ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №809/452/18
касаційне провадження № К/9901/69745/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 (колегія суддів: головуючий суддя - Кухтея Р.В., суддів: Носа С.П., Сеника Р.П.) у справі №809/412/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСОЩІ" (далі у тексті - ТОВ "ЛАСОЩІ", Товариство) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі у тексті - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, у Управління) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ТОВ "Ласощі" звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 28.02.2018 №0001081409.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у справі № К/9901/13220/18 (№809/1079/17), провадження в якій відкрито ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 скасовано ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 про зупинення провадження по справі по справі № 809/452/18, а справу направлено для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу про зупинення провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що о суд першої інстанції не навів жодних обставин, які є предметом розгляду в іншій справі і які безпосередньо впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають преюдиційне значення для даної справи і без встановлення яких неможливо вирішити справу, тобто порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зупинення провадження у справі.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 та залишити в силі ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 про зупинення провадження по справі по справі № 809/452/18.
В обґрунтування своїх вимог Товариство посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, вважає рішення прийнято без надання вірної правової оцінки обставинам справи, а саме рішення Верховного Суду у справі № 809/1079/18 має преюдиційне значення для вирішення даної адміністративної справи, а в провадженні Верховного Суд перебуває провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зупинення провадження у даній праві.
Податковий орган подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає про обґрунтованість оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018 та безпідставність доводів касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.10.2022 призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04.10.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Юрченко В.П.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із таких міркувань.
Норми статті 236 КАС України, яка врегульовує питання зупинення провадження у справі, розмежовують підстави, за яких суд має право зупинити провадження у справі, а також, із настанням яких суд зобов`язаний вчинити таку процесуальну дію.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Водночас у частині другій статті 236 КАС України визначено перелік підстав, за яких суд має право зупинити провадження у справі.
Зокрема, пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення "подібні правовідносини". Що саме необхідно розуміти під цим поняттям роз`яснено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.02.2019 в справі №802/3999/15-а. Так, "подібність правовідносин" означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Так, суд першої інстанції зупинив провадження у справі №809/452/18 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №809/1079/17 беручи до уваги ту обставину, що формування Верховним Судом відповідних правових позицій у справі №809/1079/17 може вплинути на наслідки розгляду справи №809/452/18.
Аналіз норм пункту 5 частини другої статті 236 КАС України свідчить про те, що суд має право зупинити провадження у справі з підстави перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку саме палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.