Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 454/2467/21
провадження № 61-5079св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2021 року у складі судді Фарини Л. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до судді Червоноградського міського суду Львівської області Новосада М. Д., Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року у справі № 459/1950/16-ц за позовом Фермерського господарства (далі - ФГ) "Бурка В. В." до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди у задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто з ФГ "Бурка В.В." в користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 15 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ФГ "Бурка В. В." - ОСОБА_1 відхилено.
Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (провадження № 61-27257св18) касаційну скаргу ФГ "Бурка В. В." задоволено частково, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року скасовано та закрито провадження по справі за позовом ФГ "Бурка В. В." до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Вважав рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року у справі № 459/1950/16-ц завідомо неправосудним, оскільки суддя Червоноградського районного суду Львівської області Новосад М. Д., ухвалюючи рішення про стягнення судового збору у розмірі 15 000 грн, мав намір нанести шкоду ФГ "Бурка В. В.".
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив судстягнути з Держави Україна на його користь 1 000 000 грн відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправними діями судді Червоноградського міського суду Львівської області.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 19 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до судді Червоноградського міського суду Львівської області Новосад М. Д. про стягнення моральної шкоди відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року не визнано завідомо неправосудним, а тому твердження позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені доказами. При цьому з наданих позивачем доказів та пояснень не встановлено, у чому полягає ця шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2021 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року не визнано завідомо неправосудним. Отже, твердження позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені доказами.
При цьому районним судом правильно встановлено фактичні обставини справи, застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що у результаті ухвалення Червоноградським міським судом Львівської області рішення від 26 червня 2017 року у справі № 459/1950/16-ц, яким зокрема стягнуто з ФГ "Бурка В. В." судовий збір у розмірі 15 000 грн, йому було спричинено моральну шкоду, яка полягала у приниженні ділової репутації, нормальних ділових зв`язків, відносини з оточуючими людьми.
Зазначає, що на підставі положень частини першої статті 1167 ЦК України суди попередніх інстанцій зобов`язані були захистити його права, гарантовані статтею 56 Конституції України, і задовольнити позов з урахуванням наявності постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 459/1950/16-ц, якою встановлено вину та незаконність дій судді Червоноградського міського суду Львівської області.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 459/1950/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також ОСОБА_1 просить вирішити питання щодо звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо тлумачення статті 56 Конституції України.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року у справі № 459/1950/16-ц за позовом Фермерського господарства (далі - ФГ) "Бурка В. В." до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди у задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто з ФГ "Бурка В.В." в користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 15 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ФГ "Бурка В. В." - ОСОБА_1 відхилено.
Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року касаційну скаргу ФГ "Бурка В. В." задоволено частково, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 червня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 04 жовтня 2017 року скасовано та закрито провадження по справі за позовом ФГ "Бурка В. В." до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди (провадження № 61-27257св18).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для відмови у скасуванні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частин першої, другої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.