Постанова
Іменем України
30 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 446/333/15-ц
провадження № 61-4536ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
позивач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідачі (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, Жовтанецька сільська рада Кам`янка-Бузького району Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 червня 2020 року у складі судді Бакай І. А. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що перебуває у спільній власності, та визнання права власності на житловий будинок.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що після смерті діда ОСОБА_4 він успадкував 6/12 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Загальна площа належної йому частки будинку становить 63,7 кв. м із конкретними площами зазначеними у технічному паспорті.
Інші частини будинку перебувають у користуванні відповідачів, отже фактично спірний житловий будинок поділений між сторонами, оскільки кожен із них володіє конкретними приміщеннями, хоча юридично будинок перебуває у спільній власності. Він неодноразово пропонував відповідачці добровільно поділити належний їм на праві спільної часткової власності будинок, однак остання від добровільного розподілу будинку відмовляється без будь-яких на це об`єктивних причин.
Рішенням виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради № 10 від 14 лютого 2015 року належній йому 6/12 частки будинку присвоєно порядковий № 84 "а", в результаті чого належна йому частина будинку має окрему, як об`єкт поштову адресу, а саме: будинок АДРЕСА_1 . Земельну ділянку, на якій розташована належна йому частка житлового будинку становить 0,0891 га, він приватизував, цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд виділити в натурі житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в такому порядку: виділити ОСОБА_1 наступні житлові приміщення, що зазначені в технічному паспорті даного будинку номерами: 1-1 - площею 6,4 кв. м; 1-2 - площею 8,5 кв. м; 1-3 - площею 19,7 кв. м; 2-1 - площею 9,4 кв. м; 2-2 площею - 19,9 кв. м; загальною площею - 63,7 кв. м. Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позову, оскільки вимога про виділення частки в натурі з переліком кімнат є необґрунтованою та безпідставною, позаяк порушено принцип рівності часток та не надано висновок будівельно-технічної експертизи щодо можливого виділення вказаних кімнат в натурі і чи це виділення буде відповідати будівельним та санітарним нормам та чи відповідач у справі буде мати окремий вхід та які саме кімнати потрібно лишити у спільному користуванні.
Визначальним для виділу частки будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Позивач уже порушує принцип рівності, оскільки кімната під номером 2-1 площею 9,4 кв. м мала б відійти до відповідача.
Крім того, ОСОБА_2 піддала сумніву законність свідоцтва про право на спадщину за заповітом видане на ім`я ОСОБА_1, згідно з яким нібито ОСОБА_5 є власником спірного будинку в частці Ѕ.
Безпідставною є вимога про визнання права власності на житловий будинок під номером АДРЕСА_1, оскільки такого будинку за такою адресою не існує відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, а є будинок за адресою АДРЕСА_1, який і є предметом спору щодо виділення в натурі часток. Отже, і вимога про визнання права власності на будинок під номером АДРЕСА_1 є безпідставною.
У поданому відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 зазначила, що для встановлення технічної можливості чи неможливості поділу спірного будинку необхідні спеціальні знання в галузі будівництва. Тобто це питання потребує вирішення виключно шляхом проведення судової експертизи, про проведення якої позивач ОСОБА_1 клопотання не заявляв, а запропонований ОСОБА_1 варіант виділу йому частки не відповідає ДБН. Згідно з чинними державними будівельними нормами спірний будинок є неподільним.
Крім того, спірний будинок належав до колгоспного двору і згідно з витягами з погосподарських книг від 22 серпня 1994 року, виданих Жовтанецькою сільською радою, оригінали яких знаходяться в інвентаризаційній справі на будинок на АДРЕСА_1, яка знаходиться в матеріалах справи, в будинку проживало три сім`ї - подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (батьки відповідачки), сім`я сестри - ОСОБА_7, її чоловік ОСОБА_8 і їх діти ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_9, сім`я відповідачки - ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_3 (співвідповідач) і їхні діти - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, відповідно частка кожного в спірному будинку становила 1/12.
Рішенням виконкому Жовтанецької сільської ради № 76 від 14 грудня 1994 року видано ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на 2/12 частки в будинку на АДРЕСА_1, тобто на його частку і частку матері, а ОСОБА_7 - на 4/12 частки в цьому будинку (її частка, частка чоловіка та дітей). На підставі цього рішення були видані відповідні свідоцтва від 09 березня 1995 року про право власності на ці частки в будинку.
Відповідно до договору дарування від 15 травня 1995 року сестра відповідачки ОСОБА_7 подарувала батькові 4/12 частки в будинку.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 червня 2007 року ОСОБА_1 став власником цих 6/12 часток в будинку.
Всі вказані правовстановлюючі документи є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки порушують права інших співвласників, в тому числі її право в частині 1/24 частки, яка належить їй у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 (оскільки вона прийняла спадщину після її смерті у встановленому порядку) - її 1/12 частка була незаконно оформлена на ім`я батька і в подальшому її незаконно успадкував ОСОБА_1 .
Відповідач та члени її сім`ї права на свої частки у спірному будинку, які сумарно становлять 6/12, не оформляли і не реєстрували. Однак їхнє право спільної часткової власності на спірний будинок виникло та існує, а відтак, питання поділу спірного будинку повинно здійснюватися з участю всіх шістьох членів сім`ї відповідачки.
ОСОБА_1 у відповіді на відзив заперечував проти викладених ОСОБА_2 мотивів щодо відмови у позові. Пояснив, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 24 листопада 1987 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про поділ майна колгоспного двору проведено фактичний розподіл будинку між сторонами та призначено суму компенсації від різниці присудженого майна.
Після виконання сторонами вказаного судового рішення, і це підтверджено технічною документацією будинку (технічним паспортом), житлові приміщення, які судом визначені (виділені) ОСОБА_2 і її чоловіку ОСОБА_3, та житлові приміщення, що були виділені нині покійним - ОСОБА_4 і ОСОБА_6, а також ОСОБА_7, ОСОБА_8 розділені несучою стіною, мають окремі входи у житлові приміщення і є окремими житловими приміщеннями. Тобто технічно житловий будинок поділений ще у 1987 році, а тому повторного поділу спірний будинок не потребує.
У результаті дарування ОСОБА_7 своєї частки ОСОБА_4 спірний житловий будинок поділений на дві частини. Після смерті діда у 2007 році належну йому частку з конкретними приміщеннями успадкував позивач і з цього часу він та відповідачка, кожен як співвласник, володіє належними саме йому конкретними приміщеннями у будинку, які складають два окремі об`єкти по 6/12 частки в одному будинку.
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Жовтанецької сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, вякому посилаючись на те, що правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності позивача на спірну земельну ділянку порушують її право користування спірним будинком та на земельну ділянку, на якій він розташований, просила суд визнати незаконним і скасувати рішення Жовтанецької сільської ради № 10 від 16 січня 2015 року "Про надання земельної ділянки у власність", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0891 га у АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та передано у власність ОСОБА_1, та визнати недійсним свідоцтво про право власності від 26 січня 2015 року на вказану земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області
від 23 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Виділено в натурі житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділено ОСОБА_1 такі житлові приміщення, що зазначені в технічному паспорті будинку номерами: 1-1 площею 6,4 кв. м; 1-2 площею 8,5 кв. м;
1-3 площею 19,7 кв. м; 2-1 площею 9,4 кв. м; 2-2 площею 19,9 кв. м, загальною площею 63,7 кв. м.
Визнано за ОСОБА_1 в цілому право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі рішення Радехівського районного народного суду Львівської області від 24 листопада 1987 року проведено реальний поділ спірного будинку, а 09 березня 1995 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 видано свідоцтва про право власності на вказаний будинок у відповідних частках.
На підставі договору дарування від 15 травня 1995 року ОСОБА_4 прийняв у дар від ОСОБА_7 4/12 частин спірного житлового будинку, що в цілому складається з трьох кімнат житловою площею 59,9 кв. м, двох кухонь, трьох коридорів та кладової з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що до них відноситься.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 червня 2007 року ОСОБА_1 є спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_4, яке складається з 6/12 частин цегляного житлового будинку АДРЕСА_1 .
Ураховуючи наведене, місцевий суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про виділ ОСОБА_1 житлових приміщень, що зазначені в технічному паспорті будинку номерами: 1-1 площею 6,4 кв. м; 1-2 площею 8,5 кв. м; 1-3 площею 19,7 кв. м; 2-1 площею 9,4 кв. м; 2-2 площею 19,9 кв. м.
Залишаючи без задоволення зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, місцевий суд вказав про те, що оскаржуване рішення Жовтанецької сільської ради № 10 від 16 січня 2015 року, як і видане на його підставі свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 26 січня 2015 року та проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), відповідають нормам закону і не порушують прав та інтересів ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_2 у частині первісних позовних вимог.
Постановою Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 червня 2020 року скасовано в частині визнання за ОСОБА_1 в цілому права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, та ухвалено у цій частині нове рішення, яким ці позовні вимоги залишено без задоволення.
В іншій частині вирішення первісних позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про виділ ОСОБА_1 житлових приміщень, що зазначені в технічному паспорті будинку номерами: 1-1 площею 6,4 кв. м; 1-2 площею 8,5 кв. м; 1-3 площею 19,7 кв. м; 2-1 площею 9,4 кв. м; 2-2 площею 19,9 кв. м.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині первісних позовних вимог щодо визнання права власності в цілому на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та ухвалюючи нове рішення в цій частині, суд апеляційної інстанції вказав на те, що виходячи з того, що виконавчий комітет Жовтанецької сільської ради рішенням від 14 лютого 2014 року № 10 присвоїв адресу 84 "а" на об`єкт нерухомого майна, що уже належить первісному позивачу на праві власності.
Судом першої інстанції при розгляді справи щодо вимог ОСОБА_1 про виділ йому житлових приміщень, що зазначені в технічному паспорті будинку номерами: 1-1 площею 6,4 кв. м; 1-2 площею 8,5 кв. м; 1-3 площею 19,7 кв. м; 2-1 площею 9,4 кв. м; 2-2 площею 19,9 кв. м, не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.
Доводи ОСОБА_2 про те, що місцевий суд в порушення принципу рівності часток незаконно виділив позивачу житлові приміщення загальною площею 63,7 кв. м, чим порушив її права, не обґрунтовані, оскільки рішенням Радехівського районного народного суду від 24 листопада 1987 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спірному житловому будинку виділено приміщення 5, 6, 7, площею 4,5 кв. м, площею 10,3 кв. м та площею 20,5 кв. м, разом площею 40,1 кв. м, які залишаються у її власності.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про те, що позов заявлено про виділення частки з об`єкта, технічні характеристики якого змінилися в порівнянні з 1987 роком, оскільки як вбачається із матеріалів інвентаризаційної справи, загальна площа будинку не змінилася і становить 103,8 кв. м, з урахуванням веранди площею 6,4 кв. м.
Не обґрунтованими є доводи ОСОБА_2 щодо незалучення до участі у справі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як співвідповідачів, які є співвласниками будинку, оскільки на підтвердження права власності вказаних осіб на спірний будинок суду доказів не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 червня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Місцевим судом не надано належної оцінки обставинам набуття співвласниками часток спірного домоволодіння.
Рішення у справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17, від 19 грудня 2019 року у справі № 916/1041/17, від 26 листопада 2019 року у справі № 902/201/19, від 15 жовтня 2019 року у справі № 908/1090/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 910/2164/18 та від 08 липня 2019 року у справі № 908/156/18; від 03 липня 2019 року у справі № 346/4483/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц.
Провадження у суді касаційної інстанції
23 червня 2022 року ухвалою Верховного Суду ОСОБА_2 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 23 червня 2020 року і постанови Львівського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзиву на касаційну скаргу іншими учасниками справи до Верховного Суду не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Радехівського районного народного суду Львівської області від 24 листопада 1987 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, та проведено поділ майна колгоспного двору, який знаходиться у с. Жовтанці Кам`янко-Бузького району Львівської області таким чином:
ОСОБА_4, ОСОБА_6 виділено у будинку приміщення 3, 4 загальною площею 29,3 кв. м, вартістю 3 186,07 крб., світелку в горищному приміщенні площею 9,0 кв. м вартістю 377 крб.; дерев`яний ґанок вартістю 65 крб; сарай, який у технічному паспорті позначений літерою "Г", вартістю 63 крб.; сарай, який у технічному паспорті позначений літерою "Д", вартістю 165 крб. та погріб, який у технічному паспорті позначений літерою "Ж", вартістю 146 крб.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виділено у житловому будинку приміщення 1 та 2 площею 28,0 кв. м, вартістю 3 088,22 крб.; цегельну веранду вартістю 650 крб.; бетонний ґанок вартістю 53 крб.; сарай, який у технічному паспорті позначений літерою "З", вартістю 452 крб., та Ѕ частину фундаменту вартістю 118 крб.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у житловому будинку виділено приміщення 5, 6, 7 площею 40,1 кв. м, а також: літню кухню, яка у технічному паспорті позначена літерою "В", вартістю 516 крб.; сарай, який у технічному паспорті позначений літерою "Е", вартістю 143 крб.; Ѕ частину фундаменту вартістю 118 крб. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом виділено барана вартістю 100 крб. та 13 штук індиків вартістю 130 крб.
У спільному користуванні сторін залишено: туалет, загорожу та мощення.
Суд зобов`язав кожну із сторін у справі, користуватися горищем над своєю виділеною частиною житлового будинку, для чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд зобов`язав обладнати вихід на горище будинку зі зовні у фронтовій частині даху; закласти дверні отвори між приміщеннями 1 та 7, а також між приміщеннями 1 та 4.
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . ОСОБА_14 зобов`язано закласти дверний отвір між приміщеннями 4 та 5.
ОСОБА_15 та ОСОБА_3 суд зобов`язав пробити дверний отвір між приміщеннями 6 та 5, а також прибудувати ґанок.
Також суд зобов`язав ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1 624,00 крб. від різниці присудженого майна та 85,40 крб. судових витрат.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд зобов`язав в якості компенсації від вартості присудженого майна виплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 крб. та 170,80 крб. судових витрат (т. 1, а. с. 33).
Вказане рішення суду набрало законної сили.
Актом внесення поточних змін, який знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи, підтверджується, що вказаний будинок розділений на 3 квартири, в належному відповідачам приміщенні 3-3 і 3-4 закладено двері, в приміщенні 3-1 пробито вхідні двері.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Жовтанецької сільської ради Кам`янка-Бузького району № 42 від 12 травня 1988 року "Про відкриття господарського номера", розглянувши заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відкриття погосподарського номера у зв`язку з реальним поділом будинку на основі рішення Радехівського нарсуду від 24 листопада 1987 року, виконком Жовтанецької сільської ради вирішив відкрити новий погосподарський номер сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 ; даний двір віднести до суспільної групи - робітничий і присвоїти особистий рахунок № НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 173).
Згідно з рішенням № 76 від 14 грудня 1994 року Жовтанецької сільської ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області на підставі рішення Радехівського районного народного суду Львівської області від 24 листопада 1987 року вирішено визначити головою 4/12 частки селянського двору у АДРЕСА_1, ОСОБА_7, головою 2/12 частки селянського двору ОСОБА_4 та видати головам селянського двору свідоцтво про право власності на вказаний будинок у відповідних частках: ОСОБА_7 на 4/12 частки, ОСОБА_4 на 2/12 частки (т. 1, а. с. 78).
ОСОБА_4 та ОСОБА_7 09 березня 1995 видані свідоцтва про право власності на вказаний будинок у відповідних частках.
На підставі договору дарування від 15 травня 1995 року ОСОБА_4 прийняв у дар від ОСОБА_7 4/12 частин спірного житлового будинку, що в цілому складається з трьох кімнат житловою площею 59,9 кв.м, двох кухонь, трьох коридорів та кладової з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що до них відноситься, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.100 т.1).