Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 461/3593/19
провадження № 61-4233св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Львівська міська рада,
треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стецька, 5", управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 січня 2021 року в складі судді Мисько Х. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 31 березня 2022 року в складі колегії суддів Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Львівської міської ради про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації.
Позов мотивувала тим, що рішенням Львівської міської радивід 15червня 2018 року №639 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова" зареєстровано за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на підвальне приміщення котельні площею 33,5 м? за адресою: АДРЕСА_1 . Вказувала, що вказане приміщення за своїм призначенням є допоміжним, а тому в силу вимог закону є власністю усіх співвласників багатоквартирного будинку (одним із яких є позивачка) й не може відноситись до об`єктів комунальної власності. Вказувала також, що Львівська міська рада, звертаючись до державного реєстратора, не надала йому документ, що підтверджує факт перебування нерухомого майна у комунальній власності.
ОСОБА_1 просила суд ухвалити рішення, яким:
визнати незаконним та скасувати рішення Львівської міської ради № 639 від 15 червня 2018 року №639 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова" в частині реєстрації за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради права комунальної власності на приміщення котельні площею 33,5 м? за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати реєстрацію правакомунальної власності на приміщення підвалу під літ. І загальною площею 33,5 м? за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності 27822419 від 02 серпня 2018 року, здійснену державним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Стрихар М. І.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15 січня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що весь будинок за адресою: АДРЕСА_1 перебував у комунальній власності, а тому івсі нежитлові приміщення в ньому як не приватизовані та не відчужені у приватну чи державну власність залишаються у комунальній власності. Суд зазначив, що жодних рішень щодо передачі приміщень, які є предметом спору, у власність позивачки не приймалось,асам по собі акт приймання-передачі приміщення на баланс ОСББ, в якому зазначено: "інші технічні приміщення (котельня)", не може встановлювати статус приміщення підвалу як допоміжного. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності, суд виходив із того, що Львівською міською радою були надані державному реєстратору всі необхідні документи.
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 березня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 січня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірне приміщення є нежитловим, а доказів того, що підвал (котельня) відноситься до допоміжних приміщень, позивачка не надала. Натомість матеріали справи містять докази перебування спірного приміщення в статусі нежитлового, яке не належить до житлового фонду, відокремлене стінами та перекриттям, має окремий вхід, тобто є самостійними об`єктом нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення. Колегія суддів прийняла до уваги встановлені судом першої інстанції обставини того, що спірне приміщення протягом тривалого часу є об`єктом договору оренди, тобто є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, що не є характерним для допоміжних приміщень. Акт приймання- передачі житлового будинку АДРЕСА_1 з балансу ЛКП "Княже місто" на баланс ОСББ "Стецька-5", на який посилається позивачка, за висновком колегії суддів не підтверджує того, що спірне приміщення є допоміжним. Матеріали інвентаризаційної справи не містять даних про те, що приміщення площею 33,5 м? є допоміжним. Натомість зазначено, що такі приміщення є ізольованими, не належать до житлового фонду, не перебувають у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжними. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що для державної реєстрації речового права Львівська міська рада надала державному реєстратору всі необхідні документи. Крім того, оскільки оскаржене рішення прийнято виконавчим комітетом Львівської міської ради, колегія суддів уважала, що належним відповідачем у справі є саме виконавчий комітет, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
У травні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного будинку незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання й комунікацій, адже їх призначенням є в тому числі обслуговування власників квартир і підвищення їх життєвого комфорту;
лише ті приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, офіси, тощо), не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень;
апеляційний суд безпідставно відмовив позивачці в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи на предмет установлення приналежності спірного приміщення до нежитлових чи допоміжних, незважаючи на те, що в цій категорії справ проведення такої експертизи є безумовно необхідним;
згідно рішення Конституційного суду України в справі № 1-2/2004 від 02 березня 2004 року та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна до допоміжних приміщень відносяться підвали, бойлерні, котельні, тощо;
суди не звернули увагу, що за актом приймання-передачі будинку на баланс ОСББ площа допоміжних приміщень цього будинку складає 303,9 м?, з яких: сходові клітки - 86,9 м?, підвали - 193,8 м?, котельня - 23,2 м?;
технічний паспорт від 26 березня 2018 року не є належним доказом у справі, оскільки складений безпосередньо перед прийняттям оскарженого рішення ради, у той час як для правильного вирішення цього спору має значення призначення приміщення на етапі проектування та будівництва будинку;
Львівська міська рада здійснила реконструкцію приміщення котельні, приєднавши до нього частину підвального приміщення та зробивши окремий вхід до нього, у той час як на всіх поповерхових планах вхід до спірного приміщення здійснювався через сходові клітки всередині будинку;
здійснена Львівською міською радою реконструкція приміщення не може впливати на його правовий режим;
відповідач не надав державному реєстратору документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна в комунальній власності;
апеляційний суд, відмовивши в задоволенні позову в тому числі з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача, не звернув увагу на те, що суд першої інстанції на вказану обставину як на підставу відмови в позові не посилався, а виконавчий комітет Львівської міської ради є підзвітним та підконтрольним Львівській міській раді, яка представляє територіальну громаду, з якою у позивачки й виник спір.
У червні та липні 2022 управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради та Львівська міська рада подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив Львівської міської ради мотивовано тим, що спірне приміщення є саме нежитловим, а доказів того, що воно відноситься до допоміжних приміщень, позивачка суду не надала. Вказує також, що суди зробили правильний висновок про пред`явлення позову до неналежного відповідача. Вказує, що апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки таке клопотання в суді першої інстанції не заявлялося.
Відзив управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради мотивований тим, що спірне приміщення є нежитловим, виходячи з вимог закону, оскільки в ньому знаходиться обладнання, що забезпечує функціонування системи опалення та було встановлено ще в 1939 році, тобто до набуття позивачем права власності на квартиру в спірному будинку. Вказує також, що пред`являючи вимогу про скасування державної реєстрації, позивачка не просила припинити право власності Львівської міської ради.
У вересні 2022 року від ЛМКП "Львівтеплоенерго" надійшли пояснення на касаційну скаргу, в якому третя особа просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що спірне приміщення не може бути допоміжним, оскільки не забезпечує експлуатацію будинку та побутове обслуговування його мешканців.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі № 461/3593/19 та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У липні 2022 року матеріали цивільної справи № 461/3593/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 02 червня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки заявник зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 904/5047/18, від 27 листопада 2019 року в справі № 592/7507/17, від 15 травня 2019 року в справі № 552/7636/14-ц, від 08 квітня 2020 року в справі № 915/1096/18, від 18 липня 2018 року в справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 року в справі № 904/1040/18, від 15 травня 2019 року в справі № 906/1169/17, від 06 серпня 2019 року в справі № 914/843/17, від 07 липня 2021 року в справі № 461/4259/18.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Рішенням Львівської міської ради №639 від 15червня 2018 року "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова" з метою врегулювання відносин власності щодо нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова, вирішено: зареєструвати за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова, не належать до житлового фонду, не перебувають у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжними, в т. ч. на підвал за адресою: АДРЕСА_1 реквізити технічного паспорта від 26 березня 2018 року № 4), загальною площею 33,5 м?; управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку доручено вжити заходів для реєстрації у встановленому порядку права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07вересня 2018 рокувказанеприміщення перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Львова з 02 серпня 2018 року.
Згідно з технічним паспортом, складеним ЛКП "Агенція ресурсів Львівської міської ради" №4 від 26 березня 2018 року нежитлове приміщення площею 33,5 м? у будинку АДРЕСА_1 відокремлене стінами та перекриттями, має окремий вхід, вхід через будинок відсутній.
Згідно Довідки № б/н, виданої головою ОСББ "Стецька-5" Пачовською І. П., у вказаному приміщенні знаходиться теплотехнічне обладнання ЛМКП "Львівтеплоенерго", яке призначене для обслуговування будинку №5 та поліклініки Комунальної міської клінічної лікарні №4, що знаходиться в будинках №3 та АДРЕСА_1 .
17 травня 2018 року Львівська міська рада прийняла ухвалу №3431 про надання ЛМКП "Львівтеплоенерго" в оренду нежитлового приміщення підвалу площею 33,5 м? по АДРЕСА_1 для забезпечення теплопостачання.
17 липня 2018 року між управлінням комунальної власностіЛьвівської міської ради та ЛМКП "Львівтеплоенерго" укладено договір оренди №Г-11270-18 вказаного приміщення.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Пред`являючи позов у справі, що переглядається, ОСОБА_1 обґрунтовувала незаконність рішення Львівської міської ради № 639 від 15 червня 2018 року та порушення свого права як власника квартири у багатоквартирному будинку тим, що приміщення, яке відповідач зареєстрував за собою на праві комунальної власності, є допоміжним приміщенням та, відповідно, належить на праві спільної власності співвласникам багатоквартирного будинку.