ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 712/8780/16-к
провадження № 51-1901 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_12,
суддів ОСОБА_13, ОСОБА_14,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_15,
прокурора ОСОБА_16,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 3 серпня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 8 квітня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016251010002350, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 3 серпня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік і покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржуються у касаційному порядку.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 березня 2021 року вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_1 залишено без змін.
Цією ж ухвалою на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 жовтня 2021 року скасовано ухвалу Черкаського апеляційного суду
від 15 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 8 квітня 2022 року вирок місцевого суду щодо засуджених ОСОБА_1 залишено без змін.
Цією ж ухвалою на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 14 березня 2016 року в період часу з 9 год. 30 хв. по 10 год. 00 хв. за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території Центрального матеріального складу ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління", що знаходиться за адресою: вул. Олени Теліги, 16, м. Черкаси, керуючись корисливим мотивом, намагались шляхом розпилювання демонтувати трубу сталеву Д-129, яка перебуває на балансі ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління", та в подальшому незаконно таємно заволоділи нею, однак не змогли свій злочинний умисел довести до кінця з підстав, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками охорони вказаного підприємства.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати судові рішення щодо нього та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закрити кримінальне провадження за відсутності в його діях складу злочину. При цьому зазначає, що підтримане судами обох інстанцій обвинувачення не відповідає фактичним обставинам та вимогам ст. 42 КПК, є неконкретним і необґрунтованим. Зокрема, вказує на те, що в його діях відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки ні в нього, ні в ОСОБА_2 не було наміру протиправно заволодіти чужим майном, а також зазначає, що судом не було взято до уваги, що вони добровільно відмовились від вчинення злочину. Крім того, просить звернути увагу на те, що висновком товарознавчої експертизи від 21 квітня 2016 року та висновком повторної товарознавчої експертизи від 3 червня 2016 року, які було неправомірно покладено в основу обвинувачення, не було встановлено точної вартості металевої труби, а також вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанції було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про проведення повторної товарознавчої експертизи та не було допитано головного бухгалтера підприємства ОСОБА_3 . Водночас зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено того факту, що металева труба на момент вчинення злочину дійсно перебувала на балансі ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління". Також вказує, що суд першої інстанції в своєму рішенні послався на недопустимі докази, а саме: протокол огляду місця події від 14 березня 2016 року, оскільки огляд місця події слідчим було проведено без участі понятих, та протокол повторного огляду місця події від 14 квітня 2015 року, який на думку засудженого, не відповідає дійсності та містить фальсифікацію записів слідчим у протоколі в частині виявлення речового доказу (ручної ножівки по металу). Окрім того, на думку засудженого, суд першої інстанції залишив поза увагою істотні порушенням вимог процесуального закону, які були допущені під час проведення досудового розслідування. Зокрема, зазначає, що, направляючи рекомендованими листами повідомлення про зміну підозри з повідомленнями про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів досудового розслідування, слідчий незаконно позбавив права підозрюваних на захист, зокрема, допиту, від якого вони в ході досудового розслідування не відмовлялись, без роз`яснення прав, передбачених ст. 42 КПК, та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що є порушенням вимог ч. 12 ст. 290 КПК. При цьому просить звернути увагу на те, що рапорт слідчого про виклик обвинувачених і захисника для ознайомлення з матеріалами справи у дні визначені слідчим суддею є сфальсифікованими, оскільки такого виклику навіть в телефонному режимі не надходило. Крім того, засуджений вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій залишено без задоволення і клопотання захисту про визнання доказів не допустимими та не надано їм оцінку під час ухвалення судових рішень.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_16 вважав касаційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_16, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
При цьому відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Зі змісту касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 вбачається, що він не погоджується із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Разом з тим, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК, ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було безпосередньо досліджено, а також оцінено за критеріями, визначеними ч. 1
ст. 94 КПК.
Так, обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, суд у вироку послався у тому числі й на показання самого ОСОБА_1, котрий хоча свою вину і не визнав, проте не заперечував, що 14 березня 2016 року разом із ОСОБА_2 перебував на території полігону, де вони намагались перепиляти металеву трубу за допомогою пилки, щоб заволодіти нею, вважаючи, що вона нікому не належить, але у зв`язку з тим, що пилка зламалась, вони пішли звідти, після чого їх наздогнали двоє чоловіків та намагались затримати, але він втік.
Показання обвинуваченогоОСОБА_1 про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення суд всебічно та повно дослідив і з наведенням відповідних мотивів обґрунтовано визнав їх такими, що суперечать встановленим обставинам.
При цьому суд послався у вироку на показання свідка ОСОБА_4, котрий пояснив, що 14 березня 2016 року працівники охорони йому повідомили, що на території ДП "Черкаське будівельно-монтажне управління" (далі - ДП "ЧБМУ") затримано одного чоловіка, а інший чоловік втік, вони намагалися викрасти трубу, проте не встигли цього зробити, так як були помічені охороною. Прийшовши на місце пригоди - побачив немолодого чоловіка, розпиляну трубу та ножівку по металу.
Крім того, судом досліджено та наведено у вироку показання свідка ОСОБА_5, котрий пояснив, зокрема, що йому, як директору на той час ДП "ЧБМУ"повідомили про те, що з території складу, який охоронявся, дві особи намагалися здійснити крадіжку труби. Труба перебувала на території складу, біля складського приміщення, яка охоронялася. На дану територію у підприємства є план, відведена земельна ділянка, а також установчі документи. Крім того, є акт постійного користування від Міністерства оборони, є межі ділянки та кадастровий номер. Огорожа стоїть частково, обмежувальні знаки були на території військової частини, так як їх територія суміжна з нею.
Суд врахував і показання свідка ОСОБА_6, котрий пояснив, що він працював слідчим у Черкаському відділі поліції. Весною 2016 року ним проводився огляд місця події по даному факту. В ході огляду була виявлена труба з порізами, а біля неї - пилка. Труба знаходилась біля приміщення складу, територія охоронялась.
У вироку судом зазначено також показання свідка ОСОБА_7, котрий пояснив, зокрема, те, що територія, з якої намагалися викрасти труби, хоча не була огороджена, однак охоронялася.
У вироку суд послався й на дані протоколу огляду місця події від 14 квітня 2016 року з фототаблицею до нього, згідно з якими в ході проведеного на території, належної ДП "ЧБМУ", огляду виявлено металеві труби з перерізом, предмет зовні схожий на пилку, який був вилучений. Також зафіксовано металеві труби, детальний знімок місця перерізу металевої труби, стінки металевої труби (а.м.к.п. 59-69).
Судом покладено в основу вироку й дані протоколу огляду місця події
від 14 березня 2016 року з фототаблицею до нього, згідно з якими в ході огляду території, належної ДП "ЧМБУ", виявлено перерізані металеві труби (а.м.к.п. 6-10).
У вироку суд також послався і на дані, що містились у протоколах пред`явлення особи для впізнання від 13 квітня 2016 року, відповідно до яких ОСОБА_8 впізнав на фотознімку № 4 ОСОБА_1 та, відповідно, на фотознімку № 2 - ОСОБА_2 (а.м.к.п. 47-49, 50-52).
Крім того, судом досліджено та наведено у вироку дані, що містились у протоколах пред`явлення особи для впізнання, за якими ОСОБА_9 впізнав на фотознімку № 3 ОСОБА_2 та відповідно на фотознімку № 1 - ОСОБА_1 (а.м.к.п. 53-55).
У вироку суд послався й на дані висновку товарознавчої експертизи № 4/681
від 21 квітня 2016 року, згідно з яким ринкова вартість досліджуваної сталевої труби Д-219 на вторинному ринку могла становити 3292,72 грн (а.м.к.п. 75-78).
Також судом наведено у вироку дані, що містились у висновку товарознавчої експертизи № 4/811 від 3 червня 2016 року, зокрема, про те, що середньозважена ринкова вартість досліджуваних відрізків сталевої труби Д-219 на вторинному ринку могла становити станом на 14 березня 2016 року: відрізок 6,05 м - 2213,44 грн; відрізок 2,95 м - 1079,28 грн (а.м.к.п. 110-113).
Крім того, судом досліджено та наведено у вироку дані протоколу проведення слідчого експерименту від 21 червня 2016 року та відеозапису до нього, під час якого свідок ОСОБА_9 пояснив як затримував двох осіб, коли останні намагалися викрасти частину труби (а.м.к.п. 145-146); протоколу проведення слідчого експерименту від 21 червня 2016 року, під час якого свідок ОСОБА_8 відтворив події від 14 березня 2016 року (а.м.к.п. 147-148); копії технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна (а.м.к.п. 164-182) та дані інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей ДП "ЧБМУ", де зазначена вартість труби Д-219 (а.м.к.п. 186-190).