37245842 від 25 вересня 2017 року на об`єкт житлової нерухомості, квартиру АДРЕСА_6, реєстраційний номер майна 1360832480000, зареєстрованої на праві власності за ОСОБА_2 .

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_2 та збільшила позовні вимоги. Додатково просила суд припинити право приватної власності ОСОБА_2 на квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_11 та просила визнати зазначені приміщення як допоміжні приміщення загального користування співвласників будинку АДРЕСА_1 на праві сумісної власності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 червня 2018 року об`єднано в одне провадження справу № 761/34735/17 та справу

№ 761/16287/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, державного реєстратора Тарнавської С. В., треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Вимоги за вказаним позовом було мотивовано тим, що ОСОБА_1 є співвласником 9/100 частки житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником часток у розмірі 17/100 та 12/100 вказаного будинку. Інша частина будинку знаходиться у власності третіх осіб у різних частках.

За відсутності згоди всіх співвласників, а також з порушенням встановленого порядку ОСОБА_2 здійснив реєстрацію мансарди, про що отримав свідоцтво про право власності.

Так, ОСОБА_2 було надано згоду лише двох співвласників з тринадцяти, інші вісім співвласників надавали свою згоду на реконструкцію мансарди виключно на користь ОСОБА_17, а решта співвласників ОСОБА_18, ОСОБА_1 та ОСОБА_11 взагалі не надавали своєї згоди на реконструкцію мансарди, а лише на належне ОСОБА_17 приміщення.

ОСОБА_1 посилалась на відсутність прийняття об`єкта (мансардного поверху) в експлуатацію та незаконність зведення мансарди, оскільки будинок, частки в якому розподілені між співвласниками, був збудований та введений в експлуатацію без мансарди.

З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно площею

388 кв. м, індексний номер: 51194438, видане 29 грудня 2015 року

ОСОБА_2 на житлове приміщення мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Тарнавської С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27659839

від 29 грудня 2015 року на житлове приміщення, а саме: мансардний поверх житлового будинку АДРЕСА_1, та скасувати запис про право власності індексний номер 12836825 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня

2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора

ДП "Сетам" Хиби А. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 21 серпня 2017 року на квартири АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_8, зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 .

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора

КП "Новозаводське" Осиповича І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 20 вересня 2017 року на квартиру АДРЕСА_7, зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2, а також рішення цього ж державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 вересня 2017 року на цю ж квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_2 .

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора

КП "Новозаводське" Осиповича І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 вересня 2017 року на приміщення АДРЕСА_6, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 29 грудня 2015 року ОСОБА_2 на житлове приміщення мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Тарнавської С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 грудня 2015 року на мансардний поверх житлового будинку АДРЕСА_1 .

Скасовано запис про право власності індексний номер 12836825 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що до матеріалів справи долучено заяви, за якими надано згоду на переобладнання (реконструкцію) мансарди двома співвласниками будинку з тринадцяти, а вісім співвласників надали свою згоду на переобладнання (реконструкцію) мансарди виключно на користь ОСОБА_17, а інші троє співвласників ( ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_11 ) взагалі не надали своєї згоди на реконструкцію мансарди, а лише на належне ОСОБА_17 приміщення. Доказів того, що ОСОБА_17, а в подальшому і ОСОБА_2 були власниками мансарди стороною відповідача суду не надано, як і не надано доказів того, що подарована відповідачу частина будинку містила мансардний поверх. Також встановлено, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві документів дозвільного та/або декларативного характеру, які надають право замовникам будівництва на виконання будівельних робіт із реконструкції будинку АДРЕСА_1 не видавав та не реєстрував.

Також суд зазначив, що державна реєстрація права власності на виділену частку ОСОБА_2 без оформлення співвласниками будинку договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна та письмової заяви або договору співвласників про розподіл часток у спільній власності на зазначений будинок здійснена з порушенням законодавства.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції,

ОСОБА_2 оскаржив його до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року залишено без змін.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_15 - ОСОБА_16 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва

від 17 вересня 2018 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що спірний будинок є фактично багатоквартирним будинком, а його співвласниками є власники квартир, які є власниками і всіх його підсобних та нежитлових приміщень. З огляду на наведене суд дійшов висновків, що приміщення мансарди, а в подальшому і виділені квартири, фактично є допоміжними приміщеннями спірного будинку, відносяться до спільної сумісної власності співвласників будинку та можуть експлуатуватись виключно в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності. Відсутні докази того, що виділені приміщення будинку відповідають розміру частки ОСОБА_2 і погоджені з іншими співвласниками будинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У лютому 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_15 - ОСОБА_16 подав касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, у якій він просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі

№ 653/1096/16-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18,

від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, від 21 листопада

2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі

№ 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі

№ 755/9555/18, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 21 серпня 2019 року у справі

№ 911/3681/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 759/20387/18,

від 19 лютого 2020 року у справі № 758/2524/17, від 26 лютого 2020 року

у справі № 635/2208/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 30 липня 2020 року у справі № 752/13695/18, від 20 серпня 2020 року

у справі № 916/2464/19, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18,

від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року

у справі № 910/2861/18, 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18,

від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що 16 січня 2020 року статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції. Отже, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, па підставі яких проведено державну реєстрацію пряв, а також скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець застеріг, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Крім того, ОСОБА_15 зазначає, що у березні 2020 року вона була переможцем конкурсу на заміщення вакантної посади державного реєстратора Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області, однак за наслідками проведення спеціальної перевірки її було повідомлено, що вона вважається такою, що не пройшла спеціальну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки існує оскаржуване рішення у цій справі, яким визнано неправомірними та скасовано рішення державного реєстратора Хиби А. В.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2022 року справу № 761/34735/17 призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_15, подану представником - ОСОБА_16, у якому вона просила зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є співвласником 9/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 22 вересня

2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2348.

ОСОБА_2 є співвласником часток цього житлового будинку, а саме: згідно з договором дарування від 15 вересня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

Бондар Т. М., за реєстровим № 2135, є власником 17/100 частин будинку по АДРЕСА_1 та згідно з договором дарування від 11 грудня 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т. М., за реєстровим № 3068, є власником 12/100 частин будинку на АДРЕСА_1 .

Треті особи у справі є співвласниками житлового будинку у відповідних частинах, визначених у дробовому вираженні.

26 грудня 2015 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавською С. В. за відповідачем ОСОБА_2 здійснено реєстрацію права власності на житлове приміщення мансардного поверху, загальною площею 388, 00 кв. м, що розташоване у будинку по

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822845680000).

Підставою реєстрації зазначено свідоцтво про право власності, індексний номер: 51194438, що видане цим же реєстратором 29 грудня 2015 року.

До матеріалів справи долучено заяви, за якими надано згоду на переобладнання (реконструкцію) мансарди двома співвласниками будинку з тринадцяти, вісім співвласників надали свою згоду на переобладнання (реконструкцію) мансарди виключно на користь ОСОБА_17, а інші троє співвласників ( ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_11 ) не надали згоди на реконструкцію мансарди, а лише на належне ОСОБА_17 приміщення.


................
Перейти до повного тексту