ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 461/533/19
провадження № 51-1305 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4
суддів ОСОБА_5 ОСОБА_6
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора ОСОБА_10 та представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_11 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140050004826 31 жовтня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, який згідно з матеріалами кримінального провадження проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Галицького районного суду м. Львова від 11 червня 2021 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 350 000 грн - моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з цим вироком 31 жовтня 2018 року близько 04:20 ОСОБА_1 поблизу готелю "Львів", розташованого на просп. Чорновола, 7 у м. Львові, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно завдав ОСОБА_3 удару ножем у ділянку грудної клітки, внаслідок чого настала смерть потерпілого.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 14 лютого 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_12. задовольнив частково, змінив вирок Галицького районного суду м. Львова від 11 червня 2021 року в частині призначеного покарання та постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. У решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд усупереч статтям 23, 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) змінив вирок місцевого суду в частині призначеного покарання і без дослідження доказів установив інші дані про особу винного, мету, мотив вчинення ним злочину та безпідставно визнав обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_1, зокрема: наявність щирого каяття, те, що засуджений раніше не притягувався до будь-якого виду відповідальності та обставину, яка також призвела до вчинення злочину, неправильну поведінку потерпілого. Як зауважив прокурор, до дня постановлення апеляційним судом рішення по суті ОСОБА_1 повністю заперечував свою причетність, відмовлявся давати показання, не визнав цивільного позову потерпілої і не відшкодував матеріальних збитків. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 94, 370, 419 КПК України.
Представник потерпілої в касаційній скарзі, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційний суд належним чином не дослідив дані про особи обвинуваченого, не врахував усіх обставин кримінального правопорушення та тих, що характеризують ОСОБА_1 . Стверджує, що засуджений формально визнав свою вину з метою пом`якшення покарання в суді апеляційної інстанції, однак щиро не розкаявся у вчиненому злочині та всіляко намагався затягнути судовий розгляд для ухилення від відповідальності за скоєне, чим завдав додаткових страждань родичам померлого. Вважає, що призначене апеляційним судом покарання ОСОБА_1 не відповідає скоєному ним злочину і недостатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
На зазначені касаційні скарги засуджений подав заперечення, у яких, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів, викладених у них, просив рішення суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_13 у судовому засіданні підтримав касаційні скарги прокурора та представника потерпілого, просив призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_1 і захисник ОСОБА_14 в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційних скарг, просили залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до приписів ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оспорюються.
Оцінюючи обґрунтованість доводів касаційних скарг прокурора і представника потерпілої, Суд ураховує таке.
Так, положення ч. 3 ст. 404 КПК України зобов`язують суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, лише коли суд першої інстанції дослідив ці обставини неповно або з порушеннями, за наявності обґрунтованого клопотання учасника кримінального провадження. Повнота дослідження судом апеляційної інстанції доказів щодо певного факту має бути забезпечена у випадках, коли під час апеляційного розгляду цей факт установлюється в інший спосіб, ніж це було здійснено в суді першої інстанції.