Постанова
Іменем України
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 824/15/22
провадження № 61-7657ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
за участю секретаря судового засідання Боднара Р. В.,
учасники справи:
позивач - IEC Industrie Export GmbH (Німеччина),
відповідач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна),
за участю:
представника позивача - Муляра Є. Г.,
представника відповідача - Гвоздицького К. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду
(місто Київ, проспект Повітрофлотський, 28) справу за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 жовтня 2021 року у справі № 88/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна), підписаною представником Дорошенком Олегом Миколайовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року в складі судді Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
31 січня 2022 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулось до суду з заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 жовтня 2021 року у справі № 88/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення боргу.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 жовтня 2021 року з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) стягнуто 349 861,99 євро, з яких: 326 215,46 євро - основний борг, 12 762,62 євро - три відсотки річних та 10 883,91 євро - відшкодування витрат з арбітражного збору. Припинено провадження у справі у частині позовних вимог в загальній сумі 75,63 євро у зв`язку з відмовою позивача від стягнення цієї суми з покладенням на позивача арбітражних витрат у сумі 2,18 євро.
Заявник вказував, що у розділі ІХ укладеного між сторонами контракту від
17 грудня 2018 року № 53-129-01-18-01687 міститься арбітражне застереження. Проте цим розділом не обумовлено застережень про можливість передання на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі. Водночас, укладання зазначеного контракту відбувалося за результатами проведення публічних закупівель.
ДП "НАЕК "Енергоатом" наголошувало, що передання на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України спору щодо виконання контракту про публічні закупівлі суперечить нормі частини другої статті 22 ГПК України.
Крім того, заявник зазначав, що ДП "НАЕК "Енергоатом" належить до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, включене до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Посилався на пункт 2 статті V Нью-Йоркської конвенції, згідно з якою у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій запитується визнання та приведення до виконання, визнає, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання та приведення до виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни. Вказував, що наведені підстави захищають публічні інтереси держави. Стверджував, що визнання
і надання дозволу на виконання вказаного рішення порушує публічний порядок України, оскільки загрожує безпеці та економіці України, вплине на належне забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання і постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року в задоволенні заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від
20 жовтня 2021 року у справі № 88/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення боргу відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. 17 грудня 2018 року на підставі рішення Тендерного комітету "НАЕК "Енергоатом" від 27 листопада 2018 року між ДП "НАЕК "Енергоатом" та IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) укладено контракт № 53-129-01-18-01687. За умовами контракту IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) зобов`язався поставити продукцію - трансформатори напруги та струму виробництва Koncar-Instrument Transformers Inc. (Хорватія) для ВП "Хмельницька АЕС", ВП "Запорізька АЕЧС" та ВП "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" на суму 419 215,46 євро, а ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов`язався прийняти та платити продукцію. У пункті 9.2 розділу ІХ контракту сторони погодили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій. Усі неврегульовані за договором спори передаються заінтересованою стороною на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до Регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору. Таким чином, суд першої інстанції вважав, що арбітражне застереження у пункті 9.2 договору є арбітражною угодою, укладеною сторонами у письмовій формі, і такою, що відповідає вимогам статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Суд дійшов висновку, що спір, який виник при виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб, не може бути предметом розгляду третейського суду на території України, але може
бути віднесений сторонами до компетенції міжнародного арбітражного суду.
Також суд відхилив доводи заявника про те, що передання на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України спору щодо виконання контракту про публічні закупівлі суперечить частині другій статті 22 ГПК України. За своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у цій справі на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, є саме цивільно-правовим спором, оскільки стосується виконання укладеного цивільно-правового договору (стягнення боргу за поставлену за контрактом продукцію та відповідних штрафних санкцій), і не стосується його публічно-правових аспектів, а саме, питань дотримання Закону України "Про публічні закупівлі" при проведенні публічних закупівель.
Крім того, суд першої інстанції вважав, що виконання зазначеного арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, відповідно це рішення поширює свою дію тільки на боржника. При цьому, суд врахував, що спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), зі змісту договору не вбачається факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України, тому публічний порядок України в цьому випадку не зачіпається.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для задоволення заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 жовтня 2021 року у справі № 88/2021 немає.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги
У серпні 2022 року ДП "НАЕК "Енергоатом" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня
2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення, яким заяву про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 жовтня 2021 року у справі
№ 88/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до
ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення боргу задовольнити. Крім того, ДП "НАЕК "Енергоатом"просило судові витрати понесені у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на IEC Industrie Export GmbH (Німеччина).
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України розглянув справу за відсутності компетенції та дійсного волевиявлення сторін на такий розгляд, оскільки після закінчення 31 січня
2020 року строку дії укладеного між сторонами контракту від 17 грудня
2018 року № 53-129-01-18-01687 арбітражне застереження, яке міститься в розділі ІХ цього контракту, також припинило свою дію;
контракт від 17 грудня 2018 року № 53-129-01-18-01687 було укладено за результатами проведення публічної закупівлі, а норми законодавства України обмежують право сторін на вільний вибір арбітражу в разі, якщо спір виник у результаті виконання договору про публічні закупівлі, та визначає виключну компетенцію на розгляд таких спорів господарськими судами;
виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 жовтня 2021 року у справі № 88/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) про стягнення боргу порушить публічний порядок України з огляду на те, що з державного підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і національної безпеки держави, будуть стягнуті значні грошові кошти, що негативно вплине як на забезпечення надійності та ефективності роботи атомних електростанцій, так і на енергетичну галузь в цілому;
ДП "НАЕК "Енергоатом" попередньо встановило зв`язки IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) із державою-агресором, а саме щодо придбання компанією продукції (нікелевих прокладок), виробником якої є Російська Федерація, що опосередковано є фінансуванням війни в Україні. Крім того, заявник звернувся до компетентних органів (Служби безпеки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстицію України) з метою перевірки зв`язків IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) з Російською Федерацією (державою-агресором), про що повідомляв суд першої інстанції та просив відкласти розгляд справи для отримання відповідних доказів, які мають суттєве значення для правильного вирішення цієї справи. Проте суд першої інстанції вказані обставини проігнорував та розглянув справу, не забезпечивши заявнику можливість подання вказаних доказів та не надавши належної оцінки зазначеній інформації.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
У серпні 2022 року представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - адвокат Муляр Є. Г. подав відзив на апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом", в якому просив залишити її без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року - без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою відповідно до норм законодавства України, з урахуванням усіх фактичних обставин справи.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із Київського апеляційного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року; призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 вересня 2022 року о 11:00 годині за адресою: просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ з повідомленням учасників справи.
Короткий зміст пояснень учасників справи
Представник ДП "НАЕК "Енергоатом" - Гвоздицький К. О. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) - Муляр Є. Г. заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 17 грудня 2018 року на підставі рішення Тендерного комітету "НАЕК "Енергоатом" від 27 листопада 2018 року між ДП "НАЕК "Енергоатом" та IEC Industrie Export GmbH укладено контракт № 53-129-01-18-01687.
За умовами контракту IEC Industrie Export GmbH зобов`язався поставити продукцію - трансформатори напруги та струму виробництва Koncar-Instrument Transformers Inc. (Хорватія) для ВП "Хмельницька АЕС", ВП "Запорізька АЕЧС" та ВП "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" на суму 419 215,46 євро,
а ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов`язався прийняти та платити вартість продукції.
У пункті 9.2 розділу ІХ вказаного контракту сторони погодили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій. Усі неврегульовані за договором спори передаються заінтересованою стороною на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до Регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору.
Пунктом 10.1 розділу Х контракту передбачено, що контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 січня 2020 року, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених контрактом, контракт діє до закінчення дії гарантії на продукцію.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 жовтня 2021 року з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) стягнуто 349 861,99 євро, з яких: 326 215,46 євро - основний борг, 12 762,62 євро - три відсотки річних та 10 883,91 євро - відшкодування витрат з арбітражного збору. Припинено провадження у справі у частині позовних вимог в загальній сумі 75,63 євро у зв`язку з відмовою позивача від стягнення цієї суми з покладенням на позивача арбітражних витрат у сумі 2,18 євро.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).
Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
Частиною першою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.
Відповідно до статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; чи арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.