Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 2-95/11/1609
провадження № 61-1286св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гречківська Юлія Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гречківської Юлії Володимирівни, стягувач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2021 року у складі судді Миронець О. К. та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Гальонкіна С. А., Карпушина Г. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст скарги
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати недійсною оцінку нерухомого майна - житлового приміщення (трикімнатної квартири загальною площею 77,2 кв. м), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і належить їй на праві власності, проведену суб`єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Центр незалежної оцінки та експертизи" станом на 10 червня 2021 року в межах процедури виконавчого провадження; визнати неправомірними дії головного державного виконавця (далі - державний виконавець) Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми)(далі- Київського ВДВС у м. Полтаві) Гречківської Ю. В. щодо передання на реалізацію вказаного нерухомого майна та зупинити його реалізацію.
На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначала, що на виконанні Київського ВДВС у м. Полтаві перебуває ВП № 65556003 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 2-95/11 про звернення стягнення на заставне майно - трикімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, що їй належить. За рахунок вартості спірної квартири підлягає погашенню зобов`язання за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року № 805 к-ф у розмірі 61 024,14 дол. США шляхом реалізації предмета іпотеки проведенням прилюдних торгів, з початковою вартістю предмета іпотеки 278 250,00 грн.
22 червня 2021 року у відділенні поштового зв`язку "Укрпошта" ОСОБА_1 отримала повідомлення про результат визначення оцінки арештованого майна від 11 червня 2021 року № 40826, направлене головним державним виконавцем Гречківською Ю. В., у якому вказано, що вартість предмета іпотеки без ПДВ становить 1 205 400,00 грн.
ОСОБА_1 не погоджується із результатами визначення вартості заставного майна (квартири), оскільки звіт про оцінку майна не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Вважає, що при проведенні оцінки зазначеного нерухомого майна були порушення пункту 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", яким передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки. Водночас оцінювач ОСОБА_2 не входила до житлового приміщення та не ознайомилася безпосередньо з об`єктом оцінки, не проводила його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна.
Також є неправомірними дії державного виконавця Київського ВДВС у м. Полтава Гречківської Ю. В. щодо передання на реалізацію нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, оскільки на вказану квартиру поширюється дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила скаргу задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Київський районний суд м. Полтави ухвалою від 18 жовтня 2021 року скаргу залишив без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звіт оцінювач провів у повній формі, із застосуванням порівняльного підходу, виклавши в розділі 4.1 звіту встановлені ним характеристики об`єкта при безпосередньому огляді, з дотриманням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні", Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", тому підстав для визнання оспорюваного звіту недійсним немає. Оскільки постановою Полтавського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року дії державного виконавця щодо передання на реалізацію належної на праві власності ОСОБА_1 квартири визнано неправомірними та зупинено реалізацію цього нерухомого майна на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон№ 1304-VII), підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в цій частині також немає. Крім цього, постановою державного виконавця від 27 серпня 2021 повернено виконавчий лист на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та припинено електронні торги з реалізації спірної квартири.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Полтавський апеляційний суд постановою від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 19 січня 2022 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2021 року і постанову Полтавського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та постановах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 10 серпня 2021 року у справі № 461/4240/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 619/4981/13, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 21 липня 2021 року у справі № 2-95/11/1609, від 20 січня 2021 року у справі № 501/578/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 125/1246/15, від 17 лютого 2021 року у справі № 620/705/18, від 09 червня 2021 року у справі № 335/1218/13, від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/17501/19.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
При проведенні оцінки спірної квартири мало місце порушення пункту 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (зі змінами), адже немає доказів, які підтверджували б факт доступу представника суб`єкта оціночної діяльності до нерухомого майна боржника та його безпосереднє ознайомлення з об`єктом оцінки.
У звіті про незалежну оцінку майна від 10 червня 2021 року № 511 у розділі 4.1 "Характеристика об`єкта оцінки" зазначено, що при безпосередньому огляді об`єкта оцінки встановлено, що це житлове приміщення (трикімнатна квартира, загальною площею 77,2 кв. м), розташоване на АДРЕСА_1, вигляд оцінюваного приміщення відображено на фотографіях, наведених в додатках до цього звіту. Однак на фотографіях відображено тільки житловий будинок. Самого житлового приміщення - спірної квартири на фотографіях, наведених в додатках до звіту, не відображено.
Крім того, у звіті вказано, що стан стін, стелі, підлоги добрий, виконання стін - пофарбування водяне, шпалери, виконання стелі - пофарбування водяне, виконання підлоги - дошки, кер. кахлі. При цьому оцінювач ОСОБА_2 у цьому ж звіті зазначила, що це припущення, що свідчить про порушення оцінювачем пунктів 50, 51, 56 Національного стандарті № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".
Всупереч частині п`ятій статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" у постанові державного виконавця Гречківської Ю. В. від 09 червня 2021 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні № 65556003 і зобов`язання його визначити точну ринкову вартість описаного й арештованого майна боржника немає дати і підпису про ознайомлення оцінювача ОСОБА_2 .
Крім того, суд не врахував, що Закон № 1304-VII не містить такої умови для його застосування до правовідносин як придбання нерухомого житлового майна саме за кредитні кошти, а лише передбачав, що не може бути звернено стягнення, якщо таке майно виступало як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому в іноземній валюті, за умови, що загальна площа такої квартири менше 140 кв. м і є єдиним житлом позичальника або майнового поручителя.
За таких обставин висновок суду про те, що на спірні правовідносини не поширюється дія Закону № 1304-VII, є передчасним, а зазначена судом на підтвердження протилежних висновків обставина про набуття спірного нерухомого майна ОСОБА_1 як іпотекодавцем до укладення вказаного кредитного договору сама по собі не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права.
Крім того, посилання суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії державного виконавця щодо передання на реалізацію спірного майна та зупинення дій з його реалізації на те, що вказані дії вже були предметом судового розгляду та їм надано правову оцінку постановою Полтавського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року, є грубим порушенням статті 447 ЦПК України, оскільки предметом розгляду суду апеляційної інстанції було визнання недійсною іншої попередньої оцінки цього нерухомого майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності станом на 19 січня 2021 року, та визнання неправомірними інших попередніх дій державного виконавця Гречківської Ю. В. щодо передання на реалізацію спірного майна в іншому виконавчому провадженні № 52271973. Наведене спростовує висновки судів щодо відсутності підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій головного державного виконавця у виконавчому провадженні № 65556003.
Суди не врахували, що ОСОБА_1 заявляла вимоги станом на 30 червня 2021 року - день звернення до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця Гречківської Ю. В. в частині передання на реалізацію належної боржнику на праві власності квартири, та у зв`язку із цим повно не встановили обставин справи і не перевірили, які саме дії вчинялися державним виконавцем, не оцінили їх на предмет законності, тобто не розглянули скаргу по суті в цій частині.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
22 лютого та 08 квітня 2022 року всі томи справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 05 грудня 2011 року (справа № 2-95/11) звернено стягнення на заставне майно - трикімнатну квартиру загальною площею 77,2 кв. м, житловою площею - 53,6 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26 липня 2008 року управлінням житлово-комунального господарства, за рахунок вартості якої погасити зобов`язання за кредитним договором від 07 жовтня 2008 року № 805 к-ф у розмірі 61 024,14 дол. США, шляхом реалізації предмета іпотеки проведенням прилюдних торгів, з початковою вартістю предмета іпотеки 278 250,00 грн.
За заявою стягувача ПАТ АБ "Укргазбанк" державний виконавець Київського ВДВС постановою від 25 травня 2021 року відкрив виконавче провадження № 65556003 з примусового виконання зазначеного судового рішення.
Постановою державного виконавця Гречківської Ю. В. від 09 червня 2021 року у виконавчому провадженні № 65556003 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи", який склав звіт від 10 червня 2021 року № 511 про незалежну оцінку майна, визначивши ринкову вартість об`єкта оцінки - квартири АДРЕСА_2 у розмірі 1 205 400,00 грн.
У розділі 4.1 вказаного звіту зазначено, що характеристики об`єкта оцінки здійснено, зокрема, при безпосередньому огляді цього об`єкта.
У розділі 7 звіту оцінювач обґрунтував обраний ним для оцінки спірного майна порівняльний підхід.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.