Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 509/1696/18
провадження № 61-14191св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Туманов Денис Сергійович, на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., від 07 липня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк"), публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
(далі - ПАТ "Дельта Банк") про визнання договору купівлі-продажу прав вимоги частково недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.
Позовні вимоги, з урахуванням змін та доповнень, мотивовані тим, що
22 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ВАТ "Кредитпромбанк") та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 10/60/07-Zkln строком до 21 листопада
2022 року, виконання якого забезпечувалось договором поруки
від 22 листопада 2007 року, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1, а також іпотечним договором від 22 листопада 2007 року, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка за адресою:
АДРЕСА_1.
Під час розгляду цивільної справи № 509/1591/15-ц за позовом
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ "Кредитпромбанк" про визнання вищевказаних правочинів припиненими, позивачам стало відомо про укладення 27 вересня 2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ "Кредитпромбанк" відступило, а ПАТ "Дельта Банк" набуло права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення, зокрема й за кредитним договором від 22 листопада 2007 року № 10/60/07-Zkln та договорами забезпечення за ним.
Обґрунтовуючи підстави для задоволення позову ОСОБА_1,
ОСОБА_2 посилались на те, що:
- на час укладення між відповідачами договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27 вересня 2013 року була чинна ухвала Господарського суду м. Києва від 01 липня 2013 року у справі
№ 910/12352/13, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти на рахунках ПАТ "Кредитпромбанк" у межах суми 217 461 956,56 грн та заборонено у будь-який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які у подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) належного йому рухомого та нерухомого майна, у тому числі майнові права ПАТ "Кредитпромбанк" за будь-якими договорами та іншими правочинами, стороною яких є ПАТ "Кредитпромбанк";
- договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27 вересня
2013 року (договір факторингу) був укладений в період дії обмеження і заборони на вчинення відступлення права вимоги за кредитними зобов`язаннями, встановлених пунктом 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 03 квітня
2009 року № 231;
- відповідачі не повідомили позивачів про укладення договору
купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року, чим порушили право боржника на інформацію, передбачене статтею 15 Закону України "Про захист прав споживачів";
- оскаржувана угода укладена між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" під час дії заборон у виконавчому провадженні
№ 32718368, а саме: під час накладених 24 травня 2012 року та
29 березня 2013 року арештів на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 ;
- на день укладення між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 22 листопада 2007 року № 10/60/07-Zkln була відсутня;
- серед переліку переданих прав вимоги вказано право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 10/60/07-ZkІn_D на суму 6 642 025,94 грн, проте вказаний договір між сторонами ніколи не укладався.
За таких обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд:
- визнати договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" 27 вересня 2013 року в частині купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором
№ 10/60/07-Zkln, договором поруки № 10/60-П/07-Zkln та іпотечним договором від 22 листопада 2007 року, недійсним з моменту його укладення із застосуванням наслідків недійсності правочину;
- визнати ПАТ "Дельта Банк" таким, що не має прав кредитора щодо ОСОБА_2 за кредитним договором від 22 листопада 2007 року
№ 10/60/07-Zkln та щодо ОСОБА_1 за договором поруки від
22 листопада 2007 року № 10/60-П/07-Zkln, іпотечним договором від
22 листопада 2007 року;
- повернути все стягнуте з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк";
- зняти заборону відчуження та вилучити записи про обтяження (у тому числі номери запису про обтяження: 5178100 та 5178072) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи: 5178041 та 5178010 про іпотеку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" 27 вересня 2013 року в частині купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором № 10/60/07-Zkln, договором поруки № 10/60-П/07-Zkln та іпотечним договором
від 22 листопада 2007 року, недійсним з моменту його укладення із застосуванням наслідків недійсності правочину.
Визнано ПАТ "Дельта Банк" таким, що немає прав кредитора щодо
ОСОБА_2 за кредитним договором від 22 листопада 2007 року
№ 10/60/07-Zkln і щодоОСОБА_1 за договором поруки від 22 листопада 2007 року № 10/60-П/07-Zklnта іпотечним договором від 22 листопада
2007 року.
Знято заборону відчуження та вилучено запис про обтяження (у тому числі номерів запису про обтяження: 5178100 та 5178072) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, (де іпотекодержателем є ПАТ "Дельта Банк", іпотекодавцем - ОСОБА_1, а боржником ОСОБА_2 ) з наступного майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (загальною площею: 318,8 кв. м), за адресою:
АДРЕСА_1, та земельної ділянки (кадастровий номер 5123755800:02:008:0626, призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку), за адресою:АДРЕСА_1
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що:
- укладений між відповідачами договір купівлі-продажу прав вимоги
від 27 вересня 2013 року суперечить вимогам ухвали Господарського суду м. Києва від 01 липня 2013року у справі № 910/12352/13, якою для ПАТ "Кредитпромбанк" були встановлені певні обмеження, а тому відповідно до вимог статей 203, 215, 227 ЦК України підлягає визнанню недійсним;
- ПАТ "Дельта Банк" не надало належних та допустимих доказів на підтвердження факту сплати ПАТ "Кредитпромбанк" грошових коштів за відступлення прав вимоги відповідно до договору купівлі-продажу від 27 вересня 2013 року;
- укладений між відповідачами договір купівлі-продажу прав вимоги
від 27 вересня 2013 року, який по суті є договором факторингу, був укладений в період дії обмеження і заборони на вчинення відступлення права вимоги за кредитними зобов`язаннями відповідно до кредитного договору від 22 листопада 2007 року № 10/60/07-Zkln, на якому частково базується таке відступлення, до фізичної особи
ОСОБА_2 та фізичної особи ОСОБА_1, які не є суб`єктами господарювання;
- про неправомірність оспорюваного правочину між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" свідчить те, що він укладений після вступу в законну силу рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 серпня 2011 року у справі № 2-491/11 та за наявності виконавчого провадження з існуючими заборонами у вигляді арештів усього нерухомого майна ОСОБА_1, а також фактичною зміною кредитора у зобов`язанні за кредитною угодою
від 22 листопада 2007 року № 10/60/07-Zkln в порядку,
непередбаченому чинним законодавством, тобто фактичною заміною стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка прав стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена;
- станом на 27 вересня 2013 року у ПАТ "Кредитпромбанк" сплила загальна позовна давність по вимогам за кредитним договором
від 22 листопада 2007 року № 10/60/07-Zkln, що свідчить про відсутність у останнього права на укладення договорів переуступки чи факторингу щодо вказаного зобов`язання;
- рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області
від 19 квітня 2011 року у справі № 2-492/11 стягнуто з позивачів заборгованість у розмірі 4 366 147 грн, що свідчить про відсутність права у ПАТ "Кредитпромбанк" переуступати заборгованість за кредитним зобов`язанням від 22 листопада 2007 року № 10/60/07-Zkln на суму 6 642 025,94 грн, яка значно перевищує стягнуту судом суму;
- посилання позивачів на порушення їхніх прав, передбачених Законом України "Про захист прав споживачів", є доведеним.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника ПАТ "Дельта Банк" у спірних правовідносинах - товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдебт плюс" (далі - ТОВ "Укрдебт плюс").
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 липня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого у спірних правовідносинах є ТОВ "Укрдебт плюс", задоволено частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 01 липня 2013 року заборонено укладати угоди не взагалі, а лише у межах розміру позовних вимог.
Враховуючи, що позивачами на надано доказів на підтвердження того, що вказаною ухвалою накладено заборону на відчуження майнових прав саме за кредитним договоромвід 22 листопада 2007 року № 10/60/07-Zkln, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27 вересня 2013 року в частині купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором
№ 10/60/07-Zkln, договором поруки № 10/60-П/07-Zkln та іпотечним договором від 22 листопада 2007 року.
Апеляційний суд вважав, що встановлення факту сплати
ПАТ "Кредитпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" грошових коштів за відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу від 27 вересня 2013 року не підлягає дослідженню в межах цієї справи.
Відхиляючи доводи позивачів про те, що фактично під виглядом договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами, між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір факторингу, суд апеляційної інстанції зазначив, що оспорюваний правочин за своєю правовою природою є комбінованим договором, оскільки його предметом є як передача права грошової вимоги, так і право вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави), тоді як договір факторингу, відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України) передбачає передання однією стороною виключно грошових коштів у розпорядження іншої, за плату із зобов`язанням відступу прав грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Посилання суду першої інстанції на те, що розпорядженням Держфінпослуг від 03 квітня 2009 року № 231 на час укладення спірного договору встановлювалися обмеження щодо укладення договорів факторингу, за якими відступаються права грошової вимоги до боржників-фізичних осіб суд вважав безпідставним, оскільки зазначене розпорядження не містить обмежень на укладення договорів факторингу, а лише відносить сукупність певних операцій з фінансовими активами до фінансової послуги факторингу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Туманов Д. С., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17 серпня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Туманов Д. С., подали касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 07 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У листопаді 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята без врахування збільшення позивачами позовних вимог, в результаті чого її слід вважати необґрунтованою, незаконною та такою, що не відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства.
На думку позивачів, висновок апеляційного суду про те, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є комбінованим договором, зроблений на неправильно встановлених фактичних обставинах справи.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд не врахував відсутність у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 22 листопада 2007 року № 10/60/07-Zkln.
Підставою касаційного оскарження зазначають застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі
№ 564/2199/15-ц, від 29 серпня 2018 року у справі № 241/31/16-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 908/1490/17, у постанові Верховного Суду України від