ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9924/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О. Р., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Андреїшиної І. О.
від 12 липня 2021 року
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Андрієнка В. В., Буравльова С. І., Шапрана В. В.
від 08 червня 2022 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива"
до: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ; 5) ОСОБА_5,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Град - Цінні Папери"; 3) Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"; 4) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_6 ; 2) ОСОБА_7 ; 3) ОСОБА_8,
про витребування з чужого незаконного володіння простих іменних акцій,
за участю представників:
від позивача: Ніколаєва І. С., Титич В. М.
від відповідача-1: Беніцька В. І.
від відповідача-2: Беніцька В. І.
від відповідача-3: Беніцька В. І.
від відповідача-4: Беніцька В. І.
від відповідача-5: Беніцька В. І.
від третіх осіб:
на стороні позивача: 1) не з`явилися
2) не з`явилися
3) не з`явилися
4) не з`явилися
на стороні відповідачів: 1) не з`явилися
2) не з`явилися
3) не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння відповідачів простих іменних бездокументарних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості по 131 556 штук з кожного (що становить 8,0007% від загальної кількості акцій) шляхом списання акцій з депозитарних рахунків відповідачів і зарахування на депозитарний рахунок позивача.
Позов мотивований тим, що позивач станом на четвертий квартал 2011 року був власником 657 780 штук простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становило 40,0035% статутного капіталу зазначеного акціонерного товариства, однак ці акції вибули з володіння позивача поза його волею, незаконно та без належної на те підстави, оскільки позивач не приймав рішення та не вчиняв жодних правочинів щодо відчуження цих акцій. На момент звернення з позовом акції належать відповідачам, які є добросовісними набувачами.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19 вересня 2019 року прийняв цю позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/9924/19.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Відповідно до витягів з інформаційної бази даних про ринок цінних паперів Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (http://smida.gov.ua) від 26 березня 2019 року:
- станом на 4-й квартал 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" було власником 657 780 штук іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становило 40,0035% від загальної кількості акцій зазначеного акціонерного товариства;
- станом на 1-й квартал 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" відсутнє серед переліку власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", а власником 657 780 штук іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становить 40,0035% від загальної кількості акцій, вказана інша юридична особа - інвестиційна компанія, код ЄДРПОУ 35109758).
20 червня 2012 року були укладені 15 (п`ятнадцять) договорів купівлі-продажу цінних паперів, предметом кожного з яких була купівля-продаж 33 852 штук акцій (код ISI UA 4000081400) у бездокументарній формі існування, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", за участю торгівця цінними паперами Товариства з обмеженою відповідальністю "Шукач", а саме договори:
- № БВ194/12, укладений між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець);
- № БВ189/12, укладений між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець);
- № БВ184/12, укладений між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець);
- № БВ195/12, укладений між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець);
- № БВ190/12, укладений між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець);
- № БВ185/12, укладений між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець);
- № БВ193/12, укладений між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець);
- № БВ188/12, укладений між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець);
- № БВ183/12, укладений між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець);
- № БВ197/12, укладений між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець);
- № БВ192/12 між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець);
- № БВ187/12, укладений між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець);
- № БВ196/12, укладений між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець);
- № БВ191/12, укладений між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець);
- № БВ186/12, укладений між ОСОБА_8 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець).
Відповідно до довідки депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери" № 175 станом на 24 квітня 2014 року кожен з покупців за зазначеними договорами був власником пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в розмірі 131 556 акцій, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій зазначеного акціонерного товариства.
У грудні 2015 року відбулась повна зміна власників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива", в результаті чого єдиним учасником товариства стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Інвестиційна компанія "Проспект".
Відповідно до Протоколу загальних зборів учасників директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з 11 березня 2016 року був призначений Барильський А. Б., який встановив, що за даними ресурсу www.smida.qov.ua станом на 1-й квартал 2012 року власником 657 780 штук акцій, що становить 40,0035% простих іменних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у бездокументарній формі стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" (код ЄДРПОУ - 35109758).
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння відповідачів простих іменних бездокументарних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості по 131 556 з кожного (що становить 8,0007% від загальної кількості акцій), а загалом з усіх відповідачів 657 780 штук акцій, що становить 40,0035% простих іменних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", (далі по тексту - спірні акції), шляхом списання їх з депозитарних рахунків відповідачів і зарахування на депозитарний рахунок позивача,
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" зазначило про те, що Товариство не приймало жодних рішень та не вчиняло жодних правочинів щодо відчуження цих акцій. В якості доказу неможливості відчуження акцій єдиною уповноваженою особою - директором позивача Цибулею Юрієм Львовичем протягом періоду з четвертого кварталу 2011 року до кінця першого кварталу 2012 року- позивач надав суду довідку № 23170 від 04 листопада 2013 року, згідно з якою Цибуля Юрій Львович у період з 25 листопада 2010 року до 04 листопада 2013 року утримувався в Київському СІЗО.
3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення.
Господарська справа № 910/9924/19 розглядалася господарськими судами неодноразово.
Господарський суд міста Києва рішенням від 12 липня 2021 року, ухваленим за результатами нового розгляду справи № 910/9924/19 та залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 червня 2022 року, у позові відмовив повністю.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не довів обставин володіння спірними акціями після 08 грудня 2010 року, а також обставин вибуття майна (акцій) з його власності поза його волею та відсутності у відповідачів правових підстав для володіння майном (спірними акціями).
Також суди дійшли висновку про те, що строк позовної давності не підлягає застосуванню до позовних вимог у цій справі, оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача, про захист яких він просить суд у позові, не порушені відповідачами, а суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12 липня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 червня 2022 року, а справу № 910/9924/19 направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підстави касаційного оскарження судових рішень відповідач у касаційній скарзі послався на пункти 1 та 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій:
1) порушили норми процесуального права, оскільки:
- встановили обставини щодо права власності відповідачів на спірні акції, що мають суттєве значення для справи, на підставі недопустимих доказів: довідки депозитарної установи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери") № 175 від 24 квітня 2014 року, яка в матеріалах справи відсутня, договорів купівлі-продажу акцій, укладених з відповідачами, які є сфальшованими та оригінали яких відсутні в матеріалах справи та не досліджувалися судами;
- не встановили обставини придбання відповідачами та третіми особами на стороні відповідачів спірних акцій, обставини наявності у них фінансової спроможності на придбання акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", щодо якого була порушена процедура банкрутства, підстави придбання ними акцій;
- суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання позивача про постановлення окремої ухвали відносно судді Господарського суду міста Києва, що ухвалила рішення у цій справі, б/н від 28 лютого 2022 року, а також не розглянув клопотання позивача про врахування і застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини б/н від 28 лютого 2022 року. За твердженням скаржника суд апеляційної інстанції не заслухав пояснення учасників справи щодо цих клопотань, не досліджував обставини, викладені у клопотаннях;
- не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесу всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів), викладені у постанові від 26 січня 2021 року у цій справі № 910/9924/19;
- суд апеляційної інстанції в порушення частини одинадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях не перевіряв відомості щодо повідомлення про дату, час та місце судових засідань третіх осіб, не ставив на обговорення, не з`ясовував думку сторін щодо можливості розгляду справи без участі учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідачі у відзиві на касаційну скаргу просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду - без змін, посилаючись на те, що позивач у касаційній скарзі не навів жодного порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного рішення, суди попередніх інстанцій на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 26 січня 2021 року у цій справі № 910/9924/19, дослідили усі наявні в матеріалах справи докази, врахували наведені учасниками справи аргументи, навели в оскаржуваних рішення та постанові мотиви їх відхилення або врахування.
7. Розгляд клопотань.
29 вересня 2022 року до початку судового засідання з розгляду касаційної скарги позивача у цій справі № 910/9924/19 на електронну пошту Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали за фактом допущення суддею Господарського суду міста Києва Андреїшиної І. О. порушення норм законодавства. Також позивач просить надіслати окрему ухвалу органу досудового розслідування - Державному бюро розслідувань, встановити строк для вжиття заходів реагування, визначений статтею 214 КПК України (24 години), а саме: факт порушення кримінального провадження та початок розслідування за фактами, встановленими під час розгляду справи, проконтролювати надання суду відповіді про вжиті Державним бюро розслідувань заходи у строки, встановлені статтею 214 КПК України.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач послався на наявність підстав для постановлення окремої ухвали щодо судді Господарського суду міста Києва Андреїшиної І. О. в порядку частин десятої та одинадцятої статті 246 Господарського процесуального кодексу України, оскільки під час розгляду цієї справи № 910/9924/19 суддею Господарського суду міста Києва Андреїшиною І. О. умисно або внаслідок грубої недбалості були допущені істотні порушення норм процесуального права, а саме: ухвалене у цій справі по суті спору рішення було обґрунтоване доказом, який відсутній в матеріалах справи, що призвело до настання для позивача негативних наслідків, зокрема унеможливило реалізацію ним процесуальних прав у судовому процесі у цій справі з метою захисту його порушених прав та інтересів, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини. За твердженням позивача відповідно до статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" таке порушення є підставою для притягнення зазначеної судді до дисциплінарної відповідальності, однак враховуючи те, що дисциплінарний орган (Вища рада правосуддя) не діє, позивач просить Верховний Суд постановити відносно зазначеної судді окрему ухвалу в порядку статті 246 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 246 Господарського процесуального кодексу України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
У розумінні положень статті 246 Господарського процесуального кодексу України окрема суду ухвала є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
Право суду касаційної інстанції постановити окрему ухвалу є самостійним, і не залежить від волевиявлення про це учасника судового процесу.
Такі висновки Верховного Суду викладені у постановах від 14 січня 2022 року у справі № 910/1200/20 та від 24 липня 2019 року у справі № 916/1206/18.
Розглянувши зазначене клопотання позивача, Верховний Суд не вбачає існування підстав для його задоволення.
Позивач у клопотанні не зазначає, ознаки якого кримінального правопорушення містять допущені суддею Господарського суду міста Києва Андреїшиною І. О. порушення.
Зазначені позивачем підстави для постановлення окремої ухвали стосуються допущених суддею Господарського суду міста Києва Андреїшиною І. О. порушень норм процесуального права при ухваленні рішення у цій справи по суті спору, про які позивач також зазначив і в касаційній скарзі та ці порушення законодавства не мають ознак кримінального правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України зазначені позивачем допущені суддею місцевого господарського у цій справі при ухваленні судового рішення порушення можуть бути усунені у спосіб, передбачений цим кодексом: шляхом оскарження ухваленого зазначеною суддею судового рішення до суду вищої інстанції, що і було здійснено позивачем. Тобто допущені суддею місцевого господарського суду порушення норм процесуального права при ухваленні рішення по суті спору можуть бути усунені судом вищої інстанції за результатом перегляду справи в апеляційному та / або касаційному порядку, і усунення таких порушень не потребує залучення інших органів та не потребує постановлення окремої ухвали.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що підстави для постановлення окремої ухвали відповідно до частини десятої статті 246 Господарського процесуального кодексу України відсутні, з огляду на що клопотання позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.
Позиція Верховного Суду
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.
Верховний Суд, обговоривши доводи сторін, викладені у касаційній скарзі та у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, дослідивши повноту встановлення судами обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Поняття права власності визначене у статті 316 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частинами першою та другою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.