Постанова
Іменем України
04 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 2-357/11
провадження № 61-2229св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп", Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто",
треті особи: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерформ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Груп" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року у складі судді Дутчака І. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Ю.С.А." (яке в подальшому змінило свою назву на ТОВ "Гарант Ойл Групп"), ПАТ "УСК "Гарант-Авто" треті особи: ОСОБА_2, ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської", ТОВ "Інтерформ", про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 серпня 2009 року ОСОБА_2, керуючи вантажним автомобілем ГАЗ-3307, власником якого було ТОВ "Інтерформ", а фактичним володільцем - ТОВ "Ю. С. А.", рухаючись по вул. Промисловій у м. Києві, грубо порушив вимоги правил дорожнього руху, перевищив безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та особливості вантажу, що перевозився, не впорався з керуванням автомобілем, виїхав на зустрічну смугу, де скоїв зіткнення з автомобілем Опель Вектра, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, зокрема закритий перелом кісток тазу та інші ушкодження.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України.
Позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 він тривалий час перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, чим йому було завдано майнової і моральної шкоди.
З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ "Гарант Ойл Групп" на його користь:
- 87 500,00 грн неотриманої заробітної плати за час знаходження на лікуванні після дорожньо-транспортної пригоди;
- 450 000,00 грн упущеної вигоди, яка полягає у неотриманій заробітній платі через неможливість за станом здоров`я продовжувати виконувати обов`язки заступника генерального директора, начальника будівельно-монтажного управління ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської";
- 235 000,00 грн майнової шкоди, що не охоплюється страховим полісом;
- моральну шкоду в розмірі 450 000,00 грн.
Також просив суд стягнути на його користь з ПАТ "УСК "Гарант-Авто":
- 51 000,00 грн страхового відшкодування завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди;
- 5 100,00 грн страхового відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральної шкоди;
- 12 550,00 грн індексації моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Гарант Ойл Групп" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з відповідачів майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованого підтвердження в суді вони не знайшли та позивачем не доведені.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивач до ПАТ "УСК "Гарант-Авто" за отриманням страхового відшкодування у встановленому законом порядку не звертався, у відшкодуванні цієї шкоди йому не відмовлено, порушення прав позивача цим відповідачем судом не вбачається.
Вирішуючи питання про відшкодування на користь позивача за рахунок ТОВ "Ю.С.А" моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов`язків, суд першої інстанції, враховуючи біль і страждання, яких позивач зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, отримавши тілесні ушкодження середньої тяжкості, характер та обсяг душевних страждань, переживань, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час і зусилля, необхідні для відновлення позивачем попереднього стану, засади розумності та справедливості, дійшов висновку, що з вказаного відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
З апеляційними скаргами на вищевказане рішення суду першої інстанції до суду звернулися ОСОБА_1 і ТОВ "Гарант Ойл Групп".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Справа переглядалася судами неодноразово.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2018 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ "УСК "Гарант-Авто" страхового відшкодування майнової та моральної шкоди, а також вимог до ТОВ "Гарант Ойл Групп" про відшкодування моральної шкоди скасовано, ухвалене в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто з ПАТ "УСК "Гарант-Авто" на користь ОСОБА_1 в якості страхового відшкодування внаслідок ушкодження здоров`я шкоди 9 772,00 грн та 2 550,00 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ТОВ "Гарант Ойл Групп" на користь ОСОБА_1 247 450,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2020 постанову Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Гарант Ойл Групп" про відшкодування моральної шкоди скасовано. Постанову Апеляційного суду Київської області від 24 вересня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Гарант Ойл Групп" про відшкодування майнової шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ "УСК "Гарант-Авто" страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким стягнуто з ПАТ "УСК "Гарант-Авто" на користь ОСОБА_1 в якості страхового відшкодування спричиненої йому ушкодженням здоров`я шкоди у розмірі 35 992,00 грн та 2 550,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11 лютого 2021 року ТОВ "Гарант Ойл Групп" через засоби поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року.
З урахуванням уточненої касаційної скарги від 17 травня 2021 року заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд оскаржувані судові рішення скасувати в частині відшкодування моральної шкоди та в цій частині передати справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що про дату, час та місце судового розгляду, призначеного апеляційним судом на 25 листопада 2020 року, ТОВ "Гарант Ойл Групп", як учасника справи, повідомлено не було.
Крім того, ТОВ "Гарант Ойл Групп" посилається на те, що ОСОБА_1 25 серпня 2009 року керував транспортним засобом без будь-яких правових підстав, що вказує на безпідставність його позовних вимог.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
03 червня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 25 серпня 2009 року в м. Києві ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ - 3307, державний номерний знак НОМЕР_2, порушив правила дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Опель Вектра, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 .
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 22 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та засуджено за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України до двох років обмеження волі з іспитовим строком два роки та позбавлено права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, згідно із висновком судово-медичної експертизи № 1968/е від 09 листопада 2009 року, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому кісток тазу - перелому сідничної кістки зліва, перелому дна вертлюгової западини зліва та легкі тілесні ушкодження - рвано-забійні рани лівої кисті.
ОСОБА_2 працював за сумісництвом водієм у ТОВ "Інтерформ", яке є власником автомобіля ГАЗ - 3307, державний номерний знак НОМЕР_2, та у ТОВ "Ю.С.А.", яке в подальшому змінило назву на ТОВ "Гарант Ойл Групп".
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди фактичним володільцем зазначеного автомобіля за тимчасовим реєстраційним талоном від 13 січня 2009 року, виданим на п`ять років, було ТОВ "Ю.С.А.".
Із подорожнього листа № 259100 від 25 серпня 2009 року вбачається, що вказаний подорожній лист виданий ТОВ "Ю.С.А." водію ОСОБА_2 для виїзду на автомобілі ГАЗ-3307, державний номерний знак НОМЕР_2 .
15 липня 2009 року між ВАТ "УСК "Дженералі-Гарант", правонаступником якого є відповідач ПАТ "УСК "Гарант-Авто", і ТОВ "Ю.С.А." був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується відповідним Полісом № ВС/1077704, зі строком дії з 16 липня 2009 року по 15 липня 2010 року. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) становить 51 000,00 грн, за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 125 000,00 грн. Франшиза - 0 грн. Забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки ГАЗ-3307, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .
За умовами цього договору ТОВ "Ю.С.А." застрахувало цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_2 під час керування ними вказаним вище транспортним засобом.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.