ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 640/2196/21
адміністративне провадження № К/990/9940/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року (суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року (суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р., судді Грибан І.О., Лічевецький І.О.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист (далі - Комісія), у якому просила: визнати протиправним рішення Комісії, оформлене протоколом від 20 жовтня 2020 року, про невизнання її такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України; зобов`язати Комісію визнати її такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України.
2. Третьою особою у справі позивачка зазначила Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі - Мінреінтеграції).
3. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що у 2020 році вона звернулася до Комісії із заявою про визнання її такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, додавши необхідні документи, передбачені пунктом 2 розділу IV Положення про міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.07.2020 №57 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі також Положення). Проте відповідач за відсутності жодної з підстав, визначених у пункті 5 розділу IV Положення, відмовив у наданні їй такого статусу.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та залучено до участі в ній як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Мінреінтеграції.
5. Ухвалою від 06 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва змінив статус Мінреінтеграції з третьої особи на співвідповідача у справі.
6. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Комісії щодо не прийняття вмотивованого рішення за результатами розгляду письмової заяви ОСОБА_1 щодо визнання/невизнання її такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України та не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1122 "Деякі питання соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення". Зобов`язано Мінреінтеграції повторно розглянути на засіданні Комісії заяву ОСОБА_1 про визнання її такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, та не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1122 "Деякі питання соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення" та прийняти вмотивоване рішення відповідно до підпункту 1 пункту 1 та пункту 4 розділу І Положення.
7. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про допущення Комісією протиправної бездіяльності у спірних правовідносинах, оскільки за результатами розгляду письмової заяви ОСОБА_1 . Комісія в межах своїх повноважень, визначених розділом IV Положення, не ухвалила вмотивованого рішення про визнання позивачки такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, або про відмову у визнанні її такою особою.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
8. У касаційній скарзі Мінреінтеграції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, необґрунтованість прийнятих судових рішень, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
9. За доводами відповідача, суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункти 1, 3, 4 розділу III, підпункт 2 пункту 5 розділу IV Положення, з яких убачається, що формою роботи Комісії є засідання, рішення Комісії оформлюється протоколом, а однією з підстав для відмови у визнанні особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України, є неподання/подання не в повному обсязі документів, відомостей, передбачених цим Положенням, або подання їх неналежною особою. Зазначає, що оскільки у Комісії не було жодних відомостей про те, що позивачка, в розумінні Порядку здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, після їх звільнення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1122 (назва і текст в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі також Порядок №1122), є особою, позбавленою свободи внаслідок збройної агресії проти України, і остання відповідних документів та/або інформації не надала, то Комісія правомірно прийняла рішення, оформлене протоколом, про відмову у визнанні її такою особою.
10. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, посилаючись на їхню законність і обґрунтованість. Спростовуючи доводи відповідача, позивачка вказує, що на підтвердження факту позбавлення її свободи вона подала Комісії довідку Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 11.01.2020 №33/8-Є-56/138, в якій зазначено про перебування її з 06.09.2017 по 29.12.2019 в заручниках незаконних збройних формуваннях в районі проведення антитерористичної операції, лист Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.04.2020 "Про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми" та довідку від 21.04.2020 про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. При цьому ні Комісія, ні Мінреінтеграції не повідомляли її про те, що нею не подані або подані не в повному обсязі необхідні документи, та відмовили їй без пояснення причин і підстав.
11. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
12. ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1, виданим 26 березня 2002 року Кремінським РВ УМВС України в Луганській області, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
13. У листі Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 11.01.2020 №33/8-Є-56/138 зазначено, що за даними інформаційного обліку військовослужбовців та цивільних осіб, які були протиправно позбавлені волі в районі проведення антитерористичної операції починаючи з 07 квітня 2014 року, що ведеться Об`єднаним центром з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 06 вересня 2017 року потрапила у заручники до незаконних збройних формувань в районі проведення антитерористичної операції та була визволена 29 грудня 2019 року.
14. Листом від 28.10.2020 №22/Є-268-7.2-1540 Мінреінтеграції повідомило позивачці, що (дослівно): "На засіданні Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист, яке відбулося 20 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 не визнано такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України та не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення" від 11 грудня 2019 року №1122".
15. На запит ОСОБА_1 від 17.11.2020 про надання копії протоколу засідання Комісії Мінреінтеграції листом від 27.11.2020 №22/7.1-4299-20 відповіло позивачці, що протоколи засідань комісії, які мітять службову інформацію, належать до інформації з обмеженим доступом, якій у встановленому порядку присвоєно гриф "для службового користування".
16. Уважаючи прийняте щодо неї рішення Комісії протиправним, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
V. Позиція Верховного Суду