Постанова
Іменем України
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 456/1880/16-ц
провадження № 61-4559ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Чернилевська Марта Михайлівна, Моршинська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 31 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Бойко С. М., Крайник Н. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що 24 червня 1997 року ОСОБА_2 виданий державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0663 га по АДРЕСА_1 . В цю площу увійшов і заїзд загального користування 0,0175 га.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду частково задоволений позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ; визнано частково недійсними рішення виконкому Моршинської селищної ради від 15 серпня 1996 року № 95/3 в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність проїзду загального користування до будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 та державний акт на право приватної власності на землю. Одночасно цим рішення зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні цим проїздом загального користування.
Оскільки ОСОБА_2 в майбутньому знову перекрив проїзд, то рішенням Стрийського міськрайонного суд від 17 листопада 2010 року задоволено позов ОСОБА_4 та зобов`язано відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні цим заїздом та прибрати насадження та металеві пристрої господарського значення.
Рішенням сесії Моршинської міської ради від 29 серпня 2009 року № 1099 "Про затвердження змін до плану забудови кварталу АДРЕСА_4" в частині відображення фактичного заїзду до будинку по АДРЕСА_3 та вилучення з земель загального користування заїзду по цій вулиці площею 0,0175 га з передачею цієї площі до земель запасу Моршинської міської ради.
Постановою Стрийського міськрайонного суду від 08 серпня 2011 року в позові ОСОБА_1 до Моршинської міської ради про визнання протиправним та скасування цього рішення відмовлено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року постанова Стрийського міськрайонного суду від 08 серпня 2011 року скасована та прийнята нова постанова, якою визнано протиправною та скасовано рішення Моршинської міської ради від 29 вересня 2009 року № 1099.
В 2014 році ОСОБА_2 знову перекрив проїзд та прохід по цьому заїзду, що було підставою звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні цим заїздом. Ця справа розглядається у Стрийському міськрайонному суді.
Позивачу стало відомо, що 02 липня 2014 року приватний нотаріус Чернилевська М. М. посвідчила договір дарування земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У площу подарованої земельної ділянки увійшов і проїзд загального користування.
Враховуючи, що Моршинська міська рада в останні роки не приймала рішення про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, то при укладенні договору дарування земельної ділянки незаконно використаний частково скасований рішенням Стрийського міськрайонного суду від 24 лютого 2010 року акт. Відповідачі при укладенні договору дарування приховали факт незаконності державного акту в частині передачі у власність проїзду загального користування площею 0,0175 га.
Фактично проїзд загального користуванні площею 0,0175 га, який знаходиться у комунальній власності, незаконно подарований ОСОБА_2 своєму синові ОСОБА_3 .
З урахуванням збільшених позовних вимог позивач просив:
визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0626 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610700000:01:002:0121 для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, укладений між дарувальником ОСОБА_2 та обдаровуваним ОСОБА_3, посвідчений 02 липня 2014 року приватним нотаріусом Стрийського нотаріального округу Чернилевською М. М. за реєстраційним 2966;
визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію, проведену приватним нотаріусом Чернилевською М. М. 02 липня 2014 року державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0626 га. по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4610700000:01:002:0121 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на власника ОСОБА_3 з індексним номером 14159379 від 02 липня 2014 року;
стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0626 га по АДРЕСА_1, укладений 02 липня 2014 року дарувальником ОСОБА_2 та обдарованим ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М. М., зареєстрований в реєстрі за №1466.
Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію, проведену приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М. М. 02 липня 2014 року державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0626 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610700000:01:002:0121, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на власника ОСОБА_3 з індексним номером 14159379 від 02 липня 2014 року.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведений факт, що відповідач ОСОБА_3 набув право власності на нерухоме майно, а саме, земельну ділянку на підставі скасованого рішенням суду державного акту, який не є чинним, тож ОСОБА_2 не мав права відчужувати неналежне йому у встановленому чинним законодавством порядку майно.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року районного суду м.Львова від 19 квітня 2019 року скасовано.
Постановлено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Чернилевської М. М., Моршинської міської ради, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, визнання недійсною державної реєстрації відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 152, 60 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час вирішення спору судом першої інстанції не враховано й не встановлено, яким чином вчинення оспорюваного правочину, в якому ОСОБА_1 не є стороною, порушує його права, та яким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перешкоджають реалізації прав на користування земельною ділянкою. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання оспорюваного договору недійсними не є ефективним способом відновлення порушеного права позивача, адже за загальним правилом наслідком встановлення судом недійсності правочину є реституція. Відповідно, визнання договору дарування недійсним не матиме наслідком звільнення земельної ділянки чи усунення перешкод у користуванні нею, а тому не відновить порушеного права позивача, який не є власником майна, відчуженого за оспорюваним договором дарування. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час існував спір з приводу проїзду загального користування. Матеріали справи не містять відомостей про те, що після укладення оспрюваного правочину, такий спір виникав між позивачем та ОСОБА_3, якому подарована земельна ділянка. Позивач помилково вважав, що його порушене право підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору дарування земельної ділянки з підстав порушення публічного порядку (стаття 228 ЦК України). Судом першої інстанції неправильно визначено характер спірних правовідносин, не уточнено підставу позову, що призвело до неправильного вирішення справи, не проаналізовано того, що за рішенням суду у справі № 2-51/2006 державний акт у цілому не визнавався недійсним, а тому суд не уточнив, на якій підставі позивач просив визнати недійсним договір дарування в частині, яка не стосується, та яка частина земельної ділянки має відношення до проїзду загального користування. Крім того, Моршинська міська рада не заявляла будь-яких вимог до відповідачів з приводу укладення договору дарування земельної ділянки.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 31 грудня 2020 року та залишити в силі рішенняСтрийського міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги та не надав належної оцінки тому, що відповідач ОСОБА_2 подарував своєму синові ОСОБА_3 частину вулиці, якою користувався позивач та члени його сім`ї. При цьому він перегородив її, встановив ворота та хвіртку. При укладанні договору дарування відповідачі приховали, що державний акт є частково незаконним, тому договір дарування підлягає визнанню нікчемним, як такий, що порушує публічний порядок. Апеляційний суд не забезпечив його право та право його представника на публічний розгляд справи та розглянув справу без їх участі, проігнорував клопотання його представника про відкладення розгляду справи в зв`язку з хворобою. Позивачу та його представнику не надходили судові повістки про розгляд справи саме 28 грудня 2020 року. В цей день справа взагалі не розглядалась, журнал судового засідання відсутній, повний текст постанови прийнято судом 31 грудня 2020 року, хоча на цей день сторони не викликались. Порушення права на публічний розгляд є безумовною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.