ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №640/23896/19
касаційне провадження № К/990/13063/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Вівдиченко Т.Р., судді - Сорочко Є.О., Чаку Є.В.)
у справі № 640/23896/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРК" (далі - ТОВ "ТРК"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року № 00003000502.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 26 квітня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовив, дійшовши висновку про удаваний характер оспорюваних господарських операцій.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення адміністративного позову.
ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на фіктивний характер господарських операцій, щодо яких виник спір.
Верховний Суд ухвалою від 28 липня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
30 серпня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ТРК" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРІВІСБУД" за вересень 2018 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ІМПРЕЗА" за вересень 2018 року, з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС БМ" за вересень 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТІНГ БРЮ" за грудень 2018 року, показників декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 15 жовтня 2019 року № 78/26-15-05-02-05/30370381.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні ремонтно-будівельних робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Імпреза", Товариства з обмеженою відповідальністю "Серівісбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС БМ" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДПС у м. Києві посилалося на наявність кримінальних проваджень щодо постачальників ТОВ "ТРК", а також відсутність у них у достатній кількості трудових ресурсів, основних, виробничих та транспортних засобів, необхідних для здійснення оспорюваних господарських операцій.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 13 листопада 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003000502, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2866778,00 грн за основним платежем та 716695,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у м. Києві названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.