ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 804/4561/16
касаційне провадження № К/9901/4757/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 (cуддя Кононенко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді - Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі за позовом Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Рівне" (далі - Товариство) про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
15.07.2016 Інспекція звернулась до суду з позовом до Товариства, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, кошти, які перебувають у власності Товариства в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3326604,74 грн.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція посилалась на те, що Товариство має заборгованість перед бюджетом із податку на прибуток, яка виникла в результаті несплати грошових зобов`язань у сумі 2861681,00 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням від 17.07.2014 № 0001761500, у скасування якого в судовому порядку Товариству було відмовлено. Сума податків за вищевказаним платежем є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто є податковим боргом, на який була нарахована пеня у розмірі 464923,36 грн. Оскільки, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, він звернувся з вищевказаним позовом до суду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 24.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що враховуючи положення пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України у Інспекції на дату звернення до суду з вказаним позовом ще не виникло права на звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу з відповідача. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що в силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на звернення до адміністративного суду виникає у особи у разі, якщо така особа вважає, що її права, свободи або інтереси порушені відповідачем, тобто коли таке порушення мало місце у минулому - до моменту звернення до суду, а не матиме місце у майбутньому.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.11.2017 залишив касаційну скаргу без руху.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.01.2018 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суди не надали належної правової оцінки тому, що Інспекцією до суду першої інстанції було заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до спливу 60-денного строку від дня вручення податкової вимоги, а також тому, що уточнення позовних вимог Інспекцією було подане 07.10.2016, тобто після спливу 60-денного строку від дня вручення податкової вимоги.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.10.2022 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 04.10.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, що підставі акту від 18.04.2014 № 36/04-83-22-01/32682881 "Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013" Інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.07.2014 № 0001761500, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 2909103,00 грн., у тому числі: 1939402,00 грн. - за основним платежем, 969701,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Товариство оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення у судовому порядку, за результатами якого Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 04.06.2015 у справі № 804/11675/14 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні вимог Товариства до Інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2014 № 0001761500 відмовив. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2015 у справі №804/11675/14 було залишено без змін.
15.07.2016 Інспекцією була сформована та надіслана Товариству податкова вимога форми "Ю" №2306-17 на суму 3326604,74 грн. Вказана податкова вимога була отримана Товариством 26.07.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про врученян поштового відправлення № 5000015909151.
Зі змісту позовної заяви та уточнень до неї вбачається, що на дату подання контролюючим органом позовної заяви (15.07.2016) податковий борг Товариства становив 3326604,74 грн., з яких: 2861681,38 грн. - сума, яка утворилась в результаті несплати Товариством узгоджених податкових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 17.07.2014 № 0001761500 (з урахуванням переплати на особовому рахунку боржника у сумі 47421,62 грн.), та 464923,36 грн. пені.
Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.