ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 635/7431/19
провадження № 61-19252св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Назаренко О. В., та постанову Харківського апеляційного суду
від 24 листопада 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Харківгаз Збут" про зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову вказувала, що вона проживає на АДРЕСА_1 . У вказаному домоволодінні вона використовує газ для опалення, має вузол обліку газу. Послуги з постачання газу надає ТОВ "Харківгаз Збут".
Позивач вважала, що її права як споживача газу порушені відповідачем, оскільки у період з 1 травня 2016 року до 1 листопада 2018 року ціна (тариф) була значно завищена. Плату за природний газ відповідач нараховував відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2016 року № 315 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2019 року у справі № 826/9665/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року, постанову Кабінета Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 року визнана протиправною та нечинною з моменту її прийняття, тобто з 27 квітня 2016 року.
Позивач вважає доведеним належними, допустимими та достатніми доказами факт незаконного нарахування плати за послуги з постачання природного газу за період з 1 травня 2016 року до 1 листопада 2018 року. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 757/31606/15-ц (провадження № 14-285цс18) зазначено, що у разі скасування судом акта, яким встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги, за зверненням споживача їх виконавець (постачальник) повинен здійснити перерахунок.
Вказувала, що 28 серпня 2019 року вона зверталась до ТОВ "Харківгаз Збут" із заявою про здійснення перерахунку заборгованості за газ, проте листами відповідача № 61712-ЛВ-15034-0919 від 5 вересня 2019 року та
№ 61705-ЛВ-14978-0919 від 4 вересня 2019 року відмовлено у здійсненні перерахунку з огляду на відсутність передбаченого законодавством механізму такого перерахунку.
Внаслідок необґрунтованого нарахування за постачання газу позивача постійно позбавляли субсидії, вимагали погасити заборгованість; неможливість отримання субсидії через вимогу сплати за газ за необґрунтованими тарифами завдало їй моральну шкоду, розмір якої позивач оцінює в 3 311 грн.
За таких обставин просила зобов`язати ТОВ "Харківгаз Збут" здійснити перерахунок вартості послуги з постачання газу, сплаченої нею у період
з 1 травня 2016 року до 1 листопада 2018 року, за особовим рахунком № НОМЕР_1 та за період з 1 листопада 2018 року до дати розгляду справи
з урахуванням переплати при перерахунку та отриманої субсидії; стягнути з відповідача 3 311 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 червня
2020 року позов задоволено частково.
Зобов`язано ТОВ "Харківгаз Збут" здійснити перерахунок вартості послуги з постачання газу, сплаченої ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 1 листопада 2018 року до дня розгляду справи по суті з урахуванням переплати при перерахунку та отриманої субсидії.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Суд першої інстанції вважав доведеними належними і допустимими доказами вимоги позивача в частині зобов`язання ТОВ "Харківгаз Збут" здійснити перерахунок вартості послуги з постачання газу, сплаченої ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 1 листопада 2018 року до дня розгляду справи по суті з урахуванням переплати при перерахунку та отриманої субсидії.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції зазначив про необґрунтування позивачем розміру відшкодування, невстановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і завданою моральною шкодою та недоведення вини ТОВ "Харківгаз Збут" у завданні немайнової шкоди
ОСОБА_1 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Харківгаз Збут"; рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2020 року в частині задоволених позовних вимог скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 березня 2019 року визнано протиправною та нечинною лише постанову Кабінету Міністрів України
від 27 квітня 2016 року № 315, якою вносились зміни до його ж постанови
від 1 жовтня 2015 року № 758. При цьому з 1 жовтня 2017 року постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758 втратила чинність на підставі постанови від 22 березня 2017 року № 187 "Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу". Тобто визнана протиправною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 року, поширювала свою дію до 1 квітня 2017 року.
Апеляційний суд зазначив, що постанови Кабінету Міністрів України, якими встановлювались граничні ціни на природний газ з квітня 2017 року, в судовому порядку не визнавались недійсними, тому роздрібні ціни на природній газ, які ними визначені, були дійсними на період, зазначений у цих нормативно-правових актах.
За таких обставин суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для перерахунку позивачу сплачених сум за постачання природного газу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області
від 23 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 24 листопада 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 січня 2019 року в справі № 757/31606/15-ц (провадження № 14-285цс18), згідно з яким у разі скасування судом акта, яким встановлені тарифи на житлово-комунальні послуги, за зверненням споживача їх виконавець (постачальник) повинен здійснити перерахунок.
Крім того, на думку заявника, суди не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 4819/49/19 (провадження № 13-76зво20) про застосування норм права у часі та застосування їх до правовідносин, які тривають та виникли після його ухвалення. Не врахувавши вказаний висновок, суди попередніх інстанцій не перевірили доводи позову про визнання судовим рішенням протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2016 року № 315 з моменту її прийняття.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи
заявника про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц (провадження № 14-285цс18), від 19 листопада 2020 року у справі № 4819/49/19 (провадження № 13-76зво20) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проживає
на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які надає
ТОВ "Харівгаз Збут" на підставі заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 26 січня 2016 року.
29 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ "Харківгаз Збут" із заявою, в якій просила здійснити перерахунок коштів за особовим рахунком № НОМЕР_1, сплачених за спожитий газ за період з 27 квітня 2016 року
до 8 липня 2019 року; суму переплат просила зарахувати в рахунок майбутніх платежів; письмово повідомити про розміри тарифів на газ з 9 липня 2019 року; надати до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення інформацію про здійснення перерахунку та відсутність боргових зобов`язань за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Листами ТОВ "Харівгаз Збут" № 61705-ЛВ-14978-0919 від 4 вересня 2019 року та № 61712-ЛВ-15034-0919 від 5 вересня 2019 року позивачу роз`яснено про неможливість проведення перерахунку.
Листом від 27 березня 2019 року Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації повідомило ОСОБА_1, що з травня 2018 року їй не призначено житлову субсидію у зв`язку з існуванням заборгованості зі сплати за спожитий газ.
9 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації із заявою про призначення субсидії. Листом вказаного Управління від 11 вересня 2019 року позивачу повідомлено з посиланням на те, що житлова субсидія призначається за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.