Постанова
Іменем України
28 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 640/7669/19
провадження № 61-12199св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне підприємство "СЕТАМ", приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, ОСОБА_2,
треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Акціонерне товариство "Альфа Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "СЕТАМ", приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, ОСОБА_2, треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Акціонерне товариство "Альфа Банк", про визнання електронних торгів недійсними, визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна недійсним
за касаційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, Державного підприємства "СЕТАМ" та представника ОСОБА_2 - адвоката Мельник Наталії Олександрівни на постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, лот № 302503, які відбулися 08 жовтня 2018 року, протокол № 361318 організатор - Державне підприємство "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), визнати недійсним свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів за адресою: АДРЕСА_1, яке було видане 18 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Васильковою Л. Є. переможцю торгів ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що на момент проведення оспорюваних торгів у житловому будинку на АДРЕСА_1 був зареєстрований його малолітній син, однак виконавець не отримав дозволу від органу опіки та піклування на реалізацію житла, право користування яким має малолітня дитина. Також на час проведення торгів він мав державний акт про право власності на земельну ділянку, на якій розміщений житловий будинок з надвірними будівлями. Разом з цим електронні торги проведено без зазначення кадастрового номера земельної ділянки, що є істотною умовою договору. Відсутність у договорі істотної умови є підставою вважати його неукладеним, а видане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності - недійсним. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Київський районний суд м. Харкова рішенням від 25 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними, оскільки у спірному будинку на час укладення договору іпотеки не були зареєстровані іпотекодавець і його малолітній син, який, відповідно, не мав права користування цим житловим будинком. Крім того, право власності позивача на земельну ділянку зареєстроване не було, про наявність акта на право власності на земельну ділянку позивач не повідомляв ні банк, ні приватного виконавця, ні організатора торгів. Відсутність у протоколі проведення електронних торгів, акті про реалізацію предмета іпотеки кадастрового номера земельної ділянки, про яку не знали та не могли знати банк, приватний виконавець та організатор торгів, не є підставою вважати проведені електронні торги неукладеним правочином, а видане свідоцтво про право власності - недійсним. Електронні торги з продажу спірного майна відбулися, і за їх наслідками переможцем ОСОБА_2 та заступником генерального директора електронних торгів ОСОБА_3 підписаний протокол № 361318. Переможець сплатив вартість лота та отримав нотаріально посвідчене свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке зареєстрував у Державному реєстрі речових прав, а тому немає підстав вважати електронні торги такими, що не відбулися, а правочин - неукладеним.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Харківський апеляційний суд постановою від 22 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сльоти Р. С. задовольнив частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 вересня 2020 року скасував. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, лот № 302503, які відбулися 08 жовтня 2018 року, відмовив з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови. Визнав недійсним протокол проведення електронних торгів від 08 жовтня 2018 року № 361318. Визнав недійсним свідоцтво приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Василькової Л. Є., яким посвідчено, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що під час проведення електронних торгів, оформлення протоколу та укладення договору не було зазначено кадастрового номера земельної ділянки як істотної умови, яка має бути зазначена. Встановивши обставини справи, згідно з якими спірний договір укладено без додержання зазначення істотних умов, апеляційний суд дійшов висновку, що свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів, яке було видане 18 жовтня 2018 року приватним нотаріусом переможцю ОСОБА_2, є неукладеним (недійсним).
Оскільки за результатами проведення електронних торгів було реалізовано спірний житловий будинок та видано свідоцтво про право власності, тобто укладено угоду купівлі-продажу, однак під час її укладення не зазначено кадастрового номера земельної ділянки як істотної умови договору, такий правочин не можна вважати укладеним. Ураховуючи, що оспорюваний договір є неукладеним, не можна вважати правомірним перехід права власності на спірний будинок до ОСОБА_2 .
Водночас апеляційний суд виходив з того, що позивач не пропустив строку на звернення до суду з цим позовом, оскільки ОСОБА_1 не був учасником торгів і, відповідно, не був обізнаний про підготовку та їх проведення, а тому вимоги статті 48 Закону України "Про іпотеку" не можуть бути застосовані у спірному випадку. До того ж ОСОБА_1, звертаючись до суду, зазначив, що раніше, а саме у жовтні 2018 року, звертався до Київського районного суду м. Харкова з позовом про оскарження результатів торгів, які відбулись 08 жовтня 2018 року, з інших підстав. Однак матеріали справи доказів на підтвердження таких обставин не містять.
Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У липні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, а у разі визнання позовних вимог ОСОБА_1 обґрунтованими, просив ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 48 Закону України "Про іпотеку", без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах (щодо спеціальної позовної давності), який викладений у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 6-1375цс16, де зазначено, що у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України "Про іпотеку". При цьому апеляційний суд не врахував, що приватний виконавець у відзиві на позовну заяву заявив про сплив позовної давності, а також цей факт було відображено в додаткових поясненнях, наданих до суду апеляційної інстанції. Однак цю обставину апеляційний суд повністю проігнорував. Також апеляційний суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 вже звертався до Київського районного суду м. Харкова з позовом про визнання тих самих електронних торгів недійсними (справа № 640/19274/18). У подальшому ОСОБА_1 подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, яка задоволена ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26 березня 2019 року.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 120 ЗК України та статтю 377 ЦК України, оскільки земельна ділянка не є предметом іпотеки, на який зверталося стягнення.
Також апеляційний суд не звернув уваги на те, що основною позовною вимогою є визнання недійсними електронних торгів, а вимоги щодо визнання недійсними протоколу проведення торгів та свідоцтва про право власності є похідними, і їх задоволення залежить лише від задоволення основної вимоги. Водночас оскаржуваною постановою в задоволенні основної вимоги відмовлено, а в частині похідних вимог позов задоволено, що суперечить правилам частини першої статті 188 ЦПК України.
У липні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Мельник Н. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказувала те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність такої істотної умови договору, як кадастровий номер земельної ділянки, адже предметом продажу була не земельна ділянка, а житловий будинок. Оскільки на оспорюваних торгах було реалізовано лише житловий будинок, а не земельну ділянку, саме по собі незазначення в повідомленні про електронні торги, як додаткової інформації, відомостей про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір), не свідчить про порушення порядку проведення торгів та не впливає на їх результат.
Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.
Таким чином, оспорюваний договір є укладеним, адже створив певні права та обов`язки. Зокрема, на підставі протоколу про проведення електронних торгів приватний виконавець Бабенко Д. А. 16 жовтня 2018 року склав акт про реалізацію предмета іпотеки ВП № 56977933. 18 жовтня 2018 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Василькова Л. Є. видала свідоцтво серії ННР 384786, яким посвідчено належність ОСОБА_2 на праві власності майна, що було придбане нею на вказаних електронних торгах. На підставі свідоцтва до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був унесений запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер запису про право власності 28431215). Отже, безпідставним є висновок апеляційного суду про те, що оспорюваний договір є неукладеним.
Також суд апеляційної інстанції, визнавши недійсним протокол проведення електронних торгів від 08 жовтня 2018 року № 361318, вийшов за межі позовних вимог.
У липні 2021 року ДП "СЕТАМ" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року в задоволеній частині позову та залишити в силі рішення місцевого суду в частині вирішення зазначених вимог позову.
Підставою касаційного оскарження вказувало те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження порушень під час проведення електронних торгів, і що ці порушення вплинули на результат торгів, тобто не довів факту порушення своїх прав. При цьому апеляційний суд не звернув уваги на те, що предметом іпотеки був житловий будинок на АДРЕСА_1, а не земельна ділянка під ним.
Також скарга містить доводи про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, які регулюють позовну давність.
У вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сльота Р. С. подав відзив на цю касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав їм належну правову оцінку.
У жовтні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сльота Р. С. подав відзиви на касаційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. та представника ОСОБА_2 - адвоката Мельник Н. О., в яких просив залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав їм належну правову оцінку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "СЕТАМ" та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалами Верховного Суду від 16 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д. А. та представника ОСОБА_2 - адвоката Мельник Н. О.
08 листопада 2021 року справа № 640/7669/19 надійшла до Верховного Суду.