ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 139/595/19
провадження № 51-800км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7.,
прокурора ОСОБА_8.,
захисника ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Вінницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Шахтарська Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого у АДРЕСА_2 ), раніше неодноразово судимого, останній раз - за вироком Подільського районного суду м. Києва від 24 березня 2014 року за ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням ч. 4 ст. 70 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 06 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів та процесуальних витрат.
Вінницький апеляційний суд вироком від 01 лютого 2022 року скасував вирок суду першої інстанції й ухвалив новий, за яким визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, та призначив йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
Згідно з вироком апеляційного суду ОСОБА_1, будучи раніше судимим за ч. 1 ст. 289 КК, вчинив новий злочин, а саме 19 березня 2019 року близько 01:00, перебуваючи в АДРЕСА_2, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, проник у приміщення гаража Немерчанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, що розташований на вул. Космічній, 6, та незаконно заволодів автомобілем марки "Wolkswagen Golf" 1994 року випуску, темно-синього кольору, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 25 773 грн, чим завдав ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Обґрунтовуючи викладені в касаційній скарзі вимоги, вказує, що під час ухвалення судом апеляційної інстанції вироку винуватість ОСОБА_1 не було доведено "поза розумним сумнівом". На думку захисника, апеляційний суд не спростував версію сторони захисту щодо купівлі її підзахисним автомобіля, який уже був викрадений.
Також адвокат не погоджується з позицією апеляційного суду, який вказав, що сторона захисту не надала доказів на підтримку своєї версії, і акцентує, що тягар доведення вини лежить на стороні обвинувачення.
Крім цього, касатор звертає увагу, що вирок апеляційного суду ґрунтується на припущеннях, оскільки показаннями свідків винуватості ОСОБА_1 не доведено. Більше того, до суду апеляційної інстанції не було викликано свідків, які вказували про час перебування засудженого в певному місці.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях прокурор просить відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9. та засуджений ОСОБА_1 підтримали доводи, наведені в касаційній скарзі, прокурор ОСОБА_8. заперечила проти її задоволення.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і під часперевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зі змісту ст. 370 КПК, де визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
За приписами статей 404, 407, 420 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю чи частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням ст. 409 КПК.
Вирішуючи питання про зміну або скасування вироку суду першої інстанції, апеляційний суд має враховувати положення статей 408, 420 КПК.
Статтею 420 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення. При цьому вирок апеляційного суду повинен відповідати загальним вимогам до вироків та повинен містити короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення та рішення по суті вимог апеляційної скарги. Крім того, рішення має містити відповідну власну оцінку та переоцінку доказів, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що місцевий суд помилково врахував той чи інший доказ як такий, що підтверджує або спростовує винуватість особи. В такому разі дотримання принципу безпосередності дослідження доказів апеляційним судом є обов`язковим.