Постанова
Іменем України
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 522/4501/16-ц
провадження № 61-847св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", яка підписана представником Присяжнюком Романом Валерійовичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Гірняк Л. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Український промисловий банк") про визнання кредитного договору недійсним.
Позов мотивований тим, що 18 червня 2008 року між нею і ТОВ "Український промисловий банк" укладений кредитний договір № 395-013/ФКВІП-08 (далі - кредитний договір) про надання кредитних коштів у розмірі 45 000,00 дол. США під 12,5% річних на строк до 10 червня 2033 року на придбання нерухомості. Згідно умов пункту 2.4 кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш як 150,00 дол. США по 20 число включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Нараховані проценти сплачуються у валюті кредиту (для кредитів у національній валюті) або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день сплати (для кредитів в іноземній валюті) (пункт 2.7 кредитного договору).
Також умовами кредитного договору передбачена сплата комісії за надання кредиту у післяопераційний час (пункт 2.9), нарахування комісії за управління кредитом (пункт 2.10), сплата комісії за видачу готівкових коштів (пункт 2.11).
Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечується іпотекою квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 441 641 грн та порукою ОСОБА_2 (пункт 3.1).
Додатком № 1 до кредитного договору є Графік платежів за договором (далі - графік платежів), який одночасно є сукупною вартістю кредиту.
У колонці 2 графіку платежів "Сума платежу за розрахунковий період" відповідно до додатку Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808 (далі - Правила), повинна бути зазначена чиста сума кредиту, розрахована згідно вимогами підпункту а) пункту 3.3 глави 3 Правил. Проте, у зазначеній колонці зазначена сума 1 916,45 грн, а на кінець першого року 36 859,39 грн.
Графік платежів розрахований тільки на два роки, тоді як кредит виданий на 25 років, тобто до червня 2033 року.
Кредитний договір не містить обов`язкових умов споживчого кредитування та містить платежі, які позивач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, зокрема, оплата послуг банка пов`язаних з видачею кредиту, а також оплата інших витрат, пов`язаних із супроводом та реалізацією договору. Також в кредитному договорі відсутня ціна (абсолютне подорожчання кредиту), а також відсутні попередження про валютні ризики.
Тому умови кредитного договору позивач вважає такими, що не узгоджуються з нормами Закону України "Про захист прав споживачів" і Правилами.
Позивач також зазначила, що 30 червня 2010 року між ТОВ "Український промисловий банк", Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") та НБУ укладений договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Український промисловий банк" на користь АТ "Дельта Банк", відповідно до якого до АТ "Дельта Банк" перейшло право вимагати замість ТОВ "Український промисловий банк" від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Тому, як вказує позивач, з урахуванням ліквідації АТ "Дельта Банк" відповідачем у даній справі має бути АТ "Дельта Банк".
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_3 просила:
визнати недійсним кредитний договір № 395-013/ФКВІП-08 укладений з ТОВ "Український промисловий банк" 18 червня 2008 року, як такий, що укладений під впливом омани щодо істотних умов договору стосовно його ціни, порядку повернення кредиту та валютних ризиків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року позов ОСОБА_1 до АТ "Дельта Банк" про визнання кредитного договору недійсним задоволено.
Визнано кредитний договір № 395-013/ФКВІП-08, укладений 18 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк" недійсним.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в порушення законодавства про захист прав споживачів відповідач по даній справі не надав позивачу, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі належної повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, а також не навів інформацію про умови кредитування і сукупну вартість кредиту у самому кредитному договорі та Додатку № 1 до нього, одночасно із чим нарахував комісію за невизначені послуги на власну користь, зазначені дії відповідача є незаконними і такими, що ввели позивача в оману щодо істотних умов правочину.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав суду детальний розпис сукупної вартості кредиту за 25 років у валюті кредитування, а також докази того, що позивач перед укладанням кредитного договору, дійсно, отримала у письмовій формі інформацію про умови кредитування. Доводи відповідача щодо правомірності укладення спірного договору в частині розрахунку ціни є безпідставними, оскільки обґрунтованих заперечень щодо висновку експертного економічного дослідження № 80/с від 20 квітня 2016 року представником відповідача у судовому засіданні не надано, про проведення судово-економічної експертизи відповідач клопотання не заявляв. Також у графіку погашення кредиту, який є Додатком № 1 до оспорюваного кредитного договору, передбачена щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 218,44 грн, а відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Дельта Банк" задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсними умови кредитного договору № 395-013/ФКВІП-08 в частині пунктів 2.9, 2.10, 2.11, укладеного 18 червня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є АТ "Дельта Банк", та ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним в цілому, оскільки ОСОБА_1, підписавши власноручно кредитний договір, підтвердила той факт, що вона отримала лист-повідомлення про умови кредитування, та вся інформація по вказаному договору їй відома та зрозуміла;
висновки суду першої інстанції про те, що кредитний договір не містить детального розпису сукупної вартості кредиту, спростовуються додатком 1 до кредитного договору;
посилання суду першої інстанції у рішенні на висновок експертного економічного дослідження №80/с є безпідставним, оскільки висновок складено та надано з порушеннями, а питання, які досліджувалися експертом, мають правовий характер і не можуть бути предметом експертного дослідження. Судом не перевірялися документи, які були надані експерту для дослідження та не з`ясовувалося питання щодо відповідальності експерта;
судом першої інстанції не враховано те, що спірний правочин укладений 18 червня 2008 року, а отже абзац 3 частини четвертої 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" ще не був доповнений положенням, яким забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.
Частково задовольняючи позов про визнання недійсними умови кредитного договору в частині пунктів 2.9, 2.10, 2.11, суд апеляційної інстанції зазначив, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу, при цьому відповідач нараховував комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за обслуговування кредиту.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2021 року АТ "Дельта Банк" подало касаційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 04 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними пунктів 2.9, 2.10, 2.11 кредитного договору та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про визнання положень пунктів 2.9, 2.10, 2.11 кредитного договору є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, неправильним застосування норм матеріального права (статей 16, 215, 216, 236 ЦК України, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів") та без урахування висновків Верховного Суду складі Касаційного цивільного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 640/2755/16-ц, а також висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17. АТ "Дельта Банк" зазначає, що з огляду на предмет та підстави позову, ОСОБА_1 просила визнати недійсними нікчемні в силу закону умови договору та при цьому не заявляла вимог про застосування наслідків недійсності такого правочину.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 522/4501/16-цз суду першої інстанції.
У травні 2021 року матеріали цивільної справи № 522/4501/16-цнадійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року касаційне провадження у справі № 522/4501/16-цзупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року касаційне провадження у справі № 522/4501/16-ц поновлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 квітня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 640/2755/16-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 577/5321/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5893/14-ц та у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16).