Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 752/5127/20
провадження № 61-6589св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, Державна Казначейська служба України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва в складі судді Колдіної О. О. від 07 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Матвієнко Ю. О., Верланова С. М. від 22 червня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, Державної казначейської служби України, у якому просив стягнути з Державної Казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів в розмірі 1 110 361,45 грн з єдиного казначейського рахунку у відшкодування матеріальної шкоди, а також 130 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Зазначив, що 21-22 листопада 2018 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва у ТОВ "Ватек" був проведений обшук під час якого були вилучені грошові кошти в розмірі 26 600 дол. США, 16 000 євро, 175 фунтів, 660 рублів, 30 швейцарських франків, 40 польських злотих, 2000 грн та ноутбук. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року накладено арешт на ноутбук та відмовлено в накладенні арешту на грошові кошти. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року, зобов`язано слідчого повернути вищевказані грошові кошти. Голосіївське УП ГУ НП у м. Києві вилучені грошові кошти не повернуло і в подальшому вони були втрачені, внаслідок чого йому завдано збитків. ОСОБА_1 просив стягнути з Державної Казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів в розмірі 1 220 361,45 грн з єдиного казначейського рахунку у відшкодування матеріальної шкоди, а також 130 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження втрати працівниками Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві грошових коштів, що були вилучені під час проведення обшуку в приміщенні ТОВ "Ватек", на що він посилався як на підставу позовних вимог.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, зазначив про те, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, які просить скасувати.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року в справі № 920/715/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 752/5127/20 з Голосіївського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду 08 вересня 2022 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 21-22 листопада 2018 року у ТОВ "Ватек" на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва в рамках кримінального провадження № 12017100010009866 від 20 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України був проведений обшук під час якого були вилучені грошові кошти в розмірі 26 600 дол. США, 16 000 євро, 175 фунтів, 660 рублів, 30 швейцарських франків, 40 польських злотих, 2 000 грн та ноутбук.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року накладено арешт на ноутбук та відмовлено в накладенні арешту на грошові кошти.
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12017100010009866 від 20 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 20 січня 2020 року) скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано уповноваженого слідчого в кримінальному провадженні № 12017100010009866 від 20 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі: 26 600 дол. США, 16 000 євро, 175 фунтів, 660 рублів, 30 швейцарських франків, 40 польських злотих, 2 000 грн, які вилучені під час проведення обшуку 21 листопада 2018 року.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В силу приписів статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової шкоди.
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.