ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 192/335/20
провадження № 51-1585км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7.,
суддів ОСОБА_8., ОСОБА_9.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10.,
прокурора ОСОБА_11.,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_12.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_12. на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 квітня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040570000056, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Орлово Солонянського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 125 КК, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
Постановлено рахувати строк покарання з моменту початку його фактичного виконання.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 18 січня 2020 року приблизно о 19:15, перебуваючи за місцем свого проживання в кухні будинку АДРЕСА_2, керуючись раптово виниклим умислом на спричинення легких тілесних ушкоджень, на ґрунті неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_2 завдав останньому п`ять ударів кулаком у ділянку лівого ока і щелепи та п`ять ударів кулаком по обличчю в ділянку лоба справа, внаслідок чого спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 21 квітня 2022 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_12., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Свої доводи обґрунтовує тим, що, незважаючи на суперечності між показаннями потерпілого, показання якого до того ж різнилися, і свідка ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони послідовні та узгоджуються між собою. Також, на переконання сторони захисту, суд першої інстанції виклав показання свідка ОСОБА_3 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення по-своєму, із чим погодився й апеляційний суд. Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Показання останньої суд першої інстанції визнав упередженими, оскільки вона на час вчинення кримінального правопорушення була співмешканкою обвинуваченого, однак на час апеляційної розгляду ця обставина змінилася.
Захисник наголошує на тому, що постанова слідчого про призначення експертизи була винесена слідчим раніше, ніж відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР.
Як відзначає скаржник, суд апеляційної інстанції проігнорував доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції допитав експерта з питань, які не були предметом його дослідження в цьому кримінальному провадженні.
У запереченнях на касаційну скаргузахисника ОСОБА_12. прокурор вказує на те, що у постанові про призначення експертизи допущена технічна помилка в частині дати її постановлення, а саме замість 19 лютого 2020 року зазначено 19 січня 2020 року, однак, на його думку, це не впливає на результати проведеної експертизи, оскільки вона здійснювалася в рамках досудового розслідування, уповноваженою особою та у порядку, передбаченому КПК, зокрема, ст. 242 цього Кодексу. У зв`язку з цим, просить залишити судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_12., надавши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_11. заперечила проти задоволення касаційної скарги, навела аргументи щодо законності й обґрунтованості судових рішень.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Проте касаційний суд зобов`язаний перевірити в межах доводів, висловлених у касаційній скарзі, чи додержано судами попередніх інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами обвинувачення, в тому числі положення стосовно оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності - з точки зору достатності для висновків суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 438 КПКпідставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414КПК.Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК), про що наголошує захисник у касаційній скарзі, чинним законом не передбачено.
Статтею 22 КПК встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції виконав зазначені вимоги закону, провівши розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 з урахуванням положень ч. 1 ст. 337 КПК, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, а також принципу диспозитивності.
За змістом ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Таким чином, обставини щодо заподіяння свідком ОСОБА_5 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, про що зазначає сторона захисту, не є предметом судового розгляду з урахуванням меж висунутого ОСОБА_1 обвинувачення.
Вирок районного суду є законним, обґрунтованим та узгоджується з положеннями статей 370, 374 КПК.