ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022року
м. Київ
справа № 521/3982/20
провадження № 51-1069 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 1 грудня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160470000355, щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 1 грудня 2021 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому прокурор вказує, що 14 червня 2021 року Малиновським районним судом м. Одеси було оголошено вирок, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано у пред`явленому обвинуваченні в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК. Не погоджуючись з зазначеним вироком, прокурором 14 липня 2021 року було подано апеляційну скаргу шляхом відправлення її з додатками через поштове відділення № 17 ТОВ "Нова Пошта", але ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 липня 2021 року, постановленою без участі прокурора, апеляційну скаргу повернуто прокурору у зв`язку з тим, що згідно з штампом вхідної кореспонденції районного суду на першому аркуші апеляційної скарги зазначено, що її подано 19 липня 2021 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження без клопотання про його поновлення. При цьому прокурор звертає увагу на те, що обставина відправки апеляційної скарги поштою на адресу районного суду 14 липня 2021 року підтверджується виданими поштовим відділенням ТОВ "Нова Пошта" документами - експрес-накладною № 59000708340075, а 19 липня 2021 року вже мало місце отримання її судом від пошти. Вважає, що апеляційну скаргу на вирок суду подав у встановлений законом строк. При цьому вказує на безпідставне зазначення в ухвалі апеляційного суду від 28 липня 2021 року про повернення його апеляційної скарги дати реєстрації апеляційної скарги судом першої інстанції, а не дати здачі її на пошту. Після отримання ухвали апеляційного суду від 28 липня 2021 року він 19 серпня 2021 року подав апеляційну скаргу з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року, оскільки вважав, що вищевказані причини пропуску подачі апеляційної скарги є доведеними та поважними, а тому, на його думку, підлягають задоволенню. Крім того вказує, що апеляційний суд розглянувши клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду без участі захисника ОСОБА_9 та ОСОБА_2 погрішив становище останнього та порушив його право на захист.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_7 підтримав касаційну скаргу прокурора та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_7, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", у справі "Устименко проти України").
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Виходячи зі змісту норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.