Постанова
Іменем України
03 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 204/1724/20
провадження № 61-18714св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А.,Свистунової О. В., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хумана Схід" (далі - ТОВ "Хумана Схід") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов обгрунтований тим, що згідно з наказом від 18 червня 2009 року № 66 вона прийнята на роботу на посаду продавця непродовольчих товарів до ТОВ "Хумана Схід".
Відповідно до наказу від 08 листопада 2019 року № 218 її звільнено з роботи згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв`язку з втратою довіри. За десять років роботи на підприємстві не було жодних претензійз боку керівництва щодо неї, причина звільнення їй не незрозуміла. Після звільнення вона намагалась знайти роботу, однак побачивши запис у трудовій книжці, їй відмовляли, з цих же підстав вона не може стати на облік з безробіття до Центру зайнятості населення.
До сьогодні вона не розуміє та не знає причин її звільнення. Жодного проступку вона не допустила, тому її звільнення згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України є незаконним, її трудові права порушені.
Просила скасувати наказ ТОВ "Хумана Схід" від 08 листопада 2019 року № 218-к про звільнення у зв`язку з втратою довіри згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, поновити її на посаді продавця непродовольчих товарів в ТОВ "Хумана Схід"; стягнути з ТОВ "Хумана Схід" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 листопада 2019 року до дня поновлення на роботі, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2020 року позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ ТОВ "Хумана Схід" від 08 листопада 2019 року № 218-К про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Поновлено її на посаді продавця непродовольчих товарів ТОВ"Хумана Схід". Стягнено з ТОВ "Хумана Схід" на користь ОСОБА_1 середнійзаробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 93 230,58 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.Стягнено з ТОВ "Хумана Схід" на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.В іншій частині позовувідмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць у розмірі 10 358,95 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.
Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено конкретних фактів вчинення ОСОБА_1 винних дій, внаслідок яких відповідачу було б завдано збитків або матеріальної шкоди, та які б могли бути підставою для втрати довіри до позивачки як працівника, тому наказ від 08 листопада 2019 року № 218-к про звільнення ОСОБА_1 з посади продавця непродовольчих товарів ТОВ "Хумана Схід" у зв`язку з втратою довіри винесений керівником зазначеного підприємстві з порушенням установленого законом порядку без достатніх для того підстав, тому з метою ефективного захисту порушених прав позивачки вищевказаний наказ про звільнення ОСОБА_1 підлягає не скасуванню (оскільки був виданий уповноваженою посадовою особою в межах її компетенції), а визнанню незаконним. У зв`язку з тим, що звільнення ОСОБА_1 здійснено з порушенням порядку установленого законом, вона має бути поновлена на попередній роботі, а саме на посаді продавця непродовольчих товарів ТОВ "Хумана Схід" зі сплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З урахуванням підстав пред`явлення позову, характеру правовідносин, які склалися між сторонами, а також обов`язку відповідача відшкодувати моральну шкоду, суд дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума моральної шкоди є завищеною, тому враховуючі вимоги розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 2 000,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Хумана Схід" задоволено. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовивши у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки втрата довіри до працівника повинна бути заснована на конкретних фактах вчинення працівником винних дій, а відповідач не надав належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 дій, внаслідок яких відповідачу завдано збитків або матеріальну шкоду, тому вимоги позивачки є доведеними та обгрунтованими. Проте, враховуючи, що позивачка звільнена з роботи 08 листопада 2019 року, із наказом про звільнення позивачка ознайомлена 08 листопада 2019 року, трудову книжку отримала 08 листопада 2019 року, а з позовом звернулася- 18 березня 2020 року, тобто з пропуском місячного строку на звернення до суду із вимогами про поновлення на роботі, та причини, викладені позивачкою у заяві про поновлення строків на звернення до суду із позовними вимогами не є поважними, тому в позові необхідно відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особа, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції протиправно застосував позовну давність без відповідної заяви або клопотання відповідача.
Вона пропустила строк на звернення до суду у звʼязку з тим, що юридично необізнана та через звільнення перебувала у пригніченому стані, крім того, її не було ознайомлено з наказом про звільнення та з протоколом загальних зборів
Суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц, провадження № 61-16895св18.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ТОВ "Хумана Схід"на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване судове рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.
Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18, провадження № 61-5845св19, дійшов висновку, що перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі.
Помилковим є посиланняОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц, провадження № 61-16895св18, оскільки у ній зроблено висновок щодо розгляду цивільного спору, в якому може бути застосована позовна давність лише за заявою сторони, проте в трудовому спорі така заява не застосовується.
Безпідставним є посиланняпозивачки на те, що заяву про застосування позовної давності відповідач не подавав, оскільки про це заявлялося у відзиві на позовну заяву, в апеляційній скарзі та усно представником відповідача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Необґрунтованим є посиланняпозивачки на те, що вона пропустила строк на звернення до суду у звʼязку з тим, що юридично необізнана та через звільнення перебувала у пригніченому стані, крім того, її не було ознайомлено з наказом про звільнення та з протоколом загальних зборів, оскільки це не є поважними причинами, а трудову книжку вона отримала у день звільнення, що підтверджується відповідним записом у журналі обліку трудових книжок.
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про приєднання документів до матеріалів справи.
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на відзив.
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про застосування судом статті 233 КЗпП України під час перегляду справи, а саме, що працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення. Зазначила, що суд апеляційної інстанції цю норму проігнорував.
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, оскільки судді Погрібний С. О. та Яремко В. В. 02 грудня 2020 року брали участь у розгляді справи № 751/1198/18, що може призвести до необʼєктивного розгляду справи.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що 18 серпня 2009 року ОСОБА_1 прийнята на роботу до ТОВ "Хумана Схід" на посаду продавця непродовольчих товарів.
08 листопада 2019 року наказом від 08 листопада 2019 року № 218-к ОСОБА_1 звільнена з посади продавця непродовольчих товарів магазину " Хумана" у зв`язку з втратою довіривідповідно до пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
У вказаному наказі зазначено, що ОСОБА_1 звільнена на підставі доповідної записки менеджера з роздрібної торгівлі непродовольчими товарами ОСОБА_3, подання ОСОБА_4, протоколу від 08 листопада 2019 року № 1, архіву відеозаписів від 27 жовтня 2019 року та касової контрольної стрічки.
Підставами для звільнення позивачки у зв`язку з втратою довіри стало те, що 06 листопада 2019 року менеджер з роздрібної торгівлі ТОВ "Хумана Схід" ОСОБА_3 звернулася до генерального директора ТОВ "Хумана Схід" Дєвочкіна В. Ф. з доповідною запискою, в якій повідомила, що під час виконання своїх функціональних обов`язків продавець непродовольчих товарів магазину ОСОБА_1, яка є матеріально відповідальною особою, неодноразово порушувала правила проведення операцій з матеріальними цінностями, а саме 27 жовтня 2019 року відбувалось зняття денного Х-звіту, проведення продажу без наявності клієнтів у каси, вирівнювання сум готівкою та карти, що підтверджується даними з контрольної касової стрічки та даними відеозапису.
Згідно з поданням менеджера з роздрібної торгівлі ТОВ "Хумана Схід" ОСОБА_3 на ім`я генерального директора ТОВ "Хумана Схід" Дєвочкіна В. Ф. від 08 листопада 2019 року останнього повідомлено, що продавець непродовольчих товарів магазину " Хумана" на вул. Новокримській 2 у м. Дніпро, ОСОБА_1, яка є матеріально відповідальною особою, 27 жовтня 2019 року неодноразово порушувала правила операції з матеріальними цінностями, не видавала покупцям чеки, самостійно знімала денні Х-звіти, проводила безготівкові та готівкові оплати, вирівнюючи помилки на касі, що підтверджується записами з камер відеоспостереження.
На підставі наведених обставин було запропоновано надати згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри, оскільки надаліроботу ОСОБА_1 у ТОВ "Хумана Схід" вважала неможливим.
На підставі вказаного подання 08 листопада 2019 року у ТОВ "Хумана Схід" були скликані збори наради з особового складу, на яких вирішено, передати питання для прийняття остаточного рішення про звільнення продавця непродовольчих товарів "Хумана" - ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України генеральному директору Дєвочкіну В. Ф.
Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з посадовою інструкцією продавця непродовольчих товарів ТОВ "Хумана Схід", затвердженої 12 травня 2008 року, позивачка, як особа, яка займає посаду продавця непродовольчих товарів, несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за товарно-матеріальні цінності.
18 серпня 2009 року між сторонами укладено договір № 32 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким позивачка бере на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за збереження довірених їй матеріальних цінностей. Строк дії договору сторони обумовили протягом періоду роботи працівника на матеріально-відповідальній посаді.
03 липня 2018 року між відповідачем та членами колективу магазину ТОВ "Хумана Схід", в особі керівника колективу Горової Т.В., укладено договір про колективну матеріальну відповідальність, згідно з якимколектив магазину, до якого входила позивачка, прийняв на себе колективну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для здійснення торгівельної діяльності.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з частиною другою статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Верховний Суд зазначає, що трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).
Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.