Постанова
Іменем України
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 363/4646/20
провадження № 61-2705 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Нежури В. А., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зміни черговості спадкування та усунення від права на спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх брат - ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .
Вказували, що ОСОБА_5 після перенесеного інсульту в період з 14 квітня 2019 року по 08 травня 2019 року та після повторного інсульту в період з 27 вересня 2019 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Вишгородській центральній районній лікарні, з 10 липня 2019 року йому встановлена І група інвалідності, він потребував сторонньої допомоги та постійного догляду.
Вказували, що лише вони здійснювали догляд за ОСОБА_5 до смерті останнього, купували ліки та продукти харчування, сплачували комунальні платежі, несли витрати, пов`язані з організацією його поховання. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є рідними дочками ОСОБА_5, від своїх обов`язків по утриманню спадкодавця ухилилися, а тому мають бути усунені від права на спадкування майна померлого.
Зазначали, що у встановлений статтею 1270 ЦК України строк звернулися до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області з метою подачі заяв про прийняття спадщини після смерті брата, однак нотаріус в усній формі відмовився відкрити спадкову справу через відсутність довідки про останнє місце проживання померлого ОСОБА_5 .
З метою отримання вищевказаної довідки вони звернулися до секретаря Катюжанської сільської ради Вишгородського району Київської області, яка відмовилася видати відповідну довідку з тих підстав, що вони є спадкоємцями померлого лише другої черги.
Постановами державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області від 20 листопада 2020 року їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
За вказаних обставин вважали, що строк, встановлений статтею 1270 ЦК України для подання заяв про прийняття спадщини, було пропущено ними з поважних причин.
Ураховуючи викладене, позивачі просили суд визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини - у два місяці після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ; змінити їм чергу спадкування з другої черги спадкування на першу; усунути від спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року у складі судді Чіркова Г. Є. у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оформивши 11 грудня 2019 року у приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, адресовані органам нотаріату за місцем вимоги, позивачі, разом з тим, до жодної нотаріальної контори у визначений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк із цими заявами не звернулися, отже, своїм правом на їх подання не скористалися, доказів на підтвердження того, що причини пропуску ними строку для прийняття спадщини пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, суду не надали. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що у позивачів не виникло спадкових прав на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, тому підстави для задоволення позовних вимог про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та зміну черговості спадкування майна померлого ОСОБА_5 відсутні.
Суд також зазначив, що відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Для правильного застосування положення частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Позивачі не надали належних, допустимих та безспірних доказів на підтвердження одночасного настання всіх передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України обставин, що є їх процесуальним обов`язком, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування такого крайнього заходу як усунення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від права на спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 жовтня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Визначено ОСОБА_1, ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) строком у два місяці.
Змінено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чергу спадкування, а саме з другої черги спадкування на першу чергу спадкування.
Усунуто від спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивна тим, що позивачі пропустили строк на подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_5 з причини, яка пов`язана з об`єктивними та істотними труднощами, а саме: через ненадання довідки про останнє зареєстроване місце проживання спадкодавця, за відсутності якої нотаріус відмовився прийняти від них заяви про прийняття спадщини. В свою чергу, позивачі не мали можливості отримати таку довідку у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, оскільки вони є родичами спадкодавця лише другої черги. Тому вимоги про визначення позивачам додаткового строку для прийняття спадщини після смерті їх брата є доведеними та підлягають задоволенню.
Задовольняючи вимоги про усунення відповідачів від права на спадкування та зміну черговості спадкування, апеляційний суд виходив із того, що відповідачі, будучі обізнаними про потребу ОСОБА_5 у сторонній допомозі у зв`язку з його хворобою, ухилилися від обов`язку по догляду та утриманню свого батька, тоді як позивачі надавали різного роду допомогу спадкодавцю, зокрема, купували ліки та продукти харчування, оплачували комунальні послуги, забезпечували матеріально. Крім того, саме позивачі займались похованням ОСОБА_5 .
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивачами не доведено факт звернення спадкодавця до відповідачів з проханням про допомогу, догляд та утримання, а останні від цього ухилилися, та зазначив, що у даному випадку саме на відповідачів, як дітей спадкодавця, покладався обов`язок по догляду та утриманню свого батька, який знаходився у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявники зазначали неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 17 березня 2021 року у справі № 200/12980/14, від 01 березня 2021 року у справі № 233/5990/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 592/1045/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 755/14155/16 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 363/4646/20 із Вишгородського районного суду Київської області.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 1270, 1272 ЦК України, не врахував, що наведені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Звертали увагу на те, що довідка про місце проживання спадкоємця має подаватися спадкоємцями виключно для встановлення місця відкриття спадщини. Разом з тим, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відкрита на підставі заяв відповідачів від 28 листопада 2019 року, а відтак була відсутня необхідність подання позивачами документів, необхідних для визначення місця відкриття спадщини. Таким чином, апеляційний суд безпідставно визначив позивачам додатковий строк для прийняття спадщини, пославшись на доведеність позивачами об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для прийняття ними спадщини після смерті брата через неможливість подання вказаної довідки.
Апеляційний суд не надав належної оцінки листу ГУ ПФ України у Київській області від 02 березня 2021 року № 1/03, за змістом якого ОСОБА_5 перебував на обліку в управлінні з 10 липня 2019 року, отримував пенсію по інвалідності та забезпечував себе, що спростовує доводи позивачів про повне матеріальне забезпечення спадкодавця з їх боку. Окрім того, з дня встановлення спадкодавцю інвалідності до дня його смерті минуло три місяці, що свідчить про відсутність такого юридичного факту, як тривалий час вчинення певної дії. Позивачами не доведено належними доказами наявність тривалого безпорадного стану спадкодавця, за наявності якого у позивачів могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України, а також не надано доказів на підтвердження одночасного настання всіх передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України обставин, які б давали можливість для усунення відповідачів від права на спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_5 .
Апеляційним судом не досліджувались обставини, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємців за умови отримання її від інших осіб, чи мали спадкоємці матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Позивачі у порушення норм процесуального права не надали суду доказів, які б доводили факт умисного ухилення відповідачів від надання допомоги спадкодавцеві.
Суд першої інстанції, надавши належну правову оцінку доказам і обставинам справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке безпідставно скасовано судом апеляційної інстанції.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції є мотивованим, законним й ґрунтується на належних та допустимих доказах, апеляційним судом вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрами ОСОБА_5 . Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дочками ОСОБА_5 .
У період з 14 квітня 2019 року по 08 травня 2019 року ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у Вишгородській центральній районній лікарні з діагнозом ішемічний інсульт (а. с. 16, т. 1).
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертизи серії АВ № 1055849 з 10 липня 2019 року ОСОБА_5 встановлено І групу інвалідності за загальним захворюванням та вказано, що останній потребує сторонньої допомоги, рекомендовано стаціонарне лікування двічі на рік, фізичну реабілітацію, соціально побутовий патронаж, а також крісло-коляску, стілець із сан. оснащенням, підгузки (а. с. 21, т. 1).
10 липня 2019 року Іванівською міжрайонною медико-санітарною експертною комісією складено індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_5 (а. с. 22, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а. с. 14, т. 1).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема: житловий будинок АДРЕСА_1, що належав останньому на підставі договору дарування від 21 квітня 1993 року.
Згідно довідки від 26 жовтня 2020 року № 1008, видної виконавчим комітетом Катюжанської сільської ради Вишгородського району Київської області, з 27 червня 2002 року і по день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 (а. с. 17, т. 1).
Згідно акта депутата Катюжанської сільської ради Вишгородського району Київської області Куявцева О. П. від 26 жовтня 2020 року, складеного у присутності сусідів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та за їх підписами, за покійним ОСОБА_5 з 14 квітня 2019 року до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 доглядали його сестри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 20, т. 1).
Із довідки лікаря Вишгородської центральної районної лікарні Коваленка А. В. від 17 листопада 2020 року убачається, що під час перебування ОСОБА_5 в лікарні в період з 14 квітня 2019 року по 08 травня 2019 року та з 27 вересня 2019 року по 11 жовтня 2019 року догляд за ним здійснювали його сестри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 23, т. 1).
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02 березня 2021 року № 1/03, ОСОБА_5 перебував на обліку в управлінні з 10 липня 2019 року та отримував пенсію по інвалідності, яка здійснювалась на банківський рахунок, відкритий у АТ "Ощадбанк", у наступному розмірі: липень 2019 року - 1 109,93 грн; серпень 2019 року - 1 564 грн; вересень 2019 року - 1 564 грн. Відомості про те, хто знімав з банківської картки нараховану ОСОБА_5 пенсію, відсутні. 28 листопада 2019 року ОСОБА_2 було отримано допомогу на поховання ОСОБА_5 у сумі 3 524,20 грн. Сума боргу по виплаті пенсії за період з 10 липня 2019 року по 31 жовтня 2019 року складає 2 298,89 грн (а. с. 95, т. 1).
Позивачами надано квитанції про придбання ліків та оплату комунальних послуг за адресою проживання ОСОБА_5 (а. с. 29-53; 54-57, т. 1).
Із матеріалів спадкової справи № 287/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 убачається, що 28 листопада 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявами про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_5 (а. с. 127, 130, т. 1).
30 вересня 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 по 1/2 частині кожній (а. с. 158 зворот; 159 зворот, т. 1).
11 грудня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформили у приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г. М. заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_5, адресовані органам нотаріату за місцем вимоги (а. с. 26, 27, т. 1). Проте до жодного органу нотаріату вказані заяви позивачами не подані.
Постановами державного нотаріуса Вишгородської районної державної нотаріальної контори Київської області від 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у зв`язку із пропущенням передбаченого статтею 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини (а. с. 24, 25, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.