Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 175/4242/16
провадження № 61-11365св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство "Укрсоцбанк", товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада",
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року у складі судді Озерянської Ж. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Укрсоцбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Лариса Леонідівна, про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном шляхом виселення, визнання осіб такими, що втратили право користування майном, та вселення.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року позовну заяву АТ "Укрсоцбанк" залишено без розгляду.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до АТ "Укрсоцбанк", ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада", третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Юрченко Л. Л., у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, остаточно просила суд:
- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно (бланк НАН 165542), видане приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л. Л. 09 квітня 2015 року на підставі акта про передання права власності на нерухоме майно від 03 квітня 2015 року і протоколу про проведення аукціону, складеного ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" від 30 березня 2015 року № 30/03-15/2, що складається з: житлового будинку загальною площею 234,8 кв. м, житловою площею 164,4 кв. м, що складається з двох квартир: квартира НОМЕР_2 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,1 кв. м; квартира
НОМЕР_3 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,3 кв. м, з господарськими спорудами, замощення літ. 1 (тротуарна плитка), огорожа літ. № 1-6 (метал), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведеного 30 березня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 991;
- скасувати реєстрацію права власності спірного житлового будинку - номер запису 9346654, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 617031812214;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на вказаний житловий будинок.
Позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, мотивовано тим, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року:
- визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" в частині продажу лоту № 2: житлового будинку загальною площею 234,8 кв. м, житловою площею
164,4 кв. м, що складається з двох квартир: квартира НОМЕР_2 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,1 кв. м; квартира НОМЕР_3 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,3 кв. м, з господарськими спорудами, замощення літ. 1 (тротуарна плитка), огорожа літ. № 1-6 (метал), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна
від 30 березня 2015 року, укладений між керуючим санацією
ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" Самошостом І. І. та АТ "Укрсоцбанк".
Таким чином, документи, що стали підставою для реєстрації права власності за АТ "Укрсоцбанк" на спірне нерухоме майно, скасовано. У свою чергу, наявність запису про реєстрацію права власності спірного житлового будинку за АТ "Укрсоцбанк" порушує право позивача зареєструвати своє право власності на спірне майно.
Вказувала на те, що 03 січня 2008 року між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ОСОБА_1 був укладений договір № 1 оренди будинку з правом викупу. 12 лютого 2008 року між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до вказаного договору, за умовами якої ОСОБА_1 орендна плата за договором була внесена у повному обсязі, а об`єкт, що орендується, переходить у власність ОСОБА_1 після закінчення строку оренди (2 роки і 6 місяців).
На виконання умов договору ОСОБА_1 звернулася до Ювілейної селищної ради з заявою про надання їй земельної ділянки в приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель
і споруд та рішенням XІX сесії V скликання Ювілейної селищної ради
від 16 липня 2009 року № 1104-19/V ОСОБА_1 було надано земельну ділянку площею 0,0928 га (кадастровий номер 1221455800:02:001:0446) за адресою: АДРЕСА_1. 12 жовтня 2009 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 821841. У подальшому рішенням виконавчого комітету Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 17 червня
2015 року № 143 житловому будинку, розташованому на земельній ділянці (кадастровий номер 1221455800:02:001:0446), площею 0,0928 га, яка належить ОСОБА_1, присвоєно поштову адресу:
АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, у якому тривалий час на законних підставах проживає позивач із родиною та який був предметом аукціону, результати якого визнані недійсними.
Посилаючись на зазначені обставини в їх сукупності, ОСОБА_1 просила суд задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (бланк НАН 165542), видане приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л. Л. 09 квітня 2015 року на підставі акта про передання права власності на нерухоме майно від 03 квітня 2015 року і протоколу про проведення аукціону, складеного ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" від 30 березня 2015 року № 30/03-15/2, що складається з: житлового будинку загальною площею 234,8 кв. м, житловою площею 164,4 кв. м, що складається з двох квартир: квартира НОМЕР_2 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,1 кв. м; квартира
НОМЕР_3 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,3 кв. м, з господарськими спорудами, замощення літ. 1 (тротуарна плитка), огорожа літ. № 1-6 (метал), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного 30 березня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 991.
Скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності, номер запису 9346654, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 617031812214 - житлового будинку загальною площею 234,8 кв. м, житловою площею 164,4 кв. м, що складається з двох квартир: квартира
НОМЕР_2 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,1 кв. м; квартира
НОМЕР_3 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,3 кв. м, з господарськими спорудами, замощення літ. 1 (тротуарна плитка), огорожа літ. № 1-6 (метал), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .Державний реєстратор - приватний нотаріус Юрченко Л. Л., Дніпровський районний нотаріальний округ, Дніпропетровська область; підстава виникнення права власності - свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство, серія та номер 991, видане 09 квітня 2015 року, видавник -приватний нотаріус Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л. Л. (бланк НАН 165542); форма власності - приватна, власник - ПАТ "Укрсоцбанк", код ЄДРПОУ 00039019, країна реєстрації - Україна.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 234,8 кв. м, житловою площею 164,4 кв. м, що складається з двох квартир: квартира НОМЕР_2 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,1 кв. м; квартира
НОМЕР_3 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,3 кв. м із господарськими спорудами, замощення літ. 1 (тротуарна плитка), огорожа літ. № 1-6 (метал), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що документи, які стали підставою для реєстрації права власності АТ "Укрсоцбанк" на спірне нерухоме майно, скасовано, разом із тим ОСОБА_1 не має змоги зареєструвати своє право власності на спірне майно через наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію права власності за АТ "Укрсоцбанк" на спірне майно, а тому свідоцтво про право власності від 09 квітня 2015 року та відповідний запис про проведену державну реєстрацію права власності № 9346654 підлягають скасуванню.
Ураховуючи факт державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок, а також факт виконання позивачем умов договору оренди будинку з правом викупу
від 03 січня 2008 року № 1 та додаткової угоди від 12 лютого 2008 року, укладених між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ОСОБА_1, суди вважали наявними правові підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказаний будинок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 липня 2021 року АТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
09 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла справа № 175/4242/16.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень
зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права, оскільки, знаючи про вирішення питання щодо майна боржника за правилами господарського судочинства, суди не застосували до спірних правовідносин норму пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Стосовно розгляду всіх справ, стороною в яких є боржник у господарському суді в провадженні якого перебуває справа про банкрутство такого боржника, викладено правовий висновок Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 334/5073/19, від 08 лютого 2021 року у справі № 761/23068/16, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15, що не було враховано судами першої та апеляційної інстанцій.
Доводи інших учасників справи
У вересні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін як такі, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01 вересня 2006 року серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Ювілейної селищної ради та зареєстрованого в Дніпропетровському районному комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 01 вересня 2006 року (витяг № 11711517), ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" належав житловий будинок НОМЕР_2, загальною площею 234,8 кв. м, житловою площею 164,4 кв. м, що складається з двох квартир: квартира НОМЕР_2 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,1 кв. м та квартира
НОМЕР_3 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,3 кв. м із господарськими спорудами, замощення літ. 1 (тротуарна плитка), огорожа літ. № 1-6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
03 січня 2008 року між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ОСОБА_1 укладено договір № 1 оренди будинку з правом викупу.
Згідно з п. 1.1, п. 1.2 вищевказаного договору ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" передала, а ОСОБА_1 прийняла у строкове платне користування вказаний житловий будинок, що належить
ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" на праві власності з наступним переходом права власності на об`єкт, та зобов`язалася прийняти об`єкт у строкове платне користування, а згодом - у власність, та сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації за весь об`єкт, яка в цілому становить 670 020,00 грн за весь строк оренди (п. 5.1 договору № 1).
Пунктом 1.5 договору № 1 ОСОБА_1 у строк дії цього договору зобов`язалася оформити право власності на земельну ділянку.
Відповідно до п. 8.1 договору № 1 житловий будинок переходить у власність ОСОБА_1 після закінчення строку оренди у разі внесення ОСОБА_1 всієї належної до сплати орендної плати за час оренди, а перехід права власності на об`єкт оформлюється шляхом складання відповідного договору купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (п. 8.2 та п. 8.3 договору № 1).
Також установлено, що 23 листопада 2007 року між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ОСОБА_2 було укладено договір підряду на будівництво індивідуального житлового будинку
№ 182/07-ПД/ЗК (а. с. 135-137, т. 1), за умовами п. 2.1 якого
ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" зобов`язалося виконати роботи з будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці
АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 згідно з п. 4.1 та п. 6.3.5 договору підряду зобов`язався сплатити ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" вартість робіт у сумі 677 331,25 грн. Того ж дня, 23 листопада
2007 року, ОСОБА_2 сплатив ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" вартість робіт у сумі 677 331,25 грн за будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2, що підтверджується платіжним дорученням від 23 листопада 2007 року
№ 1123528080.
07 лютого 2008 року між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору підряду на будівництво індивідуального житлового будинку № 182/07-ПД/ЗК від 23 листопада 2007 року, за умовами п. 1 якої було розірвано договір підряду на будівництво індивідуального житлового будинку № 182/07-ПД/ЗК від 23 листопада 2007 року достроково з 08 лютого 2008 року.
Згідно з п. 2 вищевказаної додаткової угоди сторони домовилися про те, що суму, сплачену ОСОБА_2 за договором підряду на будівництво індивідуального житлового будинку від 23 листопада 2007 року
№ 182/07-ПД/ЗК у розмірі 677 331,25 грн, зарахувати як оплату за договором № 1 оренди будинку з правом викупу від 03 січня 2008 року, укладеним між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ОСОБА_1 .
Встановлено, що 12 лютого 2008 року між ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 1 оренди будинку з правом викупу від 03 січня 2008 року, за умовами якої ОСОБА_1 орендна плата за договором була внесена у повному обсязі, об`єкт, що орендується, переходить у власність ОСОБА_1 після закінчення строку оренди.
Відповідно до п. 4.1 договору № 1 оренди будинку з правом викупу - строк оренди складає 2 роки і 6 місяців із дати приймання об`єкта за актом прийому-передачі.
На виконання умов договору ОСОБА_1 звернулася до Ювілейної селищної ради з заявою про надання їй земельної ділянки в приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель
і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням XІX сесії V скликання Ювілейної селищної ради від 16 липня
2009 року № 1104-19/V ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,0928 га (кадастровий номер 1221455800:02:001:0446) за адресою:
АДРЕСА_1, та 12 жовтня 2009 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 821841 (а. с. 139), який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010912005021.
Рішенням виконавчого комітету Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 17 червня
2015 року № 143 житловому будинку, розташованому на земельній ділянці (кадастровий номер 1221455800:02:001:0446), площею 0,0928 га, яка належить ОСОБА_1, присвоєно поштову адресу:
АДРЕСА_1 .
18 вересня 2009 року Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Самошота І. І., ліцензія АГ № 594756.
11 лютого 2015 року між керуючим санацією ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" було укладено договір № 1102/15А про проведення аукціону.
30 березня 2015 року за результатами аукціону між керуючим санацією ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: лоту № 2: житлового будинку, загальною площею 234,8 кв. м, житловою площею
164,4 кв. м, що складається з двох квартир: квартира НОМЕР_2 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,1 кв. м та квартира НОМЕР_3 загальною площею 117,4 кв. м, житловою площею 82,3 кв. м із господарськими спорудами, замощення літ. 1 (тротуарна плитка), огорожа літ. № 1-6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22 травня
2018 року визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" в частині продажу лоту № 2: житлового будинку, загальною площею 234,8 кв. м, житловою площею 164,4 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, проведеного 30 березня 2015 року; визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений
30 березня 2015 року між керуючим санацією ТОВ "Міжнародна будівельна компанія "Україна-Канада" Самошостом І. І. та ПАТ "Укрсоцбанк".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду
від 07 листопада 2018 року ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 лютого 2019 року постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07 листопада 2018 року скасовано, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
від 22 травня 2018 року залишено в силі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційні скарзі доводи, врахувавши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Оскаржувані судові рішення в повній мірі не відповідають вказаним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо юрисдикційності спору
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За змістом пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з частинами першою, третьою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Законодавець указав, що у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність із 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства.